Рішення № 76903912, 03.10.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1444/18

03 жовтня 2018 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 11446,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно довідки про наявність податкового боргу, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, має заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами по платежу єдиний податок з фізичних осіб, в сумі 11446,20 грн. Даний борг відповідачем добровільно не сплачений, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року позовну заяву Головного управління ДФС у Тернопільській області прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 17 серпня 2018 року о 10:15 год. Даною ухвалою відповідачу у справі встановлено 15-денний термін для подання відзиву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17 серпня 2018 року в судовому засіданні судовий розгляд справи відкладено на 25 вересня 2018 року о 11:45 год., у зв'язку із неявкою представника відповідача. Станом на день розгляду справи відповідачем не подано відзив на адміністративний позов.

У відповідності до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства (надалі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

25 вересня 2018 року секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання не проводилося, у зв’язку із перебуванням судді на лікарняному. Відтак слухання справи перенесено на 03 жовтня 2018 року о 15:15 годині.

У судове засідання, призначене на 03 жовтня 2018 року о 15:15 год, представник позивача не прибув, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 03 жовтня 2018 року о 15:15 год. повторно не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, дата народження - 27.11.1958р., народження перебуває на податковому обліку у Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, як платник податків.

Судом встановлено, що згідно довідки про наявність податкового боргу, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, має заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами по платежу єдиний податок з фізичних осіб, в сумі 11446,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по платежу єдиний податок з фізичних осіб, виникла в результаті несплати самостійно визначеного платником узгодженого грошового зобов'язання нарахованого відповідно до поданої відповідачем податкової декларації від 06.02.2018 року.

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є квартал.

Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми позовних вимог.

Відповідачу виставлялась та була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога №12394-17 від 29.03.2018 року. З часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації подаються на базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п.295.3 ст.295 ПК України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно п.54.1. ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У відповідності до ч. ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про наявність боргу у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відповідача не надано, а судом не здобуто, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. № НОМЕР_1, дата народження - 27.11.1958р.) на користь Головного управління ДФС у Тернопільській області (Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Білецька,1, код ЄДРПОУ 39403535) податковий борг у сумі 11446 (одинадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 20 коп. по платежу єдиний податок з фізичних осіб на р/р 31419699019002, код банку одержувача 37977726, МФО 899998, код платежу 18050400, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2018 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.