Ухвала суду № 76874006, 25.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2018 року м.Київ № 810/4935/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук В.В.,

за участю представників сторін:

від боржника (заявника): ОСОБА_1,

від стягувача: не з'явились,

від Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим, Міністерства аграрної політики та продовольства України в Автономній Республіці Крим - не з'явились,

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання виконавчого листа Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 № 801/132/13-а таким, що не підялгає виконанню у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Старокримський"

до Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства аграрної політики та продовольства України в Автономній Республіці Крим

третя особа: Управління агропромислового розвитку Кіровської районної державної адміністрації

про визнання протиправною бездіяльності, спонукання до виконання певних дій та стягнення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі – заявник, божник) з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та зупинення виконання виконавчого листа в адміністративній справі № 801/132/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Старокримський" (далі – стягувач) до Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства аграрної політики та продовольства України в Автономній Республіці Крим, третя особа: Управління агропромислового розвитку Кіровської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій і стягнення.

В обґрунтування доводів заяви Міністерство аграрної політики та продовольства України зазначило, що на теперішній час виконавчий документ від 13.02.2014 у справі № 801/132/13-а, виданий Севастопольським апеляційним адміністративним судом не підлягає виконанню, оскільки відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій є тимчасово окупованою територією.

Разом з цим, заявник звертав увагу суду, що Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» встановлено відсутність гарантій компенсації суб’єктам господарювання коштів з Державного бюджету України.

З огляду на зазначене, заявник вважає, що обов’язок боржника - Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо виконання зобов’язань за виконавчим листом від 13.02.2014 у справі № 801/132/13-а припинився після окупації території Автономної Республіки Крим та перебуванням відповідних об’єктів, в тому числі і, Приватного акціонерного товариства "Старокримський" на тимчасово окупованій території.

Крім того, Міністерство аграрної політики та продовольства України також звертало увагу суду, що вказаний виконавчий документ було пред’явлено стягувачем до виконання з пропуском визначеного законодавствомстроку, що, на думку заявника є також підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

21.09.2018 Міністерством аграрної політики та продовольства України було подано до суду клопотання про прискорення розгляду вказаної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 Міністерству аграрної політики та продовольства України було відмовлено у задоволенні заяви в частині зупинення виконання виконавчого листа Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 № 801/132/13-а. Розгляд заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі № 801/132/13-а призначено у судовому засіданні на 25 вересня 2018 року. Крім того, вказаною ухвалою суд витребував у Міністерства аграрної політики та продовольства України докази на підтвердженя тієї обставини, що пред’явлення стягувачем виконавчого документу здійснено з пропуском встановленого річного строку.

У судове засідання з’явився уповноважений представник заявника, який підтримав доводи викладені у заяві про визнання виконавчого листа Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 № 801/132/13-а таким, що не підялгає виконанню у справі № 801/132/13-а. Крім того, у судовому засіданні представник Міністерства аграрної політики та продовольства України наголошував, що виконавчий лист було подано стягувачем на виконання із порушенням визначеного законодавством річного строку. Разом із цим, на даний час Приватного акціонерного товариства "Старокримський" не володіє тими об’єктами, на які було спрямовано компенсацію за рішенням суду. За наведених обставин заявник просив суд зупинити виконання виконавчого листа від 13.02.2014 № 801/132/13-а та визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Представник стягувача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви у судове засідання не з’явився.

До початку судового засідання від Приватного акціонерного товариства "Старокримський" до суду надійшло клопотання в якому стягувач зазначає, що місцезнаходженням даного підприємства є м.Генічеськ, Херсонська область. У зв’язку з цим, ПрАТ "Старокримський" здійснює свою господарську діяльність на підконтрольній органам державної влади території та сплачує податки та збори до місцевого та Державного бюджету України, а тому інформація зазначена в заяві Міністерства аграрної політики та продовольства є такою, що не відповідає дійсним обставинам справи та умисно вводить в оману суд.

Крім того, у вказаному клопотанні ПрАТ "Старокримський" просило суд перенести розгляд заяви на більш пізню дату з метою реалізації його права на судовий захист та доступ до правосуддя враховуючи на значну територіальну віддаленість скаржника, а також скорочені строки розгляду відповідної категорії заяв.

Розглянувши вказане клопотання стягувача, заслухавши думку представника боржника, який залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду, суд протокольною ухвалою від 25.09.2018 відмовив у задоволенні клопотання ПрАТ "Старокримський" про перенесення розгляду заяви на більш пізню дату, оскільки вимогами частини 3 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Інші учасники справи явку уповноважених представників до суду не забезпечили, та про причини їх неявки суду не повідомили, будь-яких заяв або клопотань до суду також не надали.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення заявника (боржника) та враховуючи правову позицію позивача (стягувача), суд дійшов висновку, що заява про визнання виконавчого листа № 810/549/15 таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Як встановлено судом, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2013, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Старокримський" компенсацію здійснених в поточному бюджетному році витрат на проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення та придбання матеріалів, необхідних для таких робіт, будівництво водонакопичувальних басейнів та розкорчування площ непродуктивних багаторічних насаджень за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними" у розмірі 4243651, 52 грн., шляхом списання з відповідних рахунків Міністерства аграрної політики та продовольства України. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Старокримський" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн.

Отже, вказане рішення суду набрало законної сили 18 липня 2013 року та на його виконання 13 лютого 2014 року було видано виконавчий лист зі строком пред’явлення до 13 лютого 2015 року.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа адресованого Міністерству аграрної політики та продовольства України № 13-08/526-15360 від 19.09.2018 станом на сьогодні на виконанні у Державній казначейській службі України знаходиться виконавчий лист Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 у справі № 801/132/13-а щодо безспірного списання кредиторської заборгованості за КПКВК 2801350 у сумі 3110727,15 грн. на користь ПрАТ “Старокримський” з рахунків Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Проте, вважаючи вказаний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, відповідач (боржник) звернувся до суду з даною заявою.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України - суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як вже зазначалось, обґрунтовуючи вимоги даної заяви Міністерство аграрної політики та продовольства України стверджує, що виконавчий лист від 13.02.2014 у справі № 801/132/13-а виконанню не підлягає, оскільки витрати на проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення та придбання матеріалів, необхідних для таких робіт, будівництво водонакопичувальних басейнів та розкорчування площ непродуктивних багаторічних насаджень за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними" у розмірі 4243651,52 грн. були здійснені ПрАТ “Старокримський” на об’єктах, які на даний час відносяться до тимчасово окупованої території.

Водночас, такі доводи відповідача (боржника) не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент прийняття рішення у справі), постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З аналізу зазначених норм вбачається, що набрання законної сили судовим рішенням (постановою чи ухвалою) означає те, що воно набуває обов'язковості. Обов'язковість судового рішення забезпечується можливістю його примусового виконання та юридичною відповідальністю за невиконання судового рішення.

Як було встановлено судом, рішення суду у справі № 801/132/13-а набрало законної сили 18 липня 2013 року та на його виконання 13 лютого 2014 року було видано виконавчий лист зі строком пред’явлення до 13 лютого 2015 року.

Вказаний виконавчий лист знаходиться на виконанні у відповідному органі у Державній казначейській службі України.

Таким чином, рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2013 до теперішнього часу є невиконаним.

Разом з цим, помилки у видачі цього виконавчого листа судом не встановлено, проте, як вже зазначалось, боржник не є припиненою юридичною особою та його зобов'язання за вказаним виконавчим листом є невиконаними.

Щодо доводів Міністерства аграрної політики та продовольства України про те, що об’єкти на які ПрАТ “Старокримський” було витрачено кошти, на даний час відносяться до тимчасово окупованої території не приймаються судом до уваги, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин, відповідні кошти витрачались підприємством на об’єкти, які перебували на території України. При цьому, рішенням суду, яке набрало законної сили 18 липня 2013, було стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідних рахунків Міністерства аграрної політики та продовольства України компенсації за понесені у поточному році ПрАТ “Старокримський” витрат за бюджетною програмою 2801350. При цьому, як видно із змісту вказаного рішення дані кошти підлягають компенсації позивачу за 2012 рік. Тобто, відповідні кошти є власністю ПрАТ “Старокримський”, яке, у свою чергу, зареєстровано та здійснює господарську діяльність на даний час на території України, що підтверджується даними наявного в матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ та оримало право на вказану компенсацію також на час коли АРК Крим було територією України.

Доводи боржника про те, що стягувачем було пред’явлено вказаний виконавчий лист на виконання після закінчення строку на його пред’явлення також не приймаються судом до уваги, оскільки є суб’єктивною думкою заявника та ґрунтуються виключно на припущеннях.

Так, зокрема, ухвалою суду від 21.09.2018 суд витребував у Міністерства аграрної політики та продовольства України докази на підтвердженя тієї обставини, що пред’явлення стягувачем виконавчого документу здійснено з пропуском встановленого річного строку.

Проте, суб’єктом владних повноважень вимоги ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

При цьому, у судовому засіданні представник боржника на запитання суду пояснив, що відповідного висновку (про пропуск стягувачем строку пред’явлення виконавчого листа до виконання) Міністерство аграрної політики та продовольства України дійшло на підставі даних листа Державної казначейської служби України № 13-08/526-15360 від 19.09.2018. Водночас, з позовом до Державної казначейської служби України про вирішення питання щодо порушення порядку прийняття вказаного виконавчого документу до виконання Міністерство аграрної політики та продовольства України – не зверталось.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі доводи Міністерства аграрної політики та продовольства України не підтверджуються жодним доказом.

З огляду на зазначене та враховуючи, що судом не встановлено законних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку, що заява Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання виконавчого листа № 810/549/15 таким що не підлягає виконанню є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 248, 374 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання виконавчого листа Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 № 801/132/13-а таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28.09.2018