Рішення № 76901874, 02.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року справа № 823/2310/18 02.10.2018

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_1 економіки та розвитку Черкаської міської ради,

встановив:

12.06.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000) з адміністративним позовом до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 08.05.2018 №990/4-16, винесене Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області;

2) зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області зареєструвати бюджетне зобов’язання за додатковою угодою №5 до договору від 03.01.2017 №01 по виконанню робіт з реконструкції із застосуванням щебнево-мастичного асфальтобетону бул. Шевченка (від вул. Г.Сталінграда до вул. Різдвяна);

3) визнати протиправним та скасувати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 11.05.2018 №1010/4-16, винесене Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області;

4) зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області зареєструвати бюджетне зобов’язання за додатковою угодою №6 від 03.05.2018 до договору від 24.10.2016 №355 по виконанню робіт з реконструкції із застосуванням щебнево-мастичного асфальтобетону бул. Шевченка (від вул. Лазарєва до вул. Небесної сотні).

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він отримав попередження про неналежне виконання бюджетних зобов’язань від 08.05.2018 №990/4-16 та 11.05.2018 №1010/4-16 в результаті розгляду поданих на реєстрацію бюджетних зобов’язань, згідно з якими позивачу відмовлено у бюджетному фінансуванні додаткових угод.

Ухвалою суду від 02.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 20.08.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, вказавши, що органи Казначейства здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства, що не суперечать бюджетному законодавству, Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309. Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач для здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність в електронній системі закупівель договору закупівлі, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку №309 органи Казначейства не реєструють бюджетні зобов’язання у разі відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства , визначені Бюджетним кодексом України.

Так, відповідач зазначає, що бюджетні зобов’язання за вказаним договором та додатковими угодами до нього реєструвалися відповідачем. Але після проведеного Державною казначейською службою України позапланового внутрішнього аудиту щодо виконання контрольних повноважень органами Казначейства у процесі обслуговування розпорядників коштів міських бюджетів відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 01.08.2017 встановлено, що обслуговування відповідачем головних розпорядників та одержувачів бюджетних коштів міста Черкаси здійснюється без дотримання вимог, встановлених законодавством про проведення публічних закупівель .

А саме, відповідачем здійснюється неналежне виконання контрольних повноважень під час попереднього контролю на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядників коштів місцевого бюджету міста Черкаси за договорами про закупівлю товарів, робіт та послуг, проведених ОСОБА_1 економіки та розвитку Черкаської міської ради, як ЦЗО, який не має правових підстав для проведення процедур закупівель згідно з вимогами ЗУ «Про публічні закупівлі».

Враховуючи результати аудиту, задля уникнення порушення вимог нормативно-правових актів у сфері публічних закупівель, відповідачем призупинено реєстрацію бюджетних зобов’язань відповідно до договорів, за якими застосовувалися процедури закупівлі (через ЦЗО), направлені відповідні листи до ОСОБА_1 економіки та розвитку Черкаської міської ради, голові Черкаської міської ради, відповідачу, також проведено робочу нараду з представниками Черкаської міської ради та керівниками департаментів щодо необхідності у найкоротші строки приведення у відповідність до чинного законодавства здійснення закупівель в місті Черкаси.

Натомість, у відзиві зазначено, що бюджетні зобов’язання за договорами, що були зареєстровані відповідачем до 01.08.2017 не знімалися із реєстрації в межах 2017 бюджетного року, а нові бюджетні зобов’язання за договорами, за якими процедуру закупівлі проводив ОСОБА_1 економіки та розвитку Черкаської міської ради – як ЦЗО, не реєструвалися.

Також зазначено, що по договорам № 355 від 24.10.2016 та №01 від 03.01.2017 відсутня кредиторська заборгованість до річного звіту позивача на 2017 рік та даних обліку відповідача. Тобто відсутній залишок бюджетних зобов’язань минулих років по вищевказаних договорах.

Крім того відповідач зазначив, що діючим законодавством не передбачено процедур закупівлі замовником – ОСОБА_1 економіки та розвитку Черкаської міської ради, як централізованою закупівельною організацією, оскільки Кабінетом Міністрів України не затверджено особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, як це передбачено пунктом 36 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”. Відтак, правові підстави здійснення діяльності централізованими закупівельними організаціями, визначеними органами місцевого самоврядування (зокрема, департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради) виникатимуть після затвердження Кабінетом Міністрів України та набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами, які визначатимуть особливості створення та діяльності таких організацій.

На підтвердження вказаного відповідач також послався на листи Мінекономрозвитку від 03.01.2017, 17.08.2017 №3304-06/29061-03, в яких вказано про відсутність правових підстав для створення централізованих закупівельних організацій на регіональному рівні.

Крім цього, відповідач наголошує, що Черкаська міська рада рішеннями №500 від 15.05.2017 та №514 від 16.05.2017 звернула увагу на необхідності створення тендерних комітетів для проведення закупівель головним розпорядником бюджетних коштів, а рішенням №985 від 22.09.2017 припинила діяльність центральної закупівельної організації міста Черкаси.

Наведені обставини, на думку представника відповідача, вказують на безпідставність вимог адміністративного позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 економіки та розвитку Черкаської міської ради надав до суду письмові пояснення від 21.08.2018, у яких вказав, що відповідач відмовив у реєстрації бюджетних зобов’язань з тієї підстави, що поданий не реєстрацію договір укладений без проведення процедури публічної закупівлі, оскільки в системі закупівель відсутні відомості про проведення закупівель департаментом житлово-комунального комплексу. Проте процедура закупівлі робіт з реконструкції із застосуванням щебнево-мастичного асфальтобетону бульв. Шевченка (від. вул. Г.Сталінграда до вул. Різдвяна) в м. Черкаси та процедура закупівлі робіт з реконструкції із застосуванням щебнево-мастичного асфальтобетону бульв. Шевченка (від. вул. Лазарєва до вул. Небесної Сотні) в м. Черкаси проведені згідно із Законом України «Про публічні закупівлі», що підтверджується: звітами про результати проведення процедури закупівлі UA-2016-10-21-000110-b та UA-2016-09-13-000110-b, повідомленнями про намір укласти договір від 13.12.2016 та 03.10.2016, даними офіційного веб-сайту «Prozorro». У договорі зазначено два замовника - департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради та департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради.

Згідно з пунктом 36 статті 1 Закону України “Про державні закупівлі” рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16.08.2016 №1022 департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради визначено централізованою закупівельною організацією, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та закупівель за рамковими угодами. Вважає, що порушення при проведенні закупівель за вказаними договорами відсутні.

Зазначає, що питання законності створення та функціонування на території м. Черкаси централізованої закупівельної організації знаходиться поза межами компетенції органів казначейської служби України. Згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 Закону України №922 “Про публічні закупівлі” органам місцевого самоврядування надано право визначати централізовані закупівельні організації. Також вказаним пунктом передбачено, що особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 №922 набрав чинності з 19.02.2016, при цьому Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності вказаним Законом зобов’язаний був забезпечити прийняття нормативних актів, необхідних для реалізації положень цього Закону. Однак Кабінет Міністрів до цього часу особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій не прийняв.

Вважає, що Кабінет Міністрів України порушив принцип юридичної визначеності та його бездіяльність є втручанням в гарантоване державою право та реальну можливість територіальної громади вирішувати питання місцевого значення. Таке право не може бути свавільно обмежене, тому на його реалізацію і було прийнято рішення виконкому Черкаської міської ради від 16.08.2016 № 1022.

Вважає, що лист Мінекономрозвитку України від 03.01.2017 №3302-06/12-06 та 17.08.2017 №3304-06/29061-03 носять рекомендаційний характер і не встановлює будь-яких норм права. Також у листі Мінекономіки від 03.01.2018 №3302-04/8923-06 “Щодо централізації закупівель” відсутні категоричні твердження щодо відсутності правових підстав для створення централізованої закупівельної організації.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Виконавчим комітетом Черкаської міської ради прийнято рішення від 16.08.2016 №1022 “Про визначення централізованої закупівельної організації із закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти” (далі – Рішення № 1022), згідно з пунктом 1 якого департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради визначено централізованою закупівельною організацією, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та закупівель за рамковими угодами відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.

Пунктом 4 Рішення №1022 відповідальними за підготовку і надання централізованій закупівельний організації річних планів закупівель з додатками, заявок на проведення торгів, а також інших документів, необхідних для проведення торгів в інтересах замовників, зокрема й тих, які є отримувачами коштів міського бюджету, визначено директорів департаментів та, у разі здійснення закупівлі за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності, – керівників комунальних підприємств міста.

03.01.2017 між департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (замовником 1 за договором), ОСОБА_1 архітектури та містобудування Черкаської міської ради (замовником 2 за договором) та ТОВ «Автомагістраль-Центр» (підрядником за договором) був укладений договір №01 на загальну суму 19721995,13 грн., згідно пункту 1.1 якого підрядник зобов’язується виконати роботи з реконструкції із застосуванням щебнево-мастичного асфальтобетону бульв. Шевченка (від вул. Г.Сталіграда до вул. Різдвяна) м. Черкаси, за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках №1-3 Договору, які є невід’ємними його частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт.

26.04.2018 на підставі п. 1. Ч. 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, враховуючи бюджетні призначення Замовника 2 на 2018 рік, відповідно до пунктів 3.2, 6.2.4, 12.1, 12.2 та 13.3 договору №01 від 03.01.2017 ОСОБА_1 економіки та розвитку Черкаської міської ради, ОСОБА_1 архітектури та містобудування Черкаської міської ради та ТОВ «Автомагістраль-Центр» уклали додаткову угоду №5 до договору №01 від 03.01.2017, згідно з якою пункт 3.1. Договору виклали у наступній редакції: «Ціна договору становить 18874904,51 грн з ПДВ. При цьому:.

- фінансування 2016 року – 0,00 грн;

- фінансування 2017 року – 10882183,26 грн;

- фінансування 2018 року – 7992721,25 грн.

24.10.2016 між департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (замовником 1 за договором), ОСОБА_1 архітектури та містобудування Черкаської міської ради (замовником 2 за договором) та ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» (підрядником за договором) був укладений договір №355 на загальну суму 15760000,00 грн., згідно пункту 1.1 якого підрядник зобов’язується виконати роботи з реконструкції із застосуванням щебнево-мастичного асфальтобетону бульв. Шевченка (від вул. Лазарєва до вул. Небесної Сотні) м. Черкаси, за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках №1-3 Договору, які є невід’ємними його частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт.

03.05.2018 ОСОБА_1 економіки та розвитку Черкаської міської ради, ОСОБА_1 архітектури та містобудування Черкаської міської ради та ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» уклали додаткову угоду №6 до договору №355 від 24.10.2016, згідно з якою пункт 3.1. Договору виклали у наступній редакції: «Ціна договору становить 14379776,40 грн з ПДВ. При цьому:.

- фінансування 2016 року – 5180849,77 грн;

- фінансування 2017 року – 6421670,25 грн;

- фінансування 2018 року – 2777256,38 грн.

З метою реєстрації бюджетного зобов’язання департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради подав до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (відповідач) додаткову угоду №5 від 26.04.2018 до договору №01 від 03.01.2017 та додаткову угоду №6 від 03.05.2018 до договору №355 від 03.05.2018, однак останній повернув подані документи без виконання та застосував до позивача заходи впливу у вигляді попередження №990/4-16 від 08.05.2018 та №1010/4-16 від 11.05.2018 про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Підставою застосування до позивача такого заходу впливу як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства стала відсутність в електронній системі закупівель договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі по замовнику – ОСОБА_1 архітектури та містобудування Черкаської міської ради, що на думку відповідача є порушенням абз. 2 п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012 (далі – Порядок № 309) та відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України є порушенням бюджетного законодавства.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері проведення публічних закупівель регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 вказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:

до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю;

вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках:

відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини;

відміни процедури закупівлі;

набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними;

на період призупинення процедури закупівлі;

наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

При цьому, органи Казначейства діють на підставі Указу Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011 «Про Положення про Державну казначейську службу України», постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 «Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України», а також Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 Управління Казначейства відповідно до покладених на них завдань та в установленому законодавством порядку:

- здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, контроль за дотриманням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами вимог законодавства у сфері закупівель в частині наявності, відповідності та правильності оформлення документів;

- застосовують або здійснюють заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.

Управління Казначейства в установленому порядку мають право:

- повертати без виконання документи, подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами і стягувачами у передбачених законодавством випадках;

- надавати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, а також складати протоколи про порушення бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу, на підставі яких зупиняти в межах повноважень, передбачених законом, операції з бюджетними коштами, а також ініціювати призупинення бюджетних асигнувань

- звертатись до суду, в тому числі у разі виявлення порушень бюджетного законодавства.

На виконання вимог Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок № 309), Управління перевіряє документи згідно з вимогами законодавства у сфері закупівель.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку № 309 органи Казначейства не реєструють зобов'язання у разі відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 7 ЗУ «Про публічні закупівлі», Управління:

- до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність в електронній системі закупівель: договору про закупівлю, річного плану закупівель, звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.

- вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, зазначених вище.

Перевірка наявності вищезазначених документів проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель відповідним відділом Управління, який здійснює обслуговування замовника.

Отже, на відповідача покладені обов’язки контролю відповідності та правильності оформлення документів у сфері закупівель.

Згідно статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування – це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (пункт 6); бюджетне зобов'язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (пункт 7); розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету Пункт 47).

Стаття 22 Бюджетного кодексу України передбачає, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Згідно статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно п.3 ч.1 статті 46 Бюджетного кодексу України однією зі стадій виконання бюджету за видатками є взяття бюджетних зобов'язань.

Згідно статті 48 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів. Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів визначається Міністерством фінансів України.

Судом встановлено, що позивач згідно рішення Черкаської міської ради від 16 грудня 2016 року №2-1515 «Про міський бюджет на 2017 рік» (додаток №12) (http://chmr.gov.ua/ua/text.php?s=2&?ї=27&?н=21) та рішення Черкаської міської ради від 29 січня 2018 року №2-2886 «Про міський бюджет на 2018 рік» (додаток №12) (http://chmr.gov.ua/myrada/html/253342.php?id=253342) є головним розпорядником коштів за видатками на проведення робіт, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг та відповідно до Порядку № 309 звернувся до відповідача щодо реєстрації бюджетних зобов’язань спочатку за договором № 437 від 05.12.2016 року, а у наступному – щодо реєстрації бюджетних зобов’язань за додатковою угодою №9 від 24.05.2018.

Згідно пункту 1.1 Порядку №309 орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України "Про міжнародні договори України", законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цього Порядку.

Пунктом 1.4 Порядку №309 визначено, що реєстрація бюджетних зобов'язань в електронній формі – це процедура внесення даних про бюджетні зобов'язання і бюджетні фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) до системи Казначейства засобами електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронний цифровий підпис".

Згідно пункту 2.2 Порядку №309 за умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).

Згідно з п. 2.9 Порядку №309 органи Казначейства не реєструють зобов’язання у разі відсутності документів, які підтверджують факт взяття бюджетного зобов'язання.

Відповідно до ч.2 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон №922-VIII) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:

– до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю;

– вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини; відміни процедури закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними; на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що бюджетне зобов’язання за договором про надання послуг № 01 від 03.01.2017 та за договором №355 від 24.10.2016 були зареєстровані відповідачем, перебували на обліку до кінця бюджетного 2017 року, з обліку не знято і виконано відповідачем у повному обсязі.

Згідно ч.1 статті 36 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною 5 статті 36 Закону №922-VIII передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Згідно пункту 2.8 Порядку №309 у разі змін умов бюджетних зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань.

Судом встановлено, що додатковою угодою №5 від 26 квітня 2018 року до договору №01 від 03.01.2017 та додатковою угодою №6 від 03 травня 2018 до договору №355 від 24 жовтня 2016 року внесені зміни до п. 3.1, а саме:

1) «Ціна договору становить 18874904,51 грн з ПДВ. При цьому:.

- фінансування 2016 року – 0,00 грн;

- фінансування 2017 року – 10882183,26 грн;

- фінансування 2018 року – 7992721,25 грн.», щодо договору №3 від 03.01.2017;

2) «Ціна договору становить 14379776,40 грн з ПДВ. При цьому:.

- фінансування 2016 року – 5180849,77 грн;

- фінансування 2017 року – 6421670,25 грн;

- фінансування 2018 року – 2777256,38 грн», щодо договору №355 від 24 жовтня 2016 року.

Відтак, вказані додаткові угоди підтверджують зміну умов вже зареєстрованих бюджетного зобов’язань і повинні бути зареєстровані у порядку, встановленому пунктом 2.8 Порядку №309.

З огляду на зазначене відмова відповідача у реєстрації зміни бюджетного зобов’язання вчинена з порушенням статті 36 Закону №922-VIII та пункту 2.8 Порядку №309, тому є протиправною.

Відмовляючи у реєстрації бюджетного зобов’язання на підставі додаткової угоди № 9 від 24 травня 2018 року, відповідач послався на те, що в електронній системі закупівель відсутня реєстрація договору про надання послуг №437 від 05.12.2016, річного плану закупівель та звіту про результати проведеної процедури закупівлі по замовнику – департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради. Також у вказаній додатковій угоді позивач не вказаний замовником. На думку відповідача ця обставина унеможливлює реєстрацію бюджетного зобов’язання за вказаною додатковою угодою.

З договору № 01 від 03.01.2017 та додаткової угоди № 5 від 26.04.2018, договору №355 від 24.10.2016 та додаткової угоди №6 від 03.05.2018 вбачається, що ОСОБА_1 економіки та розвитку Черкаської міської ради є замовником-1, а позивач – замовником -2,платником ( розділи, 3,4 договорів (№ 01 та №355).

Згідно п.36 статті 1 Закону №922-VII централізовані закупівельні організації - це юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов'язків замовників, що визначені цим Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, замовником при проведенні публічних закупівель є розпорядник бюджетних коштів, натомість централізована закупівельна організація лише набуває прав замовника. Відтак, проведення публічних закупівель департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради як централізованою закупівельною організацією не позбавляє позивача прав замовника.

Щодо здійснення публічних закупівель державною установою «Професійні закупівлі» та відсутності у Переліку товарів та послуг, закупівлю яких може здійснювати централізована закупівельна організація послуг, передбачених договором надання послуг №53 та додатковими угодами №2 і №3.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року №928 затверджено Порядок реалізації пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації, який визначає особливості діяльності централізованої закупівельної організації в інтересах Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади (далі - замовники) в рамках реалізації пілотного проекту з організації діяльності закупівельної організації, та зобов’язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі визначити юридичну особу, що належить до сфери управління Міністерства, відповідальну за виконання функцій централізованої закупівельної організації в рамках реалізації пілотного проекту. На виконання якої визначено державну установу "Професійні закупівлі" юридичною особою, відповідальною за виконання функцій централізованої закупівельної організації, у рамках реалізації пілотного проекту та затвердило перелік товарів і послуг, закупівлю яких може здійснювати вказана закупівельна організація.

Таким чином, державна установа «Професійні закупівлі» виконує функції централізованої закупівельної організації лише на рівні міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а згідно п.36 статті 1 Закону №922-VII повноваження створення централізованих закупівельних організацій надані як Кабінету Міністрів України, так і органам місцевого самоврядування.

Затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12 січня 2017 року №20 перелік товарів та послуг стосується лише згаданої державної установи «Професійні закупівлі» та не розповсюджується на створені органами місцевого самоврядування закупівельні організації, а тому посилання апелянта на відсутність послуг, передбачених договором надання послуг №53 та додатковими угодами №2 і №3 у вказаному переліку є безпідставними.

Посилання відповідача на листи Мінекономіки України від 03 січня 2017 року №3302-06/12-06 та від 17 серпня 2017 року №3304-06/29061-03 є необґрунтованими, оскільки вони не є нормативно-правовими актами, тому не обов’язкові до застосування.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пункту 21 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства є порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов'язань.

Так враховуючи аргументи учасників справи та недоведення відповідачем правомірності прийняття спірного рішення у розумінні ст. 2 ч. 2 КАС України, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області та про необхідність їх скасування, і як наслідок про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 14, 86, 94, 128, 159-163, 167, 185-187, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 архітектури та містобудування Черкаської міської ради задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства №990/4-16 від 08.05.2018, винесене управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області.

Зобов’язати управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 38031150) зареєструвати бюджетне зобов’язання за додатковою угодою №5 від 26.04.2018 до договору від 03.01.2017 №01 по виконанню робіт з реконструкції із застосуванням щебнево-мастичного асфальтобетону бул. Шевченка (від вул. Г.Сталінграда до вул. Різдвяна).

Визнати протиправним та скасувати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства №1010/4-16 від 11.05.2018, винесене управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області.

Зобов’язати управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 38031150) зареєструвати бюджетне зобов’язання за додатковою угодою №6 від 03.05.2018 до договору від 24.10.2016 №355 по виконанню робіт з реконструкції із застосуванням щебнево-мастичного асфальтобетону бул. Шевченка (від вул. Лазарєва до вул. Небесної сотні)

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 38031150) на користь ОСОБА_1 архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 38715770) 3524 (три тисячі п’ятсот двадцять чотири) грн. 00 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко