Рішення № 76877719, 26.09.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13010/18

Провадження № 2/234/3500/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Краматорськ

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Михальченко А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження

цивільну справу №234/13010/18 за позовом

Державної іпотечної установи

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 серпня 2018 року Державна іпотечна установа звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 в обгрунтування якого зазначила, що 03.06.2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Актив Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит №419.1.08/Д(С)-101 за умовами якого банк надав відповідачу у кредит грошові кошти в сумі 750000, 00 грн., строком погашення не пізніше 02 червня 2028 року включно зі сплатою 13,8 % річних. 24.10.2008 року між Державної іпотечною установою та банком був укладений договір про відступлення права вимоги №2148/08, згідно якого ОСОБА_2 передав позивачу всі права вимоги за договором про іпотечний кредит. Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання перед позивачем і порушив умови договору, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07.11.2017 з ОСОБА_1 на користь Держаної іпотечної установи (ідентифікаційний код: 33304730) стягнута заборгованість за договором про іпотечний кредит в сумі 448095 ,27 грн. (чотириста сорок вісім тисяч дев’яносто п’ять грн.. 27 коп.), яка складається з: суми боргу у розмірі 421 558,100 грн., прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 24 631,71 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1905,46 грн.

В результаті подальшого порушення умов Договору про іпотечний кредит за період з 10.05.2017 по 15.05.2018 утворилась заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 58 971,93 грн., яку і просив суд стягнути з ОСОБА_1 Також просив стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 28.08.2018 року по справі відкрите спрощене позовне провадження та відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався та відзив на позов не подав.

Справа розглянута судом у відповідності до ч. ч. 3,5 ст.279 ЦПК України без проведення судового засідання та повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, так як від сторін не надійшло клопотань про інше.

За таких обставин розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження, відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України.

Всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положення статті 55 Закону України «Про Національний банк України», головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 03.06.2008року між ВАТ «Комерційний Банк «Актив-банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 419.1.08/Д(С)-101. за умовами якого банк надав відповідачу у кредит грошові кошти в сумі 750 000,00 грн., строком погашення не пізніше 02 червня 2028 року включно зі сплатою 13,8 % річних.

Відповідно до п. 2.4 Договору про іпотечний кредит Відповідач зобов’язувався щомісячно до 03 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі не менше 3125 грн. та сплачувати відсотки нараховані кредитором на залишок заборгованості за кредитом, відповідно до графіку погашення кредиту.

Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав кредит ОСОБА_1 в сумі 750000 грн. строком погашення до 02.06.2028 року. Але ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору свої зобов’язання за кредитним договором не виконував належним чином.

24.10.2008 року між ВАТ «КБ» ОСОБА_2 та Державною іпотечною установою було укладено договір відступлення права вимоги № 2148/08.

Відповідно до п. 1.1 договору відступлення права вимоги № 2148/08 ВАТ «КБ» ОСОБА_2 передало, а Державна іпотечна установа прийняла усі права вимоги за договором про іпотечний кредит між банком і ОСОБА_1

У зв’язку з невиконанням умов договору рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07.11.2017 по справі № 234/13791/17 з ОСОБА_1 на користь Держаної іпотечної установи (ідентифікаційний код: 33304730) стягнута заборгованість за договором про іпотечний кредит в сумі 448095 ,27 грн. (чотириста сорок вісім тисяч дев’яносто п’ять грн.. 27 коп.), яка складається з: суми боргу у розмірі 421 558,100 грн., прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 24 631,71 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1905,46 грн.

Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним Договором про іпотечний кредит, та у зв’язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача, як кредитора за спірними зобов’язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, яке він реалізував звернувшись до суду у 2017 році.

Відповідно до п.5.2.4 Договору кредитор має право вимагати від позивальника дострокового повернення суми кредиту в частині або в цілому, сплати відсотків за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких зобов’язань за цим Договором або за Іпотечним договором.

Таким чином, згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов’язання в обумовлений сторонами строк Державна іпотечна установа, яка є правонаступником ВАТ «КБ «Актив Банк», використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилися несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов’язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена ч.1 ст.1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту, тобто у даному випадку до дня первісного звернення до суду.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Враховуючи викладене, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, а отже суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВП ВС від 04.07.2018 по справі № 310/11534/13-ц.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст. ст.256-267, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державної іпотечної установи (ідентифікаційний код 33304730, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. ОСОБА_3, 34) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1; Донецька область, м. Макіївка, вул. Сергія Прокоф’єва, буд.19) про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений суддею 26.09.2018

Суддя Краматорського міського суду ОСОБА_4