Рішення № 76903337, 02.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 року справа № 810/2676/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Державної установи "Ірпінський виправний центр № 132" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

2 серпня 2017 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Київській області (далі - позивач) з позовом до державної установи "Ірпінський виправний центр №132" (далі - відповідач) (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 12 лютого 2018 р. вх. № 2370/18 та від 20 вересня 2018 р. вх. № 19878/18) про стягнення податкового боргу у сумі 384 652 грн 13 коп.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2017 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 р. ухвалено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача існує податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачувалися податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 384 652 грн 13 коп., яка підлягає стягненню.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити, письмового відзиву до суду не надходило.

Від представників сторін до суду надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин у судовому засіданні 2 жовтня 2018 р. ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

1 лютого 2000р. відповідач зареєстрований, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 5-7).

У період з 20 жовтня 2015р. по 26 жовтня 2015р. Ірпінською об’єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб утриманого із заробітної плати засуджених за період з 1 січня 2012р. по 1 жовтня 2015р.. на підставі перевірки позивачем було винесено акт перевірки №1400/17-2/08563725 від 2 листопада 2015р. (а.с. 12-15).

У розділі "Висновок" вказаного акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення вимог п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 2 жовтня 2010 р. №2755-IV (зі змінами та доповненнями), в частинні несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 415302 грн. 33 коп. в результаті чого донараховано пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі 85328 грн 80 коп. (а.с. 14).

16 листопада 2015 р. на підставі результатів акту перевірки №1400/17-2/08563725 від 2 листопада 2015 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 16 листопада 2015р., яким накладено на відповідача сплатити штраф у сумі 299323 грн 33 коп. (а.с. 11).

Назване податкове повідомлення-рішення представнику відповідача 17 листопада 2015 р., що підтверджується його підписом на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 11).

Крім того, згідно з актом перевірки від 2 листопада 2015 р. № 1400/17-2-08563725 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки відповідача з питань повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб утриманого із заробітної плати засуджених за період з 1 січня 2012 р. по 1 жовтня 2015 р." встановлено порушення вимог п. 168.1 ст. 168 ПК України в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 415 302 грн 33 коп., в результаті чого донараховано пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі 85 328 грн 80 коп. (а.с. 12-15).

Також, 30 листопада 2015 р. позивачем виставлено податкову вимогу форми «Ю» № 1290-23 від 30 листопада 2015р., якою на відповідача накладено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 299323 грн 33 коп. та пеню у сумі 85376 грн. 25коп., що в загальній сумі становить 264699 грн. 58 коп. (а.с. 33).

5 грудня 2015 р. названа вимога № 1290-23 була вручена представнику відповідача, що підтверджується відповідним підписом (а.с. 33).

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з вимогами п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до вимог пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як убачається з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Положення ст. 269 ПК України передбачають, що платником земельного податку є власник земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Як убачається з п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

У відповідача наявний податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачувалися податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 384 652 грн 13 коп.

Наявність у відповідача заборгованості підтверджується копіями:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1, яким нараховано грошове зобов'язання у сумі 299 323 грн 33 коп. (а.с. 11);

- довідки-розрахунку суми податкового боргу від 26 червня 2017р. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачувалися податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та земельного податку, згідно з яким заборгованість відповідача складає 404 323 грн 47 коп. (а.с. 9-10);

- картки особового рахунку позивача, згідно з якою заборгованість відповідача станом на 30 листопада 2015р. становить 384 652 грн. 13 коп. (а.с. 30);

- картки особового рахунку позивача, згідно з якою заборгованість відповідача станом на 31 грудня 2015р. 384 652 грн. 13 коп. (а.с. 31);

- картки особового рахунку позивача, згідно з якою заборгованість відповідача станом на 31 грудня 2016р. 384 652 грн. 13 коп. (а.с. 32);

- податкової вимоги форми «Ю» від 30 листопада 2015р. №1290-23, згідно з якою заборгованість відповідача станом на 31 грудня 2016 р. складає 384 699 грн. 58 коп. (а.с. 33).

При вирішенні справи судом враховано, що позивачем також було нараховано відповідачу пеню з сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачувалися податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 85 376 грн. 25 коп., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 15 на звороті).

Доказів оскарження або скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 відповідачем суду надано не було.

До того ж на дату розгляду даної адміністративної справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу відповідачем до суду подано не було.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 384 625 грн 13 коп.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання відповідачем законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з державної установи "Ірпінський виправний центр №132" (код ЄДРПОУ 08563725, місцезнаходження: 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, буд. 1) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 384 652 (триста вісімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн 13 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.