Постанова № 76901706, 02.10.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1305/18

Номер провадження № 3/194/525/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 року м.Тернівка

Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Соколова Ю.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 602, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2018 року о 21 год. 30 хв., на вул. С. Маркова, буд. 1 в м. Тернівка Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував скутером марки JJ 50 QT без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: почервоніння обличчя, не виразна мова, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду та тесту на стан сп’яніння у встановленому Законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.п. 2.5, 2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою винність у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та в судовому засіданні пояснив, що дійсно він 26 серпня 2018 року о 21.30 год. був зупинений працівниками поліції в м. Тернівка на вул. ОСОБА_2. Вказав, що причин для його зупинення та складання протоколу про адміністративне правопорушення у працівників поліції не було, оскільки він не керував транспортним засобам, а котив його по дорозі. Скутер був в несправному стані, котив його без увімкнення фар. Протокол про адміністративне правопорушення складався без його присутності, свідків на місці скоєння правопорушення не було, протокол отримав у відділі поліції наступного дня. Від проходження медичного освідоцтва на стан сп’яніння дійсно відмовився, оскільки не заперечував факт перебування його в стані алкогольного сп’яніння. Також посилався на порушення вимог Закону працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, в протоколі відсутній запис щодо тимчасового затримання його транспортного засобу.

Допитаний в якості свідка капітан поліції ОСОБА_3 пояснив в судовому засіданні, що він разом з працівником поліції ОСОБА_4 працюють поліцейськими в Тернівському ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, під час несення служби згідно плану-завдання в м. Тернівка 26 серпня 2018 року по вул. С. Маркова зупинив транспортний засіб - скутер під керуванням водія ОСОБА_1 Водій ОСОБА_1 керував скутером по вул. С. Маркова в м. Тернівка з вимкненими фарами та без мотошолому, що й стало у відповідності до п. 2.3 Г ПДР України причиною його зупинки. Після його зупинки, з’ясувалось, що водій керував скутером в стані алкогольного сп’яніння. На вимогу працівників поліції в присутності двох свідків відмовився від проходження тесту на стан алкогольного сп’яніння. Водій вів себе агресивно, почав покидати місце вчинення правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення ними складався на місці зупинки у присутності двох понятих. Водій ОСОБА_1 від підпису в протоколі та пояснень відмовився. Скутер тимчасово був затриманий, про що складений відповідний акт у відповідності до вимог КУпАП. Також зазначив, що відео регістратором зі службового автомобіля не зафіксований факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, в силу місця розташування їх службового автомобілю по направленню руху водія ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він 26 серпня 2018 року – на ОСОБА_6, був присутній та безпосередньо спостерігав, як водій ОСОБА_1 керував скутером, марки не бачив, оскільки вже була темна пора доби, по вул. С. Маркова в м. Тернівка. По маневрам водія відразу було зрозуміло, що він керує скутером в стані алкогольного сп’яніння. Скутер був без ввімкнених фар. Працівники поліції запропонували водієві пройти медичне освідоцтво на місці, після відмови, запропонували проїхати до лікарні. Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного освідоцтва в моїй присутності. Став вести себе агресивно, на зауваження не реагував, розпочалась словесна та фізична перепалка. Також пояснив, що він безпосередньо чув від водія ОСОБА_1 запах алкоголю з порожнини рота. В його присутності та в присутності ще одного свідка на місці вчинення правопорушення складався протокол про адміністративне правопорушення. Але розписався цей свідок у протоколі чи ні, він не знає, оскільки після того як він розписався, поїхав.

Суд, перевіривши матеріали справи, допитавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2018 року серії БД № 274037;

-рапортом працівника поліції ОСОБА_3 від 26 серпня 2018 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 керував скутером марки JJ 50 QT з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження тесту на стан алкогольного сп’яніння та медичного огляду відмовився в присутності двох свідків;

-письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 26 серпня 2018 року, який пояснив, що в його присутності громадянин, який назнавав себе ОСОБА_1, відмовився пройти тест або медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння;

-письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 26 серпня 2018 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп’яніння в присутності двох понятих;

-довідкою старшого інспектора СП Тернівського ВП капітана поліції ОСОБА_3 про відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія;

-довідкою КЗ Тернівська ЦМЛ ДОР від 27 серпня 2018 року, з якої видно, що ОСОБА_1 звертався в лікарню за медичною допомогою 26 серпня 2018 року в 23.45 год. (діагноз: забій лівого ліктьового суглоба, множинні забиття і ссадини, забій грудної клітини, алкогольне сп’яніння);

-актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого видно, що водій ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження освідотцтва на стан сп’яніння за допомогою алкотестера Драгер 6810.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає відповідальність особи за: керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_7, свідченнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 та працівника поліції ОСОБА_3, які підтвердили факт керування водієм ОСОБА_1 скутером в стані алкогольного сп’яніння та відмови його від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння, та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Вказані докази оцінені за стійким внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Інших доказів в матеріалах справи не має, клопотань про допит інших свідків та долучення до справи додаткових доказів не заявлялось.

Відтак, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає їх допустимими і достовірними та приходить до висновку про доведеність вини водія ОСОБА_1 у порушенні ним п.п. 2.5, 2.9 а Правил дорожнього руху України та відповідно, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства та загальними принципами права, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, ст. 68 Конституції України, відповідно до якої незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, а також ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доводи водія ОСОБА_1, про те, що він хоча і був в стані алкогольного сп’яніння, проте не керував транспортним засобом, а лише котив його, спростовуються показами допитаних свідків в судовому засіданні та суд розцінює такі доводи, як спроба уникнути відповідальності.

Посилання ОСОБА_1О, на відсутність свідків під час його зупинки та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, також спростовується показами допитаних в судовому засіданні свідків та не свідчить, що було порушено вимоги ст. 266 КУпАП щодо залучення свідків. Крім того, свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на місці вчинення правопорушення були надані письмові пояснення, які ними прочитані та підписані та ними було підписано акт огляду.

Інші посилання водія ОСОБА_1 на порушення поліцейськими вимог законодавства щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд не приймає до уваги як необгрунтовані, оскільки такі доводи не спростовують встановлених судом фактів керування водієм транспортного засобу в стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням характеру правопорушення, яке є грубим порушенням вимог ПДР України, а також особи ОСОБА_1, який сів за кермо у стані алкогольного сп’яніння, а також нехтування обов’язками водія, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який посягає на безпеку дорожнього руху, майнове положення, те, що ОСОБА_1 офіційно працює, а також беручи до уваги, те, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія, про що свідчить довідка інспектора СП Тернівського ВП про перевірку особи, яка притягається, за базою даних «НАІС» підсистеми «Адміністративна практика», суд дійшов висновку про застосовування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200,00 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

В п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Крім того, згідно вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-35,40-1, 130, 221, 268, 276, 283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 10200 (десять тисяч двісті) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. на користь держави на р/р 31211256026001 в ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, призначення платежу: судовий збір, Код 22030106.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.І. Соколова