
_____________________
Справа № 520/9504/16-ц
Провадження № 6/520/462/18
УХВАЛА
03.10.2018 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Єгоровій Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 подання Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про примусове проникнення до житла боржника – ОСОБА_2,
ВСТАНОВИВ:
24.09 2018 року до Київського районного суду міста ОСОБА_1 надійшло подання Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про примусове проникнення до житла боржника – ОСОБА_2.
В обґрунтування вказаного подання державний виконавець зазначив, що в Другому Київському відділі державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області перебувають виконавчі провадження з примусового виконання судового наказу №520/9504/16-ц, виданого 08.11.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Жемчужина-18» грошової суми у розмірі 19552 гривні 52 копійки.
Оскільки ОСОБА_2 не виконує вказане рішення суду, не приходить на виклику державного виконавця, не здійснює допуск державного виконавця до адреси місця мешкання, а саме: АДРЕСА_1, з метою встановлення майнового стану боржника. Державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу за вказаним поданням розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою Київського районного суду мста ОСОБА_1 від 25.09.2018 року прийнято до розгляду вказане подання та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання 03.10.2018 року державний виконавець не з’явився, про дату. час і місце проведення якого повідомлявся належним чином.
Представник боржника ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного подання.
У відповідності до вимог ст. 439 ЦПК України, зазначене питання розглядається судом без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
З наданих до суду документів судом встановлено, що 16 серпня 2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 винесено судовий наказ №520/9504/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жемчужина-18» заборгованості за житлово-комунальні послуги надані за адресою: АДРЕСА_2, за період з 01.07.2014 року по 31.07.2016 року у розмірі 19552 гривні 52 копійки.
08.11.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 видано вказаний судовий наказ стягувачеві – ОСББ «Жемчужина-18» для виконання.
26.01.2017 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову ВП №53284630 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №520/9504/16-ц, виданого 08.11.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Жемчужина-18» грошової суми у розмірі 19552 гривні 52 копійки.
З вказаної копії постанови наданої до суду вбачається, що 01.02.2017 року копію постанови отримала ОСОБА_3, яка є головою ОСББ «Жемчужина-18», для вручення боржникові.
Згідно протоколу складеного 15.02.2017 року правлінням ОСББ «Жемчужина-18», засвідчено, що постанову ВП №53284630 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №520/9504/16-ц, виданого 08.11.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 вручено ОСОБА_2
31 березня 2017 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області в рамках виконавчого провадження ВП №53284630 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на усе майно, що належить ОСОБА_2.
З наданих до суду документів вбачається, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що згідно довідки ДПІ інформація про джерела доходів та розрахункові рахунки боржника відсутня, згідно довідки УПФУ боржник на обліку не перебуває та пенсію не отримує, згідно довідки АДБ боржник зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно довідки Регіонального сервісного центру в Одеській області Територіального сервісного центру № 5141 за боржником транспортні засоби не зареєстровані.
Згідно листа ОСББ «Жемчужина-18» від 18.05.2017 року за вих.№10, боржник – ОСОБА_2 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №84022403 від 31.03.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_4.
З наданих до суду документів також вбачається, що 28.03.2017 року, 22.09.2017 року, 13.10.2017 року, 13.12.2017 державним виконавцем здійснювались виходи за адресою мешкання боржника ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_3, та встановлено, що боржника вдома не має, двері не відчинили, про що державним виконавцем були складені відповідні акти.
Згідно з актом складеним державним виконавцем від 10.11.2017 року, також вбачається, що виконавець здійснював також вихід за адресою зареєстрованого місця мешкання боржника ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_5, та встановлено, що боржника вдома не має, двері не відчинили. Виклик до відділу залишено в двері.
Згідно з п. 12 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про розшук боржника-фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи.
При цьому згідно з приписами ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.
Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння, в рамках здійснення дій у виконавчому провадженні.
Судом також встановлено, що ухвалою Київського районного суду міста ОСОБА_1 від 01.10.2018 року скасовано судовий наказ №520/9504/16-ц, виданий 16.08.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жемчужина-18» заборгованості за житлово-комунальні послуги надані за адресою: АДРЕСА_2, за період з 01.07.2014 року по 31.07.2016 року у розмірі 19552 гривні 52 копійки, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 689 гривень 00 копійок, яка набрала законної сили 01.10.2018 року.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що виконавче провадження ВП №53284630, в рамках якого державний виконавець звернувся до суду з цим подання, підлягає закінченню, оскільки судовий наказ №520/9504/16-ц, виданий 08.11.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Жемчужина-18» грошової суми у розмірі 19552 гривні 52 копійки, на підставі якого відкрито вказане виконавче провадження, скасовано ухвалою Київського районного суду міста ОСОБА_1 від 01.10.2018 року.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що подання підлягає залишенню без задоволенню, оскільки підстави з урахуванням яких державний виконавець звертався до суду з цим поданням, на час розгляду якого, сплили.
Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Подання Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про примусове проникнення до житла боржника – ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Калініченко Л. В.
Судове рішення № 76900495, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 03.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/9504/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: