Ухвала суду № 76893386, 03.10.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1410/14-ц

Номер провадження 2-п/623/3/2018

УХВАЛА

іменем України

03 жовтня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Гуренко М.О.

з участю: секретаря - Телешевської В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.09.2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент - Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області № 623/1410/14-ц від 02.09.2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент - Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій зазначила, що відповідача не повідомлено належним чином про розгляд даної справи, у зв’язку із чим він був позбавлений реальної можливості подавати докази та заперечувати проте позовних вимог. Просила скасувати заочне рішення, винесене Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, та призначите справу до розгляду у загальному порядку.

До судового засідання ОСОБА_2 не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила.

Представник ПАТ "Акцент - Банк" також в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.09.2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акцент - Банк" задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 14.05.2004 року, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2, який зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент - Банк" заборгованість по кредиту в розмірі 23 550 грн. 40 коп. (двадцять три тисячі п’ятсот п’ятдесят грн. 40 коп.) на р/р № 29090829000010, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 14.05.2004 року, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2, який зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент - Банк" витрати по судовому збору у сумі 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три грн. 60 коп.) на р/р № 64994919400001, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770. (а.с.40). Дане рішення набрало чинності 29.09.2014 року.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно п. 3 ч. 2ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Посилання представника заявника про те, що відповідача по справі ОСОБА_1 не повідомлено належним чином про розгляд цивільної справи № 623/1410/14-ц, провадження № 2/623/565/2014, у зв’язку із чим він був позбавлений реальної можливості подавати докази та заперечувати проти позовних вимог не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи містяться поштові повідомлення про отримання 20.05.2014 року копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з документами, та про отримання 12.09.2014 року копії заочного рішення,що стверджується підписами (а.с.28,45).

У відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву слід залишити без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287,288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.09.2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент - Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий суддя М.О. Гуренко