
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4068/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до його стажу період роботи з 27.08.1975 по 14.05.1978, з 11.05.1979 по 31.12.1979, з 01.01.1980 по 01.07.1980 в колгоспі "Россия";
- зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи з 27.08.1975 по 14.05.1978, з 11.05.1979 по 31.12.1979, з 01.01.1980 по 01.07.1980 в колгоспі "Россия".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак 12.07.2018 отримав лист з відмовою. Стверджує, що до пільгового стажу не було зараховано періоди роботи в колгоспі "Россия". Вказує, що його права порушені, як наслідок позивач не може отримати пенсію.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено зі змісту трудової книжки колгоспника №124, ОСОБА_1 працював в колгоспі "Россия"(а.с.9).
Як встановлено зі змісту позову і не заперечується сторонами, позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії.
Розглянувши заяву та додані документи відповідач листом від 12.07.2018 №6086/08-1 про відмову в призначенні пенсії позивачу. Відмова вмотивована тим, що згідно записів трудової книжки та наданих довідок загальний страховий стаж становить 19 років 2 місяці 18 днів, однак в порушення Порядку підтвердження періодів роботи надані довідки не взяті до у ваги у зв'язку з тим, що вказані документи містять недостовірну інформацію та видані установами на тимчасово окупованій території (а.с.14).
Не погоджуючись з відмовою в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Приписами пункту 3 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Приписами пункту "а" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Аналіз норм чинного законодавства, дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або неточної інформації у ній.
З приводу вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо незарахування до страхового стажу відомостей про роботу суд зазначає наступне.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що позивач не підтвердив первинними документами достатність пільгового стажу для призначення пенсії, з огляду на таке.
З копій трудової книжки ОСОБА_1 № 124 встановлено, що позивач працював в колгоспі "Россия" з 1975 по 1978 роки трактористом звідки з 15.05.1978 направлений на службу в армії (а.с.9).
Вказано, що з 1979 повернувся на роботу у колгосп трактористом.
В свою чергу архівною довідкою "СПК "Россия""від 26.07.2018 підтверджено роботу позивача з червня місяця 1979 року та до кінця року (а.с.15).
Вказана інформація підтверджується архівною довідкою особових рахунків, згідно якої позивач з червня по грудень 1979 року отримує заробітну плату (а.с.16).
Отже, в цій частині позов підлягає задоволенню у вигляді зарахування до трудового стажу періоду роботи з 01.06.1979, з огляду на те, що доказів роботи позивача у колгоспі у травні 1979 року в матеріалах справи відсутні.
З приводу періоду роботи з 01.01.1980 по 01.07.1980 в колгоспі "Россия" суд зазначає наступне.
В записах трудової книжки міститься відомість про роботу позивача трактористом у 1980 році, однак дата звільнення відсутня.
Зі змісту архівної довідки від 26.07.2018 позивач працював перші два місяці 1980 року.
З відомостей особових рахунків також встановлено факт отримання позивачем заробітної плати впродовж двох місяців 1980 року (а.с.16).
З огляду на наведене, вимогу з приводу зарахування періоду роботи з 01.01.1980 по 01.07.1980 слід задовольнити в частині зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1980 по 29.02.1980.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд наголошує, що відсутність документів на підтвердження записів у трудовій книжці або первинних документів по обліку трудового стажу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
З огляду на наведене на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Зі змісту листа Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області встановлено, що відповідачем нараховано загальний страховий стаж 19 років 2 місяці 18 днів, в тому числі на пільгових умовах.
Суд зауважує, матеріалами справи підтверджено право позивача на зарахування до пільгового стажу періоди роботи в колгоспі "Россия" з 27.08.1975 по 14.05.1978, з 01.06.1979 по 31.12.1979, з 01.01.1980 по 29.02.1980.
Таким чином, Коростенським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні до стажу роботи, періодів роботи у колгоспі "Россия", у зв'язку з чим порушено його законні права та інтереси.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином доведено, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність підстав для зарахування до трудового стажу позивача періоди роботи з 27.08.1975 по 14.05.1978, з 01.06.1979 по 31.12.1979, з 01.01.1980 по 29.02.1980.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн про, що свідчить квитанція № 34306586 від 09.08.2018 (а.с.4).
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням часткового задоволення позову ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплачений судовий збір у сумі 352,40 грн.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Грушевського,16/1, м.Коростень, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11501, ЄДРПОУ 37909216) щодо не зарахування до стажу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11500, інд. код НОМЕР_1) період роботи з 27.08.1975 по 14.05.1978, з 01.06.1979 по 31.12.1979, з 01.01.1980 по 29.02.1980 в колгоспі "Россия".
Зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.08.1975 по 14.05.1978, з 01.06.1979 по 31.12.1979, з 01.01.1980 по 29.02.1980 в колгоспі "Россия".
Стягнути з Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 352,40 грн витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів п.п.15.5 п.15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Панкеєва
Судове рішення № 76873294, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 02.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0640/4068/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: