Ухвала суду № 76871380, 20.09.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7093/14-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" вересня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Мельниченко Л.А., секретаря судових засідань Мовчан А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву потерпілої ОСОБА_2 про вирішення процесуальних питань, що виникли при виконанні судового рішення у кримінальному провадженні за № 42013110040000714 від 08 листопада 2013 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом усунення наявних протиріч у виконавчому листі,

В С Т А Н О В И В :

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, матеріальну шкоду у сумі 312488 (триста дванадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 24 копійки.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року даний вирок суду залишено без змін.

В подальшому, у відповідності до положень ст. 535 КПК України, судом було видано виконавчий лист з метою звернення на виконання зазначеного судового рішення в порядку передбаченому законом про виконавче провадження.

28 серпня 2018 року заявник подала до суду заяву про вирішення процесуальних питань, що виникли при виконанні судового рішення у цьому кримінальному провадженні в частині уточнення виконавчого документу шляхом зазначення у ньому інформації про стягувача, оскільки про зверненні до державної виконавчої служби, даний виконавчий документ їй було повернуто, так як у ньому відсутні всі необхідні дані, що визначені в ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».

У судове засідання сторони, будучи повідомленими про день та час розгляду клопотання (подання), згідно вимог ст. 135 КПК України, не з'явилися, про поважні причини неявки, визначені ст. 138 того ж Кодексу, не повідомили, з огляду на, що суд, враховуючи положення 22, 26, абз. 2 ч. 5 ст. 539 вказаного Кодексу, вважає за можливе провести судовий розгляд провадження у їх відсутність та вивчивши наявні матеріали, дослідивши самі доводи та мотиви заявника викладені у заяві, приходить до наступного.

Згідно, ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

При цьому, виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Сам порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, який складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

З урахуванням того, що відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України N 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Як наслідок, з огляду на наведене, суд проаналізувавши надані заявником матеріали та докази, які вона надала з метою вирішення процесуальних питань, що виникли при виконанні судового рішення у кримінальному провадженні за № 42013110040000714 від 08 листопада 2013 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом зазначення у ньому інформації про стягувача, приходить до висновку, що вони надані у обсязі, який дає можливість вирішити це питання у спосіб запропонований заявником, та приходить до висновку про необхідність приведення виконавчого листа у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом вказівки у виконавчому листі всі необхідні дані про стягувача, а саме: її дати народження, місця реєстрації та проживання, ідентифікаційного коду .

Керуючись ст.ст. 22, 26, 369-372, 376, 537, 539 КПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Рішенням Конституційного суду України N 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву - задовольнити.

Вирішити процесуальні питання, що виникли при виконанні судового рішення у кримінальному провадженні за № 42013110040000714 від 08 листопада 2013 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом внесення у виконавчий лист наступних даних: стягувач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Виконавчий лист повернути заявнику для звернення до виконання в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням даних вказаних в цьому судовому рішення державним виконавцем.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: Л.А.Мельниченко