Ухвала суду № 76899619, 03.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11109/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03.10.2018 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., ознайомившись з позовною заявою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Родовід Банк» ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Родовід Банк» ОСОБА_1, звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов’язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Крім того, за приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з роз’ясненнями, наданими у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у рішенні щодо грошових зобов’язань має бути висновок суду про розмір грошових сум та детальний порядок його обчислення за кожною з вимог.

У порушення вимог, встановлених п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, які позивач просить стягнути з відповідача. Зокрема, у даному випадку позивачу слід зазначити та надати детальний розрахунок заборгованості, у якому необхідно вказати: яка сума підлягає стягненню за тілом кредиту і за який період; яку суму позивач просить стягнути як проценти за користування кредитом і за який період така заборгованість утворилася; заборгованість по пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором, за який період така заборгованість утворилася.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно з позовною заявою уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Родовід банк» ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, зазначаючи, що за подання вказаної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 616700 грн., що виходить із суми 43849801,34 грн. (ціна позову). З посиланням на норми ч. 1 ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вказує, що щодо АТ «Родовід Банк» існують обставини, що свідчать про складний майновий стан та неможливість сплати судового збору. Зауважує, що постановою Національного банку України від 25.02.2016 року АТ «Родовід Банк» віднесений до категорії неплатоспроможних та 19.12.2017 року щодо АТ «Родовід Банк» Національним банком України було прийнято рішення про ліквідацію (рішення НБУ від 19.12.2017 року № 811-рш). На підставі вказаного рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 20.12.2017 року «Про початок процедури ліквідації АТ «Родовід банк». Мотивуючи клопотання Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 року за № 1581/21893 (п. п. 3.2-3.5) вказує, що наразі банк не має можливості сплатити судовий збір внаслідок складного майнового стану, який підтверджується постановою правління НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Крім того, просить врахувати, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. З цього приводу зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації AT «Родовід Банк», відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.12.2017 року № 5455 призначено ОСОБА_1 Відповідно до ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі ФОНЛГУ з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України. Вказує, що з позовом до суду звертається уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 за захистом прав та інтересів ПАТ «Родовід Банк», який знаходиться в стані ліквідації. На підставі викладеного просить звільнити ПАТ «Родовід Банк» від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із змісту вказаної норми випливає, що відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов’язком.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Як роз’яснив Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК України (аналогічна чинній статті 136 ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (аналогічна чинній статті 12 ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Вважаю, що сама по собі обставина щодо віднесення банку до неплатоспроможних не є належним доказом, який підтверджує скрутне матеріальне становище та не свідчить про відсутність коштів на рахунках позивача, а відтак, підстави для звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви відсутні.

Положення п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, на які у клопотанні посилається уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Родовід банк» ОСОБА_1, у даному випадку не підлягають застосуванню.

За таких обставин, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як слідує з матеріалів справи, з позовними вимогами до відповідача про стягнення кредитної заборгованості звернулося ПАТ «Родовід банк», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Родовід банк» ОСОБА_1

За змістом п. 17 ч. 1 ст. 2, п. 5 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI уповноважена особа Фонду – працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

З урахуванням того, що позивачем у даній справі є ПАТ «Родовід Банк», яке є юридичною особою, а уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє від імені банку, то розмір судового збору за подання цієї позовної заяви повинен визначатися за ставкою, встановленою для юридичних осіб.

Позовна заява містить ціну позову – 43849801,34 грн.

Таким чином, оскільки ПАТ «Родовід Банк» є юридичною особою, то розмір судового збору за подання даної позовної заяви справляється за ставкою 1,5 %, виходячи з ціни позову, та становить 616700 грн. (1,5 % від 43849801,34 грн.).

Між тим, слід зазначити, що у даному випадку сплата судових витрат не буде перешкоджати доступу позивача до суду, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов’язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви з усуненими недоліками (у новій редакції), її копії для відповідача, із зазначенням та наданням детального розрахунку заборгованості за кредитним договором, сплати судового збору в сумі 616700 грн., про що подати документ, що підтверджує його сплату у встановленому розмірі.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є: отримувач коштів – УК у м. Ужгороді/м. Ужгород/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38015610; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 31212206007002; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Родовід банк» ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Родовід Банк» ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз’яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_3