Постанова № 76870978, 02.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1640/18Головуючий у І інстанції Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

судді-доповідача ОСОБА_2

суддів Карпенко О.В., Василенко Л.І.

учасники справи:

орган ДВС - Уманський РВ ДВС ГТУ юстиції у Черкаській області,

боржник (скаржник) – ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2017 (постановлену о 15 год. 40 хв. в залі судових засідань Уманського міськрайонного суду, суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1, повну ухвалу складено 26.06.2017) у справі за поданням ДВС про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, заінтересовані особи - ОСОБА_3, Уманський РВ ДВС ГТУ юстиції у Черкаській області, :

в с т а н о в и в :

Уманський РВ ДВС ГТУ юстиції у Черкаській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, що згідно виконавчого документу проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов‘язань, покладених на нього виконавчим листом №705/1934/13-ц; 2/705/809/13 Уманського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 344969,51 грн., посилаючись на те, що на виконанні в Уманському РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області знаходиться виконавче провадження №42820325 з виконання виконавчого листа №705/1934/13-ц; 2/705/809/13, виданого 18.03.2014, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг в сумі 307051,11 грн., відсотків в сумі 34589,90 грн., судового збору в сумі 3328,50 грн., а всього 344969,51 грн. Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано та будь яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації, наданої на запити установами, за боржником на праві власності зареєстровано легковий автомобіль Тойота Авенсіс (перебуває у розшуку з 2015 року), дві земельні ділянки на території Родниківської сільської ради площею 0,1200 га для ведення садівництва та площею 0,12 га для обслуговування житлового будинку, в тому числі, згідно свідоцтва №260 від 20.04.1988 за боржником на праві власності також числиться житловий будинок №36 по вул. Жовтнева с. Родниківка Уманського району, але в Реєстрі прав власності на нерухоме майно будь яка інформація про реєстрацію за боржником вказаного житлового будинку відсутня, що свідчить про приховування боржником майна, що належить йому на праві власності та небажання виконання ним рішення суду. Також боржнику на праві власності належить Підприємство - виробничо-комерційне мале підприємство «Істок», ідентифікаційний код 24358077, що знаходиться в с. Родниківка Уманського району.

Державним виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень про причини невиконання рішення суду, та попереджено боржника, що у разі ухилення від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов‘язань, до Уманського міськрайонного суду буде направлено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, (згідно поштового рекомендованого повідомлення боржник отримав виклик особисто під підпис). Згідно заяви від 17.02.2017 ОСОБА_3 зобов‘язався виконати рішення суду в повному обсязі в термін до 10.04.2017, що, однак, не мало місця.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 25.04.2017 ОСОБА_3 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії ЕЕ №186518 від 20.06.2008.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2017 вказане подання ДВС задоволено та тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання зобов‘язань, покладених на нього виконавчим листом №705/1934/13-ц; 2/705/809/13 Уманського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 344969,51 грн. При цьому суд виходив з того, що має місце ухилення боржника від виконання зобов‘язань, покладених на нього рішенням суду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, боржник подав 03.09.2018 через відділення поштового зв‘язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні подання ДВС про його тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, вказуючи на те, що у справі не доведено, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов‘язань, що є необхідним для введення відповідного обмеження його прав. Крім того, це обмеження порушує конституційні права боржника. Введення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України стосовно боржника не сприятиме забезпеченню виконання рішення у справі, адже все майно боржника арештовано. Зазначене обмеження перешкодить боржника одержати заробіток у іншій країні для виконання його зобов‘язань. У мотивувальній частині ухвали суд не надав оцінки доказам у справі та не навів мотивів своїх висновків.

У відзиві на апеляційну скаргу Уманський РВ ДВС ГТУ юстиції у Черкаській області заперечував проти задовлення апеляційної скарги, просив ухвалу судуд першої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною та обгрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що на виконанні в Уманському РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області перебуває виконавчий лист №705/1934/13-ц; 2/705/809/13, виданий Уманським міськрайонним судом 18.03.2014, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 344969,51 грн.

Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано та будь яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, декларацію про наявні майно та кошти, передбачену п.3 ч.5 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження», не надав, що скаржником не оспорюється.

Апеляційний суд враховує, що згідно інформації, наданої на запити ДВС при здійсненні виконавчого провадження установами, за боржником на праві власності зареєстровано легковий автомобіль Тойота Авенсіс (перебуває у розшуку з 2015 року), дві земельні ділянки на території Родниківської сільської ради площею 0,1200 га для ведення садівництва та площею 0,12 га для обслуговування житлового будинку, в тому числі, згідно свідоцтва №260 від 20.04.1988 за боржником на праві власності також числиться житловий будинок №36 по вул. Жовтнева с. Родниківка Уманського району, але в Реєстрі прав власності на нерухоме майно будь яка інформація про реєстрацію за боржником вказаного житлового будинку відсутня, що свідчить про приховування боржником майна, що належить йому на праві власності та небажання виконання ним рішення суду. Також боржнику на праві власності належить Підприємство - виробничо-комерційне мале підприємство «Істок», ідентифікаційний код 24358077, що знаходиться в с. Родниківка Уманського району.

Державним виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень про причини невиконання рішення суду, та попереджено боржника, що у разі ухилення від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов‘язань, до Уманського міськрайонного суду буде направлено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, (згідно поштового рекомендованого повідомлення боржник отримав виклик особисто під підпис). Згідно заяви від 17.02.2017 ОСОБА_3 зобов‘язався виконати рішення суду в повному обсязі в термін до 10.04.2017, що, однак, не мало місця.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 25.04.2017 ОСОБА_3 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії ЕЕ №186518 від 20.06.2008.

Вказані фактичні обставини безсумнівно свідчать про те, що боржник, маючи певне майно за рахунок якого можуть бути виконані (принаймні частково) його зобов‘язання за рішенням суду, ніяких дій по погашенню заборгованості не вчиняє, на відповідні виклики ДВС не з‘являється, що свідчить про ухилення від виконання судового рішення та зобов‘язань у виконавчому провадженні, які регламентовано ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження».

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов’язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Отже висновки суду в оскарженій ухвалі від 26.06.2017 є правильними.

Апеляційний суд відхиляє апеляційні доводи про те, що у справі не доведено, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов‘язань, адже не зважаючи на вчиненні державним виконавцем дії по здійсненню примусового виконання рішення суду, боржник заборгованість не погасив, не забезпечив виконання законних вимог державного виконавця, своїх обов‘язків згідно ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» належним чином не виконав, що в сукупності свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення.

Вказівка скаржника на те, що обмеження у праві виїзду за межі України порушує його конституційні права, оцінюється апеляційним судом критично, адже у визначених законодавством випадках відповідні обмеження допустимі про що прямо вказано у ст. 33 Конституції України.

Доводи скаржника про те, що введення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не сприятиме забезпеченню виконання рішення у справі, адже все майно боржника арештовано та про те, що зазначене обмеження перешкодить боржнику одержати заробіток у іншій країні для виконання його зобов‘язань на увагу не заслуговують, оскільки відповідне обмеження осіб-боржників у виконавчому провадженні запроваджується у разі ухилення від виконання ними судового рішення, що має місце в даній справі, отже обставини, які зазначає скаржник, самі по собі не є підставами для відмови у задоволенні відповідного подання органу ДВС.

Крім того, скаржником не надано доказів того, що він має роботу за межами України, що суперечить вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апеляційний суд відхиляє апеляційні доводи про те, що у мотивувальній частині ухвали суд першої інстанції не надав оцінки доказам у справі та не навів мотивів своїх висновків, адже вказані посилання спростовуються змістом оскарженої ухвали.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2017 у цій справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд цієї справи в апеляційному суді залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2017 у справі за поданням ДВС про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, заінтересовані особи - ОСОБА_3, Уманський РВ ДВС ГТУ юстиції у Черкаській області – залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 02 жовтня 2018.

Суддя-доповідач

Судді