Постанова № 76900113, 27.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/1036/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/783/240/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Я.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого – судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і ОСОБА_2

при секретарі Куцик І.Б.

з участю представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 23 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 квітня 2011 року між ПАТ "Плюс Банк", правонаступником всіх прав і обов’язків якого на сьогоднішній день є Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" та ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір № Б96.977.70451, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на загальну суму 7805,0 гривень, зі сплатою 0,001% річних, з погашенням кредиту та процентів в терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Протягом строку дії Кредитного договору відповідач систематично порушував терміни сплати кредиту та процентів за користування кредитом. Останній платіж боржником було здійснено 02 вересня 2011 року. Враховуючи те, що відповідачем порушуються умови Кредитного договору, просить стягнути з відповідача на користь ПАТ "Ідея Банк" заборгованість в розмірі 47844,57 гривень, а також понесені позивачем судові витрати при зверненні до суду.

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 23 квітня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" задоволено.

Вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" заборгованість в розмірі 47844,57 грн. Вирішено питання судових витрат.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач – ОСОБА_5. Вважає рішення суду незаконним, оскільки таке було прийнята за його відсутності та належного повідомлення. Звертає увагу, що пеня значно перевищує розмір збитків, в зв"язку з чим така вимога про стягнення з нього пені в розмірі 31321,14 грн. не підлягає задоволенню. В апеляційній скарзі просить рішення Личаківського районного суду міста Львова від 23 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає до частково задоволення.

Відповідно до норм ЦПК України в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення, ст. ст.11,59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України в чинній редакції, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.11-15), 12 квітня 2011 року між ПАТ «Плюс Банк», правонаступником всіх прав і обов’язків якого на сьогоднішній день є Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір № Б96.977.70451, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на загальну суму 7805,0 гривень, зі сплатою 0,001% річних, з погашенням кредиту та процентів в терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Судом встановлено, що станом на 08 січня 2014 року заборгованість відповідача становить 47844,57 гривень (а.с.4), в тому числі: основний борг – 0,00 гривень, прострочений борг – 7371,0 гривень, прострочені проценти – 9058,81 гривень, строкові проценти – 43,62 гривень, нарахована плата за обслуговування кредиту – 0,00 гривень, прострочена плата за обслуговування кредиту – 0,00 гривень, пеня за несвоєчасне погашення платежів – 31321,14 гривень, віндикаційні витрати – 50,0 гривень.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк", суд виходив з тих обставин, що оскільки ОСОБА_5 допустив заборгованість перед банком у зв"язку з неналежним виконанням умов договору, така підлягає стягненню в повному обсязі.

З таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних обставин.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Як вбачається з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до Правової позиції, що викладена в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, з урахуванням положень ЦПК України щодо загальних засад цивільного законодавства та щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за обґрунтованим клопотанням сторони, так і з власної ініціативи.

Як вбачається з розрахунку поданого позивачем при звернення до суду з позовом , сума простроченого боргу станом на 08.01.2014 року становить 7371 грн., а сума пені за несвоєчасне погашення платежів за цей же період складає 31321,14 грн.

Оскільки сума пені значно перевищує суму самої заборгованості за кредитним договором, колегія суддів вважає, що згадана обставина є підставою для зменшення розміру пені.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 липня 2018 року залучено до участі в даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" в якості правонаступника позивача – Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" в якості правонаступника позивача, в суді апеляційної інстанції долучено витяг додатку "2 до Договору факторингу "30/10-1 від 30.10.2015 року, згідно якого, клієнт: Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" в особі Голови Правління ОСОБА_6, передав, фактор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія Рантьє" в особі Директора ОСОБА_7, прийняв права вимог до боржника – ОСОБА_5 (іпн НОМЕР_1), кредитний рахунок 22039497770451.980, номер договору Б96.977.70451 від 12.04.2011 року, сума кредиту – 7805, заборгованість за основним боргом станом на 30.10.2015 року – 7371, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями станом на 30.10.2015 року – 10437,88 грн., загальна сума заборгованості станом на 29.04.2016 року – 17808,88 грн.

28 лютого 2017 року було укладено Договір факторингу №28/01-1, за умовами якого відбулося відступлення права вимог за даним кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Серет", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс".

З наявного в матеріалах справи повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс", просить ОСОБА_5 погасити заборгованість за кредитним договором №Б96.977.70451 від 12.04.2011 року, яка станом на 28 лютого 2017 року становить 17808,88 грн.

Враховуючи суму на яку претендує правонаступник позивача, розмір пені, який значно перевищує розмір заборгованості, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" 17808, 88 грн. заборгованості за кредитним договором № Б96.977.70451 від 12.04.2011 року укладеного між Публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_5, з яких: 7371 грн. заборгованість за основним боргом та 10437,88 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями.

В решті позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задоволити частково.

Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 23 квітня 2014 року – скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк"правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" 17808, 88 грн. заборгованості за кредитним договором за № Б96.977.70451 від 12.04.2011 року укладеного між Публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_5.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2018 року.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

ОСОБА_2