Ухвала суду № 76870977, 28.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/347/18 Справа № 705/225/18 Категорія: ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Корман О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарях Дмитренка М. І. Іваненка І. В., Биби Ю. В. Єгоровій С. А., Семчук А.В., Овчаренко І.С. з участю прокурорівРідзель О.В., Очеретяного М.С.

захисника ОСОБА_10

потерпілого ОСОБА_11

підозрюваного ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Уманської місцевої прокуратури Андрійчука С.В. на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2018 року, якою клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017250100000113 від 19 лютого 2017 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, повернуто прокурору Уманської місцевої прокуратури Андрійчуку С.В. для приведення клопотання у відповідність з вимогами КПК України щодо

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Громи Уманського району Черкаської області, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2,

який підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Органами досудового розслідування ОСОБА_12 підозрюється в тому, що він 19.02.2017 р., близько 08 год. 00 хв., перебуваючи в с.Томашівка Уманського району Черкаської області підозрюючи свою дружину у подружній зраді, з метою з'ясування факту статевих стосунків між його дружиною ОСОБА_14 та ОСОБА_11, маючи намір на позбавлення життя останнього шляхом вбивства взяв з собою один патрон та мисливську рушницю 20 калібру, марки МЦ 20-08 НОМЕР_1, яка належить йому на праві власності, та попередньо зарядивши її набоєм 20 калібру, на власному автомобілі, прибув до домоволодіння по АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_11

Перебуваючи на території подвір'я зазначеного домоволодіння ОСОБА_12 бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків направлених на позбавлення життя особи, побачивши ОСОБА_11, наказав йому зупинитись та підтвердити чи то спростувати факти статевих стосунків ОСОБА_11 з його дружиною ОСОБА_14

Отримавши відмову ОСОБА_11 розповісти чи то спростувати факти статевих стосунків з ОСОБА_14, яку останній виразив у нецензурній формі, знаходячись на відстані близько 5 метрів у вертикально-стоячому положенні один до одного, ОСОБА_12 за допомогою вище вказаної мисливської рушниці, погрожуючи її застосувати, при спілкуванні з ОСОБА_11, здійснив один постріл у повітря.

В подальшому, ОСОБА_12, маючи намір на вчинення вбивства ОСОБА_11 приблизився до останнього який знаходився на відстані близько 2 метрів у вертикально-стоячому положенні, спиною до ОСОБА_12 та мав намір зайти у будинок, перезарядив рушницю набоєм, та здійснив другий постріл в напрямку потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_11 отримав від здійсненого пострілу тілесні ушкодження в ділянку шиї та плеча у вигляді рани по боковій поверхні шиї справа в нижньому відділі, множинні рани в області правого надпліччя, які відповідно до висновку експерта №05-7-01/239 від 04.04.2017 р. могли утворитися від дії вогнепального снаряду зарядженого дробом та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, але не довів свого злочинного наміру до кінця, оскільки побачив, що ОСОБА_11 після здійснення пострілу з рушниці упав на підлогу та припускаючи, що від вогнепального поранення останній міг загинути, вважаючи свій умисел реалізованим, залишив місце події.

Таким чином ОСОБА_12, вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, а саме вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Згідно акту судово-психіатричного експерта №169 від 27.04.2017 р. за своїм психічним станом на теперішній час, тобто на момент проведення експертизи ОСОБА_12 виявляє психічні розлади психотичного рівня у вигляді важкого депресивного епізоду, що супроводжується проявами ажитації та хворобливою дезорганізацією психічної діяльності з грубим порушенням критичних і прогностичних функцій, що виник у психотравмуючих умовах притягнення до кримінальної відповідальності на тлі існуючого атеросклеротичного ураження судин мозку та серця, що на думку комісії на теперішній час позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, унеможливлює його подальшу участь у слідчих діях та є підставою рекомендувати застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.

У зв'язку з наявністю у ОСОБА_12 психічних розладів психотичного рівня у вигляді важкого депресивного епізоду, старший слідчий СВ Уманського районного відділення поліції УВП ГУНП в Черкаській області Білик В.О. звернулася з клопотанням погодженим прокурором Уманської місцевої прокуратури в Черкаській області Андрійчуком С.В. про застосування до ОСОБА_12 примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України, у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.

22 січня 2018 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з Уманської місцевої прокуратури надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, внесене у кримінальному провадженні №12017250100000113 від 19 лютого 2017 року про вчинення суспільно небезпечного діяння за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2018 р. клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_12 по кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017250100000113 від 19 лютого 2017 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, повернуто прокурору Уманської місцевої прокуратури Андрійчуку С.В. для приведення клопотання у відповідність з вимогами КПК України.

Вказану ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що слідчим в порушення ч.2 ст.291 КПК України в клопотанні не викладено фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими. Зокрема, клопотання не містить посилання на те, в якому стані (осудному чи неосудному) перебував ОСОБА_12 на час вчинення суспільно небезпечного діяння, а зазначено що він перебував у стані неосудності на час проведення судово-психіатричної експертизи, тобто після вчинення суспільно небезпечного діяння, що позбавляє суд вважати правильною кваліфікацію кримінального правопорушення. Крім того, суд вважає, що в клопотанні не конкретно сформовано правовий статус потерпілого ОСОБА_11, та органом досудового розслідування неналежно був залучений в якості законного представника староста села Томашівка Уманського району ОСОБА_16

Не погодившись з ухвалою суду, прокурор Уманської місцевої прокуратури Андрійчук С.В., подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2018 року скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Прокурор мотивував апеляційну скаргу тим, що в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру повністю викладено фактичні обставини суспільно-небезпечного діяння вчиненого ОСОБА_12, які прокурор вважає доведеними, тобто місце, час, спосіб вчинення суспільно-небезпечного діяння. Зазначає, що суд в порушення норм діючого кримінального процесуального законодавства в підготовчому судовому засіданні вдався до оцінки правової кваліфікації дій ОСОБА_12

Окрім того, вважає, що рішення про залучення в якості законного представника старосту села Томашівка Уманського району ОСОБА_16 було прийнято відповідно до вимог норм діючого кримінального процесуального законодавства. Що ж стосується статусу потерпілого ОСОБА_11, то на думку прокурора, орган досудового розслідування правомірно визнав вказану особу потерпілим, оскільки постріл із рушниці ОСОБА_12 був направлений саме на ОСОБА_11, а смерть його не настала, від обставин що не залежали від волі ОСОБА_12

На апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_10 подав заперечення в яких просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Оскільки вважає, що суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив клопотання та встановив грубі порушення вимоги КПК України, клопотання є невизначеним і суперечливим та ґрунтується на припущеннях, що не дало суду призначити справу до судового розгляду.

В судове засідання призначене на 28 вересня 2018 року на 11 год. 30 хв., законний представник ОСОБА_16 будучи належним чином повідомлений про місце, дату і час проведення судового засідання, не з'явився, причин неявки не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілого ОСОБА_11 про підтримку апеляційної скарги, думку захисника підозрюваного ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_10, який заперечував проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши її доводи та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Зі змісту цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність цього акту вимогам КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам ч.2 ст.291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров'я.

Відповідно до ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Повертаючи клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_12 з підстав невідповідності його вимогам КПК України, суд першої інстанції зобов'язаний був обґрунтувати таке рішення, однак місцевий суд такого обґрунтування не навів, а виніс рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції безпідставно повернув клопотання стосовно ОСОБА_12, оскільки воно відповідає вимогам ст.ст.291,292 КПК України. В клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, згідно ч.2 ст.291 та ст.292 КПК України зазначено всі обов'язкові реквізити, які необхідні для складання відповідного клопотання, повністю викладено фактичні обставини суспільно-небезпечного діяння вчиненого ОСОБА_12, які прокурор вважає доведеними, тобто місце, час, спосіб вчинення суспільно-небезпечного діяння.

Реєстр матеріалів досудового розслідування, який був наданий разом з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відповідає вимогам ст.109 КПК України та містить всі процесуальні дії проведені в ході досудового розслідування.

Згідно ч.2 ст.44 КПК України, як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні, близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.

Як, вбачається із клопотання ОСОБА_17 до вчинення інкримінованого суспільно-небезпечного діяння в законному порядку не визнавався недієздатним або обмежено дієздатним, не перебував на обліках в органах опіки та піклування, по провадженню особа яка б могла бути визнана законним представником, дружина, є свідком (очевидцем) по провадженню, про що зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування. З метою недопущення порушень прав особи яка притягується до відповідальності у відповідності вимог ч.3, ч.4 ст.44 КПК України слідчим було прийнято рішення про залучення в якості законного представника старосту села Томашівка Уманського району Черкаської області ОСОБА_16, що на думку колегії суддів не суперечить вимогам ч.2 ст.44 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. У відповідності до ст.115 КК України, умисне вбивство тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людні, в даному випадку, смерть потерпілого не настала від обставин що не залежали від волі ОСОБА_12, однак постріл із рушниці був направлений саме на потерпілого ОСОБА_11, а тому судова колегія приходить до висновку, що органом досудового розслідування правомірно визнано ОСОБА_11 потерпілим.

Крім того, місцевий суд в підготовчому судовому засіданні вдався до оцінки правової кваліфікації дій ОСОБА_12, що є порушенням норм діючого кримінального процесуального законодавства. Так як суд, лише після дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, яке відбувається в судовому засіданні, може ставити під сумнів кваліфікацію дій особи.

Отже, підстави для повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_12 прокурору Уманської місцевої прокуратури Андрійчуку С.В., які наведені в ухвалі суду першої інстанції суперечать вимогам ст.ст. 291, 292 КПК України, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а при винесенні рішення були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала місцевого суду підлягає до скасування, як необґрунтована та незаконна, а клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314, 315 КПК України.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2018 року стосовно ОСОБА_12, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :