Рішення № 76895630, 28.09.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1436/18

Провадження № 2/750/877/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретарів Хамайко С.В., Карацюба М.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, представника третьої особи – виконавчого комітету Чернігівської міської ради – ОСОБА_4,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Чернігівської міської ради до Деснянської районної у м. Чернігові ради, ОСОБА_2 про скасування рішення,

треті особи – Комунальне підприємство «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради, виконавчий комітет Чернігівської міської ради,

в с т а н о в и в:

20.02.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та уточнивши позовні вимоги просив скасувати рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради № 34 від 27.02.2017 року "Про відкриття особових рахунків на житлову площу по КП "ЖЕК-13" Чернігівської міської ради в частині, що стосується відкриття особового рахунку ОСОБА_2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оскільки після смерті ОСОБА_5, який був наймачем квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_6 не переоформив на себе договір найму житлового приміщення, тому останній не набув прав та обов’язків, передбачених для наймача, які визначені Житловим кодексом УРСР, а тому рішення виконавчого комітету Деснянської районної у місті Чернігові ради№34 від 27.02.2017 року «Про відкриття особових рахунків на житлову площу по КП «ЖЕК-13» є незаконним.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала.

Представник Деснянської районної у м. Чернігові ради подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву та пояснила суду, що ОСОБА_2 є троюрідною сестрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що доводиться свідоцтвами про народження їх батьків, які між собою є двоюрідними. Одночасно зазначила, що позивачем не наведено конкретних правових норм, які були порушені Деснянською районною у м. Чернігові радою при прийнятті рішення «Про відкриття особових рахунків на житлову площу КП «ЖЕК-13», яким дозволено відкрити ОСОБА_2 особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_2. На момент відкриття Деснянською районною у м. Чернігові радою особового рахунку ОСОБА_2 була єдиною правомірно зареєстрованою у квартирі особою, у зв’язку з чим на неї і було переоформлено особовий рахунок на спірну квартиру. Крім того, зазначила що після смерті наймача даної квартири ОСОБА_5, ОСОБА_6 не переоформив на себе особовий рахунок, проте виконував усі обов’язки наймача і користувався відповідними правами. ОСОБА_2 була зареєстрована у спірній квартирі, як сестра, так як сам ОСОБА_6 визначив її членом сім’ї наймача, спору щодо цього між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не виникало, а тому реєстрація була проведена правомірно та на даний час не визнана незаконною, провадження у справі про визнання неправомірними дій Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради щодо реєстрації ОСОБА_2С у спірній квартирі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову, а тому просила відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи виконавчого комітету Чернігівської міської ради позов підтримав.

Представник третьої особи Комунального підприємства «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 відноситься до державного житлового фонду. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27.12.2012 року № 364 «Про реформування житлово-комунального господарства міської ради» будинок 17 по вулиці Волковича передано на баланс КП «ЖЕК-13».

Згідно особового рахунку відкритого 01.02.2013 наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_4 був ОСОБА_5, який був зареєстрований у вказаній квартирі з 22.09.1988 року та вибув у зв’язку зі смертю 05.12.2015 року. Також у вказаній квартирі були зареєстровані ОСОБА_8 (мати), яка 16.03.2006 вибула у зв’язку зі зміною місця проживання, ОСОБА_6 (брат), який 19.07.2016 вибув у зв’язку зі зміною місця проживання. Зареєстрована 19.07.2016 ОСОБА_2 (сестра) (а.с.12).

Згідно інформації Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 04.05.2018 року за №1813 ОСОБА_2 19.07.2016 року для реєстрації місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 (одночасно із зняттям з попереднього місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2), разом із відповідними заявами було надано довіреність №1-28 від 30.01.2016 року, якою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зокрема надав згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 АДРЕСА_5 та уповноважував її представляти його інтереси з питань реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання; довідку комунального підприємства «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради від 18.07.2016 року №3159, у якій зазначено, що ОСОБА_6, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4, склад сім’ї – зареєстрований один. За заявами про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання на підставі поданих заявником необхідних документів, 19.07.2016 місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 було зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_6 одночасно із зняттям з попереднього місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до вимог діючого законодавства України з питань реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. У зв’язку із пошкодженням 22.08.2016 бази даних системи електронного документообігу АСКОД в управлінні адміністративних послуг Чернігівської міської ради – дані зашифровані вірусом шифрувальником з сімейства Troldesh/Shade, внаслідок чого унеможливлено отримання будь-якої раніше внесеної до системи електронного документообігу АСКОД інформації та неможливості надання скан-копій документів, які були подані ОСОБА_2 під час здійснення реєстрації місця проживання (а.с.92, 93).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 року провадження в адміністративній справі за позовом Чернігівської міської ради до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6. Чернігів, зобов’язання Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою, закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову.

Таким чином, Чернігівською міською радою не було спростовано законність реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_7.

27.01.2017 ОСОБА_2 звернулась до начальника КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради із заявою про переоформлення на неї особового рахунку на квартиру за адресою: АДРЕСА_8 у зв’язку зі смертю її брата ОСОБА_5 (а.с.11).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради від 27.02.2017 № 34 «Про відкриття особових рахунків на житлову площу по КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради дозволено відкрити особові рахунки на ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_8 (а.с.10).

Отже, станом на час прийняття виконавчим комітетом Деснянської районної у місті Чернігові ради рішення №34 від 27.02.2017 року ОСОБА_2 була єдиною правомірно зареєстрованою особою на постійній основі у вказаній квартирі. Разом з тим, на час смерті наймача ОСОБА_9 також був зареєстрований в квартирі як член сім’ї наймача одна особа – ОСОБА_6

31 березня 2017 року між КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради та ОСОБА_2 укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10194 від 31.03.2017 року. Договори найму житлових приміщень КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради з населенням не укладає (а.с. 45).

Відповідно довідки №6549 від 04.09.2018 року виданої Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради станом на 01.08.2016 року ОСОБА_2 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_7, одна особа (а.с. 168).

Відповідно до вимог ст. 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до ст.63 ЖК Української РСР предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом ст. 65 ЖК Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

З наведеного вище вбачається, що оскільки ОСОБА_6 продовжував проживати в квартирі після смерті наймача ОСОБА_9 та нести відповідні права і виконувати обов’язки наймача житла, тому сам по собі факт смерті ОСОБА_9 не є підставою для припинення прав на житло ОСОБА_6

Одночасно ОСОБА_6 мав право на вселення у житло за адресою: АДРЕСА_8 інших осіб, тому ОСОБА_2 і набула право користування жилим приміщенням, що підтверджується актом про проживання особи за місцем реєстрації від 10.04.2018 року (а.с. 123), згідно якого вбачається, що ОСОБА_2 дійсно постійно проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 з квітня 2014 року та з 19.07.2016 року зареєстрована за вказаною адресою і постійно проживає по теперішній час, що також вказують надані суду квитанції від 20.04.2016 року, 15.06.2016 року, 23.01.2016 року, 25.02.2016 року, які підтверджують здійснення ОСОБА_2 оплати комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_9 до часу її реєстрації у квартиру та сплати ритуальних послуг за поховання ОСОБА_9

Враховуючи, що ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_8 був зареєстрований один (а.с.95), а згідно заяви ОСОБА_2 про реєстрацію місця проживання згода висловлена довіреністю № 31-28 від 30.01.2016 (а.с.94), тому незалежно від переоформлення на своє ім’я особового рахунку, укладення договору найму у письмовій формі, був наділений правами наймача, в тому числі, передбаченими ст. 65 ЖК Української РСР щодо надання згоди на реєстрацію інших осіб у квартирі.

Обставини, які спричиняють необхідність зміни наймачем договору найму в Житловому кодексі Української РСР не визначені. При цьому законодавець виходить з рівності прав і обов’язків усіх членів сім’ї і права члена сім’ї наймача на зміну договору найму.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Жодних доказів проте, що ОСОБА_2 було зареєстровано в квартирі на інших умовах ніж в якості члена сім’ї наймача, зокрема в якості піднаймача або тимчасового мешканця також позивачем не було надано.

Рішенням міської ради від 19 червня 2002 року «Про визначення повноважень, які здійснюють районні в місті ради та їх виконавчі органи» п. 1.4.8 вказаного рішення питання, пов’язані з договорами найму житлових приміщень (переоформлення особистих рахунків) делеговано Деснянській та Новозаводській районній у м. Чернігові раді.

Згідно наданої інформації Деснянської районної у місті Чернігові ради від 26.09.2018 №3-29/975 окремих актів з регулювання питань пов’язаних з переоформленням особистих рахунків не приймалося.

Стаття 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» передбачає:

1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього прав, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших.

У рішенні Європейського Суду від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява №39948/06, п.п.47,48, Суд зазначив, що втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що передбачені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві». Визначаючи, чи було конкретне втручання «необхідним в демократичному суспільстві», Суд повинен оцінити у контексті всієї справи загалом, чи були мотиви, наведені для виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8.

Одночасно у рішенні Європейського Суду від 18 грудня 2004 року у справі "Прокопович проти Росії", Суд дійшов висновку, що проживання заявниці в квартирі було тривалим та достатнім, щоб спірне помешкання вважати її житлом у сенсі ст. 8 Конвенції. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конвенції втручання держави у право особи має законодавчо регламентуватися.

Враховуючи положення статі 8 Конвенції та рішення Європейського суду, які є джерелом права, суд приходить до висновку, що оскільки незаконність реєстрації ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_10 не була визнана у встановленому судовому порядку, на момент прийняття оскаржуваного рішення виконавчого комітету Деснянської районної у місті Чернігові ОСОБА_2 залишалась зареєстрована у квартирі одна та на законних підставах, а тому підстав для скасування рішення виконавчого комітету Деснянської районної у місті Чернігові № 34 від 27.02.2017 про переведення на ОСОБА_2 особового рахунку на квартиру немає, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3-7, 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України суд,

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Чернігівської міської ради до Деснянської районної у м. Чернігові ради, ОСОБА_2 про скасування рішення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 03.10.2018.

Суддя Л.В. Карапута