Рішення № 76904294, 24.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 р. № 2040/6070/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 2040/6070/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 06.06.2018 щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2018 рік на суму 25000,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 2038-132/1303 від 14.03.2017 щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на суму 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення – рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб’єкта владних повноважень, а тому, вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при винесенні податкових повідомлень – рішень № 2038-132/1303 від 14.03.2017 та № НОМЕР_1 від 06.06.2018 податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач є власником транспортного засобу марки LEND ROVER, модель RANGE ROVER, 2013 року випуску, об'єм двигуна - 4999 куб. см., дата реєстрації - 30.01.2014.

14.03.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 2038-132/1303, яким нараховано ОСОБА_3 суму транспортного податку в розмірі 25000,00 грн (за 2017 рік) та 06.06.2018 - № НОМЕР_1 від 06.06.2018, яким визначено позивачу суму транспортного податку в розмірі 25000,00 грн. (за 2018 рік).

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 2038-132/1303 від 14.03.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній з 01.01.2017 року), об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3200,00 грн. Тобто, для того, щоб транспортний засіб підпадав під визначення об'єкта оподаткування, встановленого пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, його середньоринкова вартість має перевищувати 1200000,00 грн.

Станом на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення 14.03.2017, діяли норми, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, які набрали чинності з 19.02.2016, у наступній редакції, зокрема, пп.13,14:

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Проте, станом на 01.02.2017 Міністерством економічного розвитку не було розміщено на своєму веб-сайті жодної інформації про перелік автомобілів, середньоринкова вартість яких у 2017 році перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківка про дану обставину в спеціальному інтернет виданні "Taxlink Україна" з 01.02.2017.

Постановою Кабінету Міністрів України від № 428 від 21.06.2017 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, із врахуванням яких, пункти 13,14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів відповідають вимогам пп. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017.

Поряд з цим, вказані зміни набрали чинності 24.06.2017, тобто, після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 2038-132/1303 від 14.03.2017.

Тобто, Методика станом на 14.03.2017, на час визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку за 2017 рік, не відповідала вимогам пп. 267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що податковий орган визначаючи середньоринкову вартість автомобіля позивача, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки вказані повноваження відносяться до компетенції Мінекономрозвитку, а тому, суд приходить до висновку про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення № 2038-132/1303 від 14.03.2017.

Щодо нарахування транспортного податку за 2018 рік, суд вказує на наступне.

Відповідно до пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ (на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення) базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з пп. 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПКУ об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб- сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з п. 267.4 ст. 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті

Згідно з пп.267.6.1, пп.267.6.2 п.267.1 ст.267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким чином законодавством визначено дві умови, за одночасної наявності яких у особи, як потенційного платника податку на майно (транспортного податку), і виникає податковий обов'язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) вік автомобіля - існування (не закінчення, тривання, продовження) періоду часу в п'ять років від року випуску автомобіля; 2) перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.

При цьому, пп.14.1.220 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Отже у разі можливості встановлення календарної дати випуску конкретного легкового автомобіля початок перебігу та завершення згаданого у Податковому кодексі України п'ятирічного строку не може бути ототожнено з календарним роком (відлік якого розпочинається 1 січня і завершується 31 грудня кожного року), адже цей строк (вік автомобіля) починає свій перебіг на наступний день від дати випуску автомобілю і збігає в останній день п'ятого послідовного року.

Правильність саме вказаного тлумачення підтверджується змістом п.267.6.7 ст.267 Податкового кодексу України, де зазначено, що у разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 рік випуску автомобіля - 2013, без зазначення конкретної дати.

Таким чином, п'ятирічний термін, з дати випуску минув 31 грудня 2017 року, а тому, автомобіль позивача. не є об'єктом оподаткування.

Отже, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.06.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності винесення податкових повідомлень-рішень № 2038-132/1303 від 14.03.2017 та № НОМЕР_1 від 06.06.2018.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61082, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) до Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код: 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 2038-132/1303 від 14.03.2017 щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на суму 25000(двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 06.06.2018 щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2018 рік на суму 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області ( ідентифікаційний код: 39599198) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 жовтня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко