Рішення № 76877597, 28.08.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7205/18

Провадження № 2/234/2341/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року місто ОСОБА_1

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання Скоробогатової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 243/7205/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_3 об’єднаного управління ПФУ в Запорізькій області про визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Краматорського міського суду звернулася ОСОБА_2 через представника позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_1 міської ради про визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_5, яка проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1. 25.08.2016 року ОСОБА_5 померла. Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії. Єдиної спадкоємицею після смерті матері є ОСОБА_2, позивачка по справі. 17.05.2018 року представник позивача звернувся до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, але постановою нотаріуса було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з пропуском визначеного строку для подачі заяви. Тобто через пропуск строку для прийняття спадщини, позивач не може належним чином оформити свої права на спадщину після смерті матері. Позивач вважає, що проживання у зоні проведення АТО, юридична необізнаність, подальші судові дії, для отримання свідоцтва про смерть матері українського зразка, зумовили необхідність відтермінування в оформленні спадщини після смерті матері. Позивач просить суд винести рішення, яким визначити їй додатковий строк у два місяця для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла 25.08.2016 року.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25.05.2018 року прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради про визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання до розгляду у судовому засіданні на 15 годину 30 хвилин 19.06.2018 року у приміщенні суду.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 27.06.2018 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено УПФУ в Розівському районі Запорізької області.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 06.08.2018 року, за клопотанням представника позивача неналежного відповідача УПФУ в Розівському районі Запорізької області було замінено на належного відповідача - Пологівське об’єднане управління ПФУ в Запорізькій області, закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач не з’явилася, просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що позивач ОСОБА_2 проживає у зоні проведення АТО, були наявні об’єктивні обставини, у вигляді отримання лікарського свідоцтва про смерть матері, виданого на непідконтрольній території та подальші судові дії, які зумовили необхідність відтермінування в оформленні спадщини після смерті матері, що перешкоджало вчасно звернутися позивачу до нотаріуса для оформлення спадщини матері.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_1 міської ради не з’явився, але надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 об’єднаного управління ПФУ в Запорізькій області не з’явився, надав до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що останній позовні вимоги не визнає. Даний відзив долучений до матеріалів справи.

Вислухавши представника позивача, врахувавши думку представників відповідача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд,

В С Т А Н О В И В:

Згідно свідоцтва про смерть, виданого ОСОБА_1 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області серія ІІ-НО № 037139 від 16.05.2018 року, ОСОБА_5 померла 25.08.2016 року у м. Макіївка Донецької області (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про народження та укладення шлюбу вбачається, що позивачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_5 (а.с. 9).

Згідно даних інформаційної довідки зі спадкового реєстру спадкові справи після смерті ОСОБА_5, померлої 25.08.2016 року, не заводились, свідоцтв про право на спадщину не видавалось. (а.с. 13-14).

Позивачка ОСОБА_2, через представника ОСОБА_4, наступного дня після отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_5, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, однак постановою державного нотаріуса Першої слов’янської державної нотаріальної контори від 17.05.2018 року було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію, яка залишилася після смерті ОСОБА_5, яка померла 25.06.2018 року, у зв’язку з тим, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини (а.с. 12).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_5 не відкривалася. Спадкова справа на спадщину за законом до майна померлої ОСОБА_5 відсутня.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, ОСОБА_2 відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги після померлої ОСОБА_5

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до ч. 1 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач та її представник обґрунтовує свої вимоги тим, що спадкоємець своєчасно спадщину не прийняв через те, що позивач проживав у зоні проведення АТО, а також наявність об’єктивних обставин, у вигляді лікарського свідоцтва про смерть матері, виданого на непідконтрольній території та подальші судові дії, зумовили необхідність відтермінування в оформленні спадщини матері, що перешкоджало вчасно звернутися позивачу до нотаріуса в оформленні спадщини матері.

Фактично, як встановлено в судовому засіданні, з моменту смерті матері позивача ніхто, окрім позивача до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом не звернувся, жодна особа, відповідно до наданих доказів, окрім позивач не претендує на прийняття спадщини за законом, спадкова справа за законом на майно померлої ОСОБА_5 не відкривалась, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може.

Відповідно до відзиву представника відповідача ОСОБА_3 об’єднаного управління ПФУ в Запорізькій області, останній не визнає позовні вимоги ОСОБА_2, у зв’язку з тим, що не вважає причини пропуску вказаного строку поважними.

Однак з такою позицією неможливо погодитися, оскільки, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який 14.10.2014 року набрав чинності, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

У п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п.20 ч.1 цього Розпорядження м. Макіївка Донецької області, де зареєстрована позивач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року №1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа №826/18330/14).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м. Макіївка Донецької області.

Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки м. Макіївка, згідно затвердженого переліку, є територією де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на позивача ОСОБА_2

Відповідно до ч.3 ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відтак, дійсно, для того, щоб встановити факт смерті померлої матері, ОСОБА_2 потрібно було спочатку звернутися до суду на території, яка є підконтрольній владі України, за для чого необхідно було здійснити перетин кордону між цими територіями, що дійсно є небезпечним для здоров’я та життя у зв’язку з проведенням військових дій. В подальшому, лише на підставі рішення про встановлення факту смерті можливо було отримати свідоцтво про смерть українського зразка, яке є необхідним для звернення з заявою до нотаріуса для прийняття спадщини. Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_5, воно було видане 16.05.2018 року, а як встановлено в судовому засіданні, вже 17.05.2018 року представник позивача звернувся до нотаріуса з заявою про отримання спадщини. Отже, для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини необхідною умовою є наявність свідоцтва про смерть померлої, яке позивач отримала лише 16.05.2018 року.

Відповідно до Указу Президента України «Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей», яка була введена в дію з 30.04.2018 року, засади, передбачені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» продовжують діяти до теперішнього часу.

Суд також враховує той факт, що відповідно до Конституції України особа повинна неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей та виконувати обов'язки, передбачені ст.ст.65-67 Конституції. При невиконанні особою конституційних обов'язків незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності.

При цьому ст. 64 Конституції передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини особа вправі бути юридично необізнаною.

Таким чином, суд вважає, що оскільки прийняття спадщини є правом особи, а позивач в інший спосіб захистити своє право не може ніж звернутися до суду, то позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням двомісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, такого висновку суд дійшов і враховуючи правову позицію, яку висловив Верховний Суд України в постанові від 26 вересня 2012 року по справі № 6-85цс12 за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм частини 3 ст. 1272 ЦК України, згідно якої право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила частини 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення частини 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Суд вважає, що обставини, на які вказує позивач доведені належними доказами, а тому приходить до висновку, що встановлений строк на прийняття спадщини пропущений позивачем з поважної причини.

За таких обставин, слід визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини строком на два місяця, з дня набрання рішення законної сили.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 – 265 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (Донецька область м. Макіївка м-н Мирний,7-38) до ОСОБА_1 міської ради (Донецька область м. Краматорськ пл. Миру,2), ОСОБА_3 об’єднаного управління ПФУ в Запорізькій області (Запорізька область Пологівський район м. Пологи вул. Магістральна,245) про визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк у два місяця для звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_5, яка померла 25.08.2016 року, відповідно до свідоцтва про смерть, виданого ОСОБА_1 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області серія ІІ-НО № 037139 від 16.05.2018 року.

Строк для прийняття спадщини починається з моменту набрання рішення законної чинності.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга на рішення подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_6