Рішення № 76902781, 03.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2018Справа № 905/1085/18

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 37 879 грн. 80 коп.

Без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла за підсудністю з Господарського суду Донецької області позовна заява Приватного акціонерного товариства ""Металургійний комбінат "Азовсталь" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 37879 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що відповідачем при перевезенні вантажу у вагонах №67761973, № 53529871, № 53541454 та № 56966237 було порушено зобов'язання щодо збереження вантажу, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача вартість недостачі вантажу на загальну суму 37 879 грн. 80 коп.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

23.08.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що позивачу було поставлено вантаж в кількості 467 т, тобто більше ніж за яку сплачено (458,27 т) згідно рахунку-фактури № 91557075 від 24.06.2017 року, а тому збитки позивач не зазнав.

23.08.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представник позивача подав відповідь на відзив.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2017 року за залізничною накладною №50667211 Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (надалі - вантажовідправник, постачальник) зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці було відвантажено на адресу Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ" (надалі - позивач, вантажоодержувач) кокс доменний у вагонах №№ 67761973, 53529871, 53541454, 56966237.

Згідно з відомостей вказаної накладної маса нетто у вагоні № 67761973 становила 42 900 кг, № 53529871 - 44 500 кг, № 53541454 - 42 600 кг, № 56966237 - 41 450 кг.

26.06.2017 року по прибутті на станцію Сартана Донецької залізниці у вагонах №№ 67761973, 53529871, 53541454, 56966237, якими відправлявся вантаж за залізничною накладною №50667211, було здійснено комісійне переважування вагону, про що складено комерційні акти №№ 484809/577, 484809/578, 484809/579, 484809/580.

Відповідно до комерційного акту № 484809/577 загальна маса (нетто) вантажу, яка прибула у вагоні №67761973до станцій призначення, склала 41 250 кг, що на 1 650 кг менше ніж зазначено в накладній. Вантаж маркований однією поздовжньою смугою вздовж вагону вапном; праворуч над 6-7 люками мається виїмка довжиною 2 м, шириною 0,3 м, глибина 0,2 м. У районі виїмки маркування порушене. Двері вагону закриті, люка закриті, технічний стан справний, течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту № 484809/578 загальна маса (нетто) вантажу, яка прибула у вагоні №67761973 до станцій призначення, склала 42 200 кг, що на 2 300 кг менше ніж зазначено в накладній. Вантаж маркований однією поздовжньою смугою вздовж вагону вапном, зліва над 1-2-3-4 люками мається виїмка довжиною 700 см, шириною 200 см, глибиною 50 м. У районі виїмки маркування порушене. Вагон бездвірний. люка закриті, технічний стан справний, течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту № 484809/579 загальна маса (нетто) вантажу, яка прибула у вагоні №53541454 до станцій призначення, склала 40 000 кг, що на 2 600 кг менше ніж зазначено в накладній. Вантаж маркований однією поздовжньою смугою вздовж вагону вапном, над 1-2 люками мається поглиблення 1500-1700x2500x1000 мм. У районі виїмки маркування порушене. Двері вагону закриті, люка закриті, технічний стан справний, течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту № 484809/580 загальна маса (нетто) вантажу, яка прибула у вагоні №67761973до станцій призначення, склала 40 200 кг, що на 1 250 кг менше ніж зазначено в накладній. Вантаж маркований однією поздовжньою смугою вздовж вагону вапном, над 1-2 люком мається поглиблення 1500-1700x2500x1000 мм. У районі виїмки маркування порушене. Двері вагону закриті, люка закриті, технічний стан справний, течі вантажу немає.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 37 879,80 грн., заподіяних внаслідок незбереження прийнятого до перевезення вантажу у вагонах № №№ 67761973, 53529871, 53541454, 56966237.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою відповідні правовідносини в сфері перевезення регулюються нормами глави 64 Цивільного кодексу України та глави 32 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно частини 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно частини 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Частиною 2 ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Приписами ст. 37 Статуту визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.

Судом встановлено, що при оформленні залізничної накладної №50667211 на станції відправлення, загальна маса вантажу (кокс доменний) у вагоні у вагоні № 67761973 становила 42 900 кг, № 53529871 - 44 500 кг, № 53541454 - 42 600 кг, № 56966237 - 41 450 кг.

Правильність внесених відомостей до вказаних накладних підтверджена підписом представника відправника.

Згідно із ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У відповідності до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Згідно п. 2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Згідно з пунктом 10 Правил складення актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Як вбачається із матеріалів справи, при прибутті вагонів з вантажем на станцію Сартана, працівниками Донецької залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України було здійснено комісійне переваження вагонів №№ 67761973, 53529871, 53541454, 56966237, шляхом контрольного зважування вагону на 150 т електронних вагах при повній його зупинці.

За результатами зважування було встановлено факт недостачі вантажу, що підтверджується підписаними відповідальними особами залізничної станції Сартана Донецької залізниці комерційними актами, оригінали яких містяться в матеріалах справи.

Так, відповідно до комерційного акту № 484809/577 загальна маса (нетто) вантажу, яка прибула у вагоні №67761973до станцій призначення, склала 41 250 кг, що на 1 650 кг менше ніж зазначено в накладній. Вантаж маркований однією поздовжньою смугою вздовж вагону вапном; праворуч над 6-7 люками мається виїмка довжиною 2 м, шириною 0,3 м, глибина 0,2 м. У районі виїмки маркування порушене. Двері вагону закриті, люка закриті, технічний стан справний, течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту № 484809/578 загальна маса (нетто) вантажу, яка прибула у вагоні №67761973 до станцій призначення, склала 42 200 кг, що на 2 300 кг менше ніж зазначено в накладній. Вантаж маркований однією поздовжньою смугою вздовж вагону вапном, зліва над 1-2-3-4 люками мається виїмка довжиною 700 см, шириною 200 см, глибиною 50 м. У районі виїмки маркування порушене. Вагон бездвірний. люка закриті, технічний стан справний, течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту № 484809/579 загальна маса (нетто) вантажу, яка прибула у вагоні №53541454 до станцій призначення, склала 40 000 кг, що на 2 600 кг менше ніж зазначено в накладній. Вантаж маркований однією поздовжньою смугою вздовж вагону вапном, над 1-2 люками мається поглиблення 1500-1700x2500x1000 мм. У районі виїмки маркування порушене. Двері вагону закриті, люка закриті, технічний стан справний, течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту № 484809/580 загальна маса (нетто) вантажу, яка прибула у вагоні №67761973до станцій призначення, склала 40 200 кг, що на 1 250 кг менше ніж зазначено в накладній. Вантаж маркований однією поздовжньою смугою вздовж вагону вапном, над 1-2 люком мається поглиблення 1500-1700x2500x1000 мм. У районі виїмки маркування порушене. Двері вагону закриті, люка закриті, технічний стан справний, течі вантажу немає.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнаються судом належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагонах №№ 67761973, 53529871, 53541454, 56966237.

При цьому, докази заперечень відповідача щодо форми, порядку складання, змісту вказаного комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування його з боку сторін відсутні.

Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

Згідно з ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В матеріалах справи наявний Акт прийому-передачі №91557075 від 24.06.2017 року, підписаний ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" та ПрАТ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ", а також виставлений постачальником рахунок-фактура № 91557075 від 24.06.2017 року на суму 21 474 698,95 грн. з ПДВ, що був оплачений позивачем згідно платіжних доручень №3000649928 від 16.08.2017 року , №3000654776 від 26.09.2017 року, №3000667204 від 28.11.2017, про що свідчить банківська виписка.

Таким чином, вищезазначені документи є належними та достатніми доказами, що підтверджує вартість відправленого вантажу та вартість 1 т. коксу доменного, яка складає 8 628,32 (7 190,27 грн. + 20 % ПДВ).

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

З урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, враховуючи, що втраченим вантажем був кокс доменний, який при навантаженні був вологим, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 2 % від маси вантажу.

Суд перевірив правильність наданого позивачем розрахунку вартості вагової нестачі вантажу і встановив, що останній проведений з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто (2 %) та кількості фактичної недостачі, у зв'язку з чим сума втраченого вантажу у вагонах № 67761973, 53529871, 53541454, 56966237 становить 37 879,80 грн.

У відповідності до положень Конституції України та норм Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як було зазначено вище, результати комісійного зважування вантажу у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, п. 2 Правил складання актів підтверджуються комерційними актами №№ 484809/577, 484809/578, 484809/579, 484809/580 від 26.06.2017 року, а отже, за висновками суду, позивачем надані достатні докази на підтвердження втрати вантажу та спричинення позивачеві збитків у розмірі 37 879,80 грн., які складаються з вартості відповідальної недостачі.

Разом з тим, відповідач проти позову заперечує оскільки вважає, що позивачу було поставлено вантаж в кількості 467 т, тобто в більшій кількості, ніж за яку сплачено (458,27 т) згідно рахунку-фактури № 91557075 від 24.06.2017 року.

З приводу викладеного позивач надав пояснення, що «Вага фактична» і «Вага наведена» є показниками маси одного і того ж вантажу, з яких «Вага фактична» - це відомості, які вносяться згідно даних залізничної накладеної, а «Вага наведена» - розраховується відповідно до умов договору за системою знижок/приплат з урахуванням показників якості вантажу.

Крім того, суд зазначає, що дані рахунку-фактури № 91557075 від 24.06.2017 року щодо кількості оплаченого товару є підставою для встановлення вартості 1 т товару та відповідно вартості втраченого вантажу та розміру завданого збитку.

При цьому, кількість оплаченого товару не впливає та не спростовує втрату вантажу у вагонах № 67761973, 53529871, 53541454, 56966237, яка встановлена у комерційних актах №№ 484809/577, 484809/578, 484809/579, 484809/580 від 26.06.2017 року та визначена шляхом співставлення мас вантажу на станції відправлення та станції прибуття з урахування норми природної втрати вантажу.

Таким чином, заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуюче вищенаведене та приймаючи до уваги, що залізницею не збережено вантаж, прийнятий до перевезення, доказів на підтвердження того, що недостача поставленого вантажу сталася не з вини відповідача, залізницею не подано, розмір завданих збитків в сумі 37 879,80 грн. відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів відшкодування збитків у вказаній сумі відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення фактичних збитків, які виникли під час перевезення вантажу відповідачем, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1 762,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ідентифікаційний код 00191158) 37 879,80 грн. збитків та 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 03.10.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова