Ухвала суду № 76879386, 24.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8210/16 Справа № 204/4191/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В. В. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є. при секретарі Самокиші О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ від 27 вересня 2016 року про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради (треті особи: Управління - служба у справах дітей особі органу опіки та піклування, Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_3) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2016р. ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, яким просила визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань захисту дитини, викладене у рішенні Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради №11/3 від 22.01.2016р., в частині питання щодо надання Красногвардійському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції дозволу на реалізацію частини квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати виконавчого комітету повторно розглянути вказане питання.

Справа призначена до судового розгляду та розглядалась по суті, проте ухвалою Красногвардійського райсуду м.Дніпропетровськ від 27.09.2016р. провадження по справі закрито. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати вказану ухвалу суду, посилаючись на її невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що вона підлягає скасуванню за такими підставами.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції посилався на те, що справа не підлягає розгляду у прядку цивільного судочинства, оскільки виконавчий комітет є суб'єктом владних повноважень, а спір - публічно-правовим.

Вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та обставинам справи, з яких вбачається наступне.

Рішенням Красногвардійського райсуду м.Дніпропетровськ від 16.11.2005р. ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 141523грн. на відшкодування матеріальної шкоди. При виконанні вказаного судового рішення державний виконавець Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції звернувся до Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради з клопотанням про надання дозволу на реалізацію належної боржнику ОСОБА_3 частини квартири АДРЕСА_1, у якій зареєстрована його дитина - ОСОБА_6, 20.03.2007р.н. Рішенням №11/3 від 22.01.2016р. Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради дозволу на реалізацію частини квартири АДРЕСА_1 не надано з посиланням на відмову у наданні такого дозволу Комісією виконкому з питань захисту дитини. ОСОБА_2 просила визнати протиправним та скасувати рішення комісії, викладене у рішенні виконкому, посилаючись, зокрема, на неврахування при його ухваленні відомостей про фактичне проживання дитини ОСОБА_6 за іншою адресою та про те, що остання не була зареєстрована у спірній квартирі на час її опишу та арешту.

Відповідно до вимог ч.2 ст.176 СК України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом. За ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї та інших осіб. Згідно ч.1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. За положеннями ч.2 ст.64, ст.156 ЖК України члени сім'ї власника житла, у тому числі, його діти мають рівні з власником права користування ним. Відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами,що їх замінюють майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Клопотання державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції до Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради про надання дозволу на реалізацію належної боржнику ОСОБА_3 частини квартири АДРЕСА_1, у якій зареєстрована дитина - ОСОБА_6, вчинено саме з метою забезпечення житлових прав останньої.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди у порядку цивільного судочинства розглядають, справи, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з житлових відносин.

Оскільки ОСОБА_2 оспорює відмову органу опіки та піклування у наданні дозволу на відчуження частини квартири, наданої останнім з метою забезпечення житлових прав малолітньої дочки боржника ОСОБА_6, спір має розглядатись у порядку цивільного судочинства. Кваліфікувати спірні відносини, як такі, що виникли у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів (ч.1 ст.17 КАС України) не можна, так як суб'єкт владних повноважень не здійснював ні владних, ні управлінських функцій відносно сторін у спорі при вирішенні питання щодо надання дозволу на реалізацію квартири, не існувало між ними і іншої управлінської підпорядкованості. Не вбачається і ознак публічно-правового спору у спірних правовідносинах, які виникли щодо існування приватного, індивідуального права малолітньої дитини на житло.

Враховуючи зазначені вимоги закону та обставини, підстав для закриття провадження по справі за п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України не малось, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з поверненням справи до суду тієї ж інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.303,307,311,315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ від 27 вересня 2016 року скасувати, справу повернути до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.