Ухвала суду № 76907343, 03.10.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1597/18

(2/199/1448/18)

УХВАЛА

іменем України

03.10.2018 м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Спаї В.В.

секретар судового засідання - Перетятько А.В.,

за відсутності учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, де третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про захист прав споживача фінансових послуг та відшкодування банківського вкладу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року було прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 23 квітня 2018 року.

В судовому засіданні 23 квітня 2018 р. приймав участь представник позивача та після оголошення у справі перерви на 15.05.2018, про що представник позивача був повідомлений належним чином (підтверджується розпискою), в судове засідання ані позивач, ані представник позивача не з’явилися, надавши заяву про перенесення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 05 червня 2018 року, про що представник позивача був повідомлений належним чином (підтверджується розпискою).

В подальшому судові засіданні у справі призначалися, у тому числі, на 12 липня 2018 року (між тим, відповідно до матеріалів цивільної справи в судове засідання позивач та/або його представник повторно не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, надавши 12 липня 2018 року заяву про розгляд справи у їх відсутність), 27 липня 2018 року, 19 вересня 2018 року та 03 жовтня 2018 року, про які представник позивача був повідомлений належним чином (підтверджується розписками), втім, представник позивача не скористався правом брати участь у судових засіданнях 12 липня 2018 року, 27 липня 2018 року, 19 вересня 2018 року та 03 жовтня 2018 року.

Що стосується судового засідання 19 вересня 2018 року, то цього дня від представника позивача надійшло клопотання «про перенесення дати розгляду справи» у зв’язку з неможливістю для представника позивача прибути до розгляду з поважним причин (розгляд іншої справи). Втім, жодного доказу на підтвердження зазначеного (поважності причини) представником позивача надано не було.

Учасники справи не скористалися правом брати участь в судовому засіданні 03.10.2018.

Суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи та прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, визначено, що при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, залишення позову без розгляду можливо не лише за умови повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, навіть від якого надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, але й те, що його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, та лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

В даній справі зазначені умови наявні: позивач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи та його неявка має ознаки повторності. Окрім того, хоча представником позивача і надано заяву про розгляд справи у його відсутності, втім, його нез’явлення перешкоджає розгляду справи, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 131, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, де третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про захист прав споживача фінансових послуг та відшкодування банківського вкладу – залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачеві, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.10.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.В. Спаї