Постанова № 76914387, 03.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 140/537/16-ц

Провадження № 22-з/772/66/18

Категорія: 47

Доповідач:Матківська М. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 рокуСправа № 140/537/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Денишенко Т.О., Медяного В.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: відповідача ОСОБА_2 і його представника - адвоката ОСОБА_3

розглянувши заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, Немирівської міської ради про визнання рішення міської ради незаконним і його скасування, визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні квартирою і земельною ділянкою,

Встановив:

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 31 січня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, Немирівської міської ради про визнання рішення міської ради незаконним і його скасування, визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні квартирою і земельною ділянкою відмовлено.

20 липня 2018 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, виходячи із того, що прийнявши 25 квітня 2018 року постанову про задоволення його апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не вирішив питання про судові витрати, тому просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача на його користь понесені судові витрати.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 і його представник підтримали заяву і просять її задовольнити.

Позивач ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_5, представник відповідача Немирівської міської ради, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися і не надіслали письмового відзиву на заяву.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 і його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як свідчать матеріали справи постановою Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

При цьому апеляційним судом питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалося.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позову - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи те, що постановою суду апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4, то відповідно до частин 1 і 2 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати.

Як свідчать матеріали справи за подання апеляційної скарги на рішення суду відповідачем ОСОБА_2 сплачено судовий збір в загальній сумі 3307,20 грн., що підтверджується чотирма квитанціями від 27 лютого 2018 року на суму по 826,80 грн. кожна (том 1 а. с. 184, 185, 186, 187).

Представником відповідача ОСОБА_2 в судах першої та апеляційної інстанції був ОСОБА_3, який є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 513 від 16 жовтня 2006 року (а. с. 38).

Повноваження адвоката ОСОБА_3 як представника ОСОБА_2 підтверджуються договором № 23 про надання правової допомоги від 24 березня 2016 року, що було передбачено ч. 4 ст. 42 ЦПК України в редакції 2004 року, яка втратила чинність 15 грудня 2017 року (том 1 а. с. 67) та ордером № 23 від 24 березня 2016 року (том 1 а. с. 165).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем ОСОБА_2 надано акт № ПЄ-000001 від 11 липня 2016 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), уточнений акт № ПЄ-000001 від 29 вересня 2016 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), уточнений акт №ПЄ-000001 від 6 березня 2017 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) та уточнений акт № ПЄ-000001 від 15 серпня 2017 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 1 а. с. 122, 124, 126, 164), а також квитанції до прибуткового касового ордеру: № 26 від 6 березня 2017 року на суму 1390 грн.; № 198 від 11 липня 2016 року на суму 1110 грн.; № 200 від 24 березня 2016 року на суму 1500 грн.; № 54 від 15 серпня 2017 року на суму 1015 грн. (том 1 а. с. 121, 123, 125, 163).

Таким чином загальний розмір витрат відповідача ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу складає 5015 грн.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення, із стягненням на його користь з позивача ОСОБА_4 3307,20 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 5015 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного і керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд,

Постановив:

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 3307,20 грн. та в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5015 грн., а разом - 8322,20 грн. (вісім тисяч триста двадцять дві грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: М.В. Матківська

Судді: Т.О. Денишенко

В.М. Медяний