Ухвала суду № 76904676, 04.10.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 жовтня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/948/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Чернівецької міської ради в особі Відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради про відмову у скасуванні №40458601 від 03.04.2018 р.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності до ч. 7 ст. 160 КАС України, у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У відповідності до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (ч.4 ст.53 КАС України).

Випадки представництва інтересів громадянина або держави в суді визначено в Законі України "Про прокуратуру".

Так, частиною 3 статті 23 указаного Закону передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Отже, прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого. При цьому, наявність указаних підстав для представництва має бути обґрунтована належним чином прокурором у поданому позові.

Так, обґрунтовуючи у позові наявність інтересів держави прокурор вказав, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/8/17 скасовано рішення державного реєстратора на нерухоме майно Управління державної реєстрації ГТУЮ у Чернівецькій області про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.01.2016 №27887530, згідно з яким проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7322580700:01:002:0094) площею 14,5012 га, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 4, с. Біла, Кіцманського району Чернівецької області. Указаною постановою також скасовано рішення державного реєстратора на нерухоме майно Управління державної реєстрації ГТУЮ у Чернівецькій області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2015 №26320709, яке стало підставою для зміни форми власності з державної на комунальну.

Зазначена вище земельна ділянка (кадастровий номер 7322580700:01:002:0094) площею 14,5012 га, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 4, с. Біла, Кіцманського району Чернівецької області, відноситься до земель оборони та належить Квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернівці на праві користування.

Прокурор зазначив, що при виконанні рішення суду уповноваженою особою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці отримано рішення про відмову у скасуванні запису №40458601 від 03.04.2018 р.

Підстави звернення до суду в інтересах держави та в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, на які посилається заступник прокурора Чернівецького гарнізону полягають у тому, що вказані органи належним чином не здійснюють захист інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом.

При цьому, всупереч ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для звернення до суду в інтересах держави замість Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці. Також не надано доказу того, що такі органи не належним чином виконують свої обов'язки з приводу захисту інтересів держави. Додані до позову листи, направлені прокурором Міністерству оборони України та Квартирно-експлуатаційному відділу м.Чернівці 28.09.2018 р. не підтверджують обставин, з яких можна дійти висновку про не вжиття зазначеними органами належних заходів для захисту інтересів держави.

За таких обставин, суд робить висновок, що заступником військового прокурора Чернівецького гарнізону не обґрунтовано підстав звернення до суду з позовом в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, з належними доказами, які б підтверджували те, що такі органи не здійснюють належного захисту інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п’ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пунктів 1, 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Кушнір