Рішення № 76892695, 02.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/5937/16-ц

Провадження № 2/638/1135/18

02.10.2018р. Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,-

встановив:

В квітні 2016 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулося Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Свої позовні вимоги Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» обгрунтовує тим, що між позивачем та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №202.44415 від 13.11.2013 р., відповідно до якого ОСОБА_3 надано кредит на наступних умовах: сума кредиту – 100000 грн., процентна ставка – 23,00%, строк – 24 місяці. В забезпечення виконання ОСОБА_3 за кредитним договором №202.44415 від 13.11.2013 р. було укладено Договір поруки №FIL.50695-ДП1 від 13.11.2013 р. ОСОБА_3 порушив умови виконання кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.05.2016 року відкрито провадження по справі.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року.

Згідно з Перехідними положеннями ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.05.2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву, в якій просив слухати справу без його участі, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з’явилися, проти задоволення позовних вимог заперечували, просили суд відмовити. Заявили також про застосування строків позовної давності до основного боргу та спеціальної позовної давності до пені.

Суд, дослідив матеріали справи, вислухав пояснення сторін, дійшов наступних висновків.

Відповідно до кредитного договору №202.44415 від 13.11.2013 року та договорів про внесення змін до нього: договір №1 від 15.09.2014 року, укладених між ПАТ «ПроКредит банк» та ОСОБА_3, банк надав позичальникові кредит у сумі 100000,00 грн. зі сплатою 23% річних строком на 24 місяці.

Відповідно до п. 2.2 договору, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначено графіком. Дата останнього платежу за Графіком може від дати спливу строку користування кредитом вказаного п.1.2 цього Договору , але не більше ніж на 7 календарних днів.

Відповідно до п. 2.4 договору, у випадку прострочення встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. Починаючи з 31 календарного дня прострочення, вказаний розмір пені збільшується до 1 % за умови подання Кредитором відповідного повідомлення Позичальнику про таке збільшення.

Відповідно до п. 3.2.1 договору, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.

Відповідно до п.3.6 договору, при прострочені погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 30 календарних днів Позичальник зобов'язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи Кредитор пред'явив йому Вимогу, якщо інше не буде погоджено з Кредитором. При цьому Кредитор вправі самостійно та без повідомлення Позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Відповідно до п. 3.4 договору, позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п'яти банківських днів з дня відправлення Вимоги.

17.02.16 року ОСОБА_3 відправлено вимогу про повне дострокове погашення кредиту, про що свідчить фіскальний чек про відправку повідомлення (а.с.29-20), однак погашення кредитної заборгованості не зробив.

Відповідно до договору поруки №FIL.50695-ДПІ від 13.11.2013 рок та договорів про внесення змін до нього: договір №1 від 15.09.2014 року, укладених між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2, останній як поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов’язань позичальника ОСОБА_3 у їх повному обсязі як солідарний з позичальником боржник. ОСОБА_2 як поручителю 17.02.2016 року банком було направлено вимогу про виконання зобов’язань за договором поруки (а.с.25-26), однак вимога залишилася без виконання.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні бути виконані належним чином в установлений строк відповідно до умов договору.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ч. 2 ст. 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що позичальник виконував кредитні зобов’язання неналежним чином, то позивач набув право на дострокове стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Суд також враховує, що договорами поруки передбачено строк їх дії до повного виконання зобов’язання, а банк направив вимогу позичальнику ОСОБА_4 про дострокове погашення кредиту 17.02.2016 року, якою фактично змінив строк виконання зобов’язання, однак банк звернувся до суду з позовом до позичальника та поручителя 11.04.2016 року, тобто протягом 6-ти місяців з дня зміни строку виконання зобов’язання, отже у розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України порука не припинилася.

У зв’язку з цим, позичальник ОСОБА_3 та поручитель ОСОБА_2 відповідають між собою як солідарні боржники.

Відповідачем було зазначено про пропуск позивачем строку позовною давності.

Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність щодо пені тривалістю один рік.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення, тобто кожного місяця згідно з графіком, однак кредитний договір було укладено 13.11.2013 року, а до суду позивач звернувся 11.04.2016 року, то 3-хрічний строк позовної давності не пропущений по жодному з платежів за тілом кредиту та відсоткам.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується від першого дня прострочення виконання зобов’язання й до того дня, доки зобов’язання не буде виконане.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду 11.04.2016 року, то пеня підлягає нарахуванню в межах річного строку, тобто з 11.04.2015 року.

Як вбачається з розрахунку кредитної заборгованості, розмір пені за період з 14.04.2015 по 10.02.2016 року складає 34842 грн. 76 коп. (а.с.16-17, таблиця 4)

У зв’язку з цим, стягненню підлягає пеня в межах річного строку у розмірі 34842,76 грн.

На підставі викладеного, стягненню з відповідачів підлягає заборгованість за кредитним договором №202.44415 від 13.11.2013 року у сумі 148963,85 грн.: з яких капітал -81256,65 грн., проценти – 24816,36 грн., проценти за неправомірне користування кредитом – 4568,12 грн., пеня – 34842,76 грн.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені частково, то стягненню підлягає судовий збір пропорційно до задоволених вимог, позивачем при подачі позовної заяви сплачено – 2757,12 грн. ( позивачем заявлено позов на суму 183806,61 грн., судом задоволено суму – 148963,85 грн., отже - 81% від суми позову), а тому судовий збір , що підлягає сплаті становить – 2757,12 грн. х 0,81 = 2233,27 грн., в дольовому порядку з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 256-258, 261, 267, 526, 530, 543, 554, 559, 599, 1054 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Про ОСОБА_5» (ідентифікаційний код 21677333) заборгованість за Кредитним договором №202.44415 від 13.11.2013 р. в розмірі 148963,85 грн.: з яких капітал -81256,65 грн., проценти – 24816,36 грн., проценти за неправомірне користування кредитом – 4568,12 грн., пеня – 34842,76 грн.

Стягнути в дольовому порядку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Про ОСОБА_5» (ідентифікаційний код 21677333) судові витрати у розмірі 2233,27 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03.10.2018 року.

Суддя: