Вирок № 76864365, 14.09.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий суддя - Старіков О.О.

секретар - Тимчій А.М.

прокурор - Трофимов В.С.

за участю захисника - Левіт В.С.

потерпілого - ОСОБА_2

представника потерпілого - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4; ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця м. Чадир-Лунга, Республіки Молдова; з середньою освітою; не працюючого; одруженого; що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, 10.07.2015 року, о 06 годині 45 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, діючи необережно, допустив порушення ПДР України п.12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.2 у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав технічну змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п.13.1 - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу, здійснюючи рух по вул. Спартаківська у м. Одеса, маючи технічну можливість, не обравши безпечну дистанцію до автомобіля Toyota Hi Ace, при об'їзді останнім перешкоди, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка йшла у попутному напрямку по вул. Спартаківській у м. Одеса, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження, від яких настала смерть.

У судовому засіданні обвинувачений провину у скоєнні злочину визнав та пояснив, що рухаючись по вул. Спартаківська у м. Одеса на автомобілі «Opel Zafira» скоїв зіткнення з пішоходом.

Суд з'ясував обставини та перевіряв їх іншими доказами, шляхом дослідження допиту осіб та документів, наданих сторонами, відповідно до яких:

- потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що вранці йому зателефонував батько та повідомив, що мати у лікарні. Вона пробула там 3 доби, після чого померла;

- потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що вранці він зустрів мати з поїзду з теліжкою та провів її до вулиці Спартаківської. Через декілька годин зателефонував батько та повідомив, що за декілька кварталів сталося ДТП. Він побіг туди, мати забрала швидка. Через декілька годин ОСОБА_4 приїхав до лікарні, вів себе адекватно, матеріально допомагав в лікарні і на похованні.

- 10.07.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч.2 ст. 286 КК України (витяг з ЄРДР за №12015160000000505 від 10.07.2015 року);

- 10.07.2015 року було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди за адресою: м. Одеса, вул. Спартаківська, 8, складено схему місця ДТП, зроблено фотознімки місця ДТП (протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.07.2015 року зі схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицею);

- у ОСОБА_7 ознак сп'яніння не виявлено (висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції);

- ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла (лікарське свідоцтво про смерть №2271 від 14.07.2015 року);

- в передній частині справа автомобіля НОМЕР_2 маються сліди у вигляді пологої деформації передньої частини панелі капота двигуна справа і правої передньої стойки даху автомобіля, а також руйнування вітрового скла із закріпленим волоссям, що в сукупності характерно для утворення в результаті контактної взаємодії з об'єктом, що не має слідоутворюючих кромок, по міцності рівних металу, але володіє інерційною масою, тобто з тілом пішохода. Пошкодження відображають наступний механізм контракту: удар тіла пішохода найбільш виступаючою передньою частиною кузова автомобіля справа з подальшим закиданням на панель капота двигуна справа і вітрове скло справа. Первинний контакт мав місце передньою частиною справа автомобіля НОМЕР_2 (передній бампер, передня частина панелі капота двигуна, права фара головного освітлення) і задньою частиною візка пішохода (заднє ліве колесо, ліва стойка рамки ручки, кутова частина стола зліва), при взаємній орієнтації повздовжніх осей автомобіля і візка, як це ілюструється на фото 35-40 фототаблиці до висновку. Зафіксованим слідам гальмування автомобіля НОМЕР_2 в умовах даної події, відповідає швидкість руху близько 48-50 км/год. (висновок №3893/3894 судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля НОМЕР_2 з фототаблицею);

- рульове керування, ходова частина і гальмова система автомобіля НОМЕР_2 до моменту настання ДТП знаходились в працездатному стані і забезпечували водію технічну можливість рухатися і утримувати автомобіль в будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомою йому ефективністю. При цьому в цих системах не малося несправностей, які могли б зумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного ним напрямку руху або відмову систем (висновок №3895 судової автотехнічної експертизи технічного стану систем керування і ходової частини автомобіля НОМЕР_2);

- у ОСОБА_5 були наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді комплексу пошкоджень, ушиблених ран в тім'яно-потиличній області праворуч, в лобній ділянці зліва, крововиливів в лобній області по серединній лінії, в правій і лівій очноямкових областях, крововиливів у м'які тканини голови практично в усіх областях голови, крововиливів під тверду мозкову оболонку на черепі в середній та задній черепних ямках, вогнищевих крововиливів під м'які мозкові оболонки на опуклій поверхні і півкуль мозку, в міжпівкульній щілині, а також в області півкуль мозочка; закритої травми грудної клітини у вигляді комплексу пошкоджень, крововиливів під плевру і у тканину легенів, а також просочування кров'ю клітковини середостіння; закритої травми живота у вигляді комплексу ушкоджень, крововиливів в жирові капсули нирок і заочеревинної клітковини; травма тазу у вигляді крововиливів у м'які тканини лівої сідничної області на висоті 65-80 см. від підошовної поверхні стоп, переломів гілок правих лобкової і сідничної кісток, перелом вертлюжної западини зліва з частковим впровадженням головки лівої стегнової кістки в порожнину малого таза і крововиливами в м'які тканини таза в області переломів; травми кінцівок у вигляді комплексу пошкоджень, саден на задній поверхні правого ліктьового суглоба, на задній поверхні лівого плеча в нижній треті, ліктьового суглоба і задньої поверхні лівого передпліччя у верхній третині, на задненаружній поверхні лівого передпліччя в середній третині, на передній поверхні лівої гомілки на висоті 25-40 см. від підошовної поверхні стоп, на тильній поверхні лівої стопи, забитої рани на тильній поверхні лівої стопи, синця на задній поверхні лівої нижньої кінцівки в проекції підколінної ямки на висоті 20-45 см. від підошовної поверхні стоп, крововиливи в м'які тканини лівої гомілки на висоті 10-40 см. від підошовної поверхонь стоп. Вказані пошкодження, враховуючи характер, масивність і поєднання могли бути заподіяні в результаті дії тупого травмуючого предмета, якими могли бути деталі транспортного засобу, індивідуальні ознаки контактуючої поверхні якого в пошкодженнях не відобразилися. Смерть ОСОБА_5 знаходиться в прямому причинному зв'язку з наявною у неї закритою черепно-мозковою травмою у вигляді забитих ран і синців голови і обличчя, крововиливів в м'які тканини голови, крововиливів під тверду і під м'які мозкові оболонки, і настала від набряку головного мозку. За даними поданої медичної документації (медичної карти №9425 / 801 стаціонарного хворого з ГКБ 1), смерть ОСОБА_5 констатована ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 22:00. Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень, можна сказати, що в момент первинного контактування з транспортним засобом, потерпіла могла перебувати у вертикальному положенні тіла, задній або заднелівой поверхнею тіла до транспортного засобу. Пошкоджень характерних для переїзду через тіло колесами транспортного засобу, а також волочіння тіла по поверхні дорожнього покриття у ОСОБА_5 не виявлено. Будь-яких грубих патоморфологічних змін, а також дефектів, які могли б свідчити про наявність серйозних захворювань опорно-рухового апарату, слуху або зору у ОСОБА_5 не виявлено. Забір біологічного матеріалу для судово-токсикологічного дослідження на наявність етилового спирту в крові при дослідженні трупа не проводився і даний вид дослідження не проводився, в зв'язку з недоцільністю проведення даного виду дослідження, через значний термін від моменту отримання травми до моменту настання смерті, а також знаходження потерпілої в лікувальному закладі в умовах стаціонару (висновок експерта №671-2271/15);

- 04.12.2015 року було оглянуто місце події за адресою: м. Одеса, вул. М'ясоїдівська, 32 (протокол огляду місця події від 04.12.2015 року);

- матеріал футболки просякнутий буро-коричневою речовиною, схожою з кров'ю, а так само має рясні накладення сіро-зеленої цвілі. Пошкоджень на футболці не виявлено. Матеріал бриджів просякнутий буро-коричневою речовиною, схожою з кров'ю, а так само має рясні накладення сіро-зеленої цвілі. На бриджах виявлено пошкодження, яке розташоване на задній поверхні правої половини бриджів і являє собою розрив, який утворився в результаті надмірного пере розтягнення при зачепі. Інших пошкоджень на бриджах не виявлено. Труси з накладенням коричневої речовини, схожої на кров, а так само з накладенням сіро-зеленої цвілі. На трусах виявлено пошкодження, яке розташоване на задній поверхні праворуч і являє собою розрив, який утворився в результаті надмірного пере розтягнення при зачепі. Інших пошкоджень на трусах не виявлено (висновок експерта №719 з фототаблицею);

- добровільно видане взуття ОСОБА_5, в яке вона була взута 10.07.2015 року (протокол добровільної видачі від 25.12.2015 року);

- на верхній частині туфель та на підошві розташовані ділянки з накладенням темної маслянистої речовини, що схожа на ПМР. Відрив підошви від носової частини верху правої туфлі, частковий відрив верха від підошви на зовнішній бічній поверхні лівої туфлі, а також розрив шва з'єднання верха лівої туфлі по внутрішньому бічному краю володіють схожими ознаками, представляють собою розриви, що утворилися в результаті чрезмірного перерозтягування. В носових частинах правої і лівої туфель, а також в підборних їх частинах, виявлені сліди ковзання підошви, які мають схожі морфологічні ознаки та утворилися внаслідок ковзання підошов по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед і дещо зліва направо. Інших будь-яких пошкоджень на представлених туфлях не виявлено. Не виключається можливість того, що в момент первинного контактування з транспортним засобом пішохід ОСОБА_5 могла перебувати у вертикальному положенні, або близькому до токового, і бути зверненою до останнього лівою задньобічною поверхнею тіла, при цьому травмуюча сила могла діяти ззаду наперед і дещо зліва направо (висновок експерта №05 з фототаблицею);

- до кримінального провадження долучені речові докази, а саме особисті речі ОСОБА_5: футболка жіноча з напівсинтетичного трикотажу синього кольору, бриджі жіночі із синього трикотажу, труси з чорного синтетичного трикотажу, шкіряні туфлі білого кольору, які віддані потерпілому ОСОБА_2 на зберігання (постанова про залучення до кримінального провадження речових доказів від 19.01.2016 року, розписка ОСОБА_2.);

- проведено слідчий експеримент (протокол проведення слідчого експерименту від 17.12.2015 року зі схемою та фототаблицею);

- в умовах пригоди належні дії водія автомобіля НОМЕР_2 регламентувалися вимогами пунктів 13.1, 12.1 і 12.2 ПДР, які передбачають необхідність руху з такою дистанцією до переднього транспортного засобу, яка б гарантувала йому технічну можливість забезпечувати безпеку руху іншим його учасникам своєчасним або зниженням швидкості або об'їздом. Належним виконанням вимог пунктів 12.1, 12.2 і 13.1 ПДР водій автомобіля Opel Zafira гарантовано мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом вибору або дистанції до мікроавтобуса, що їхав попереду, яка б дозволила йому контролювати дорожню обстановку попереду себе, або синхронним повторюванням маневру переднього мікроавтобуса (висновок №7740 судової автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля НОМЕР_2 на пішохода);

- швидкість руху автомобіля НОМЕР_2 безпосередньо перед наїздом на пішохода була рівною 47,9…50,1 км/год. Стверджувати, що дана швидкість руху автомобіля НОМЕР_2 не відповідала вимога п.12.1 ПДР немає підстав технічного характеру, оскільки водій ОСОБА_4 не втрачав контроль над його рухом. Безпечна дистанція для руху автомобіля НОМЕР_2, що рухався за автомобілем (мікроавтобусом) марки Toyota Hiace, в даних дорожніх умовах при швидкості руху автомобіля НОМЕР_2 47,9…50,1 км/год. складає 8,3…8,7 м. В зв'язку з невеликою різницею величин дистанцій можна вважати, що вибрана водієм автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 у даній дорожній ситуації дистанція (з його слів 7,8-8,0 м.) відповідала вимогам ПДР України. Відповідно до ПДР України в даній дорожній ситуації для водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 виникла небезпечна ситуація в момент, коли водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 мав об'єктивну можливість виявити на своїй смузі руху пішохода, який, штовхаючи поперед себе тачку, рухався в попутному напрямку по проїзній частині біля її правого (за напрямком руху автомобіля) краю. У водія автомобіля НОМЕР_2 не було технічної можливості шляхом гальмування керованого ним автомобіля уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 оскільки, реагуючи на зміну траєкторії руху автомобіля білого кольору, що рухався попереду, в цей момент перебував на відстані (29,2…30,0 м.) від місця розташування плями крові на проїзній частині дороги меншій величини повного зупинного шляху автомобіля Опель, яка рівна 29,4…32,4 м. В даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.12.4 і 13.1 ПДР України, а коли виникла небезпека для руху п.12.3 ПДР України. Для оцінки дій пішохода спеціальних знань експерта-автотехніка не потрібно. У даній дорожній ситуації дії пішохода слід оцінювати щодо їх відповідності вимогам п.4.1 ПДР України. Є підстави технічного характеру стверджувати, що у діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 в даній конкретній дорожній ситуації не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які б перебували у причинно-наслідковому зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою - наїздом автомобіля НОМЕР_2 на пішохода ОСОБА_5 З технічної точки зору дана дорожньо-транспортна пригода відбулась не внаслідок допущення якимось одним учасником дорожнього руху - водієм автомобіля НОМЕР_2, водієм мікроавтобуса марки Toyota Hiace, що рухався попереду автомобіля НОМЕР_2, чи пішоходом - у своїх діях невідповідностей вимогам ПДР України, які б з технічної точки зору перебували у причинно-наслідковому зв'язку з даною ДТП, а стала результатом випадкового збігу обставин, перерахованих у дослідницькій частині, в яких водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 не мав технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 (висновок №000202/1);

- обвинувачений раніше не судимий (вимога від 29.02.2016 року); позитивно характеризується за місцем мешкання (характеристики).

Суд дослідивши обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що вони є достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_4 у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України з наступних підстав.

Даючи оцінку поясненням сторони захисту щодо наявності причинного зв'язку між діяннями водія транспортного засобу Opel Zafira, р/н НОМЕР_3 та наслідками ДТП суд вважає за необхідне зазначити, що вони не ґрунтуються на вимогах ПДР України та обставинах провадження.

При експертному досліджені №7740 безпечна дистанція руху для водія транспортного засобу Opel Zafira, р/н НОМЕР_3 встановлена експертом у відповідності до його повноважень та кваліфікації. Суд не встановлює, що вказаний висновок був зроблений з порушенням методик, методів, принципів, теоретичних розробок; за відсутності обґрунтування, за допомогою яких експерт дійшов висновку; в умовах недостатності відомостей, які необхідні для висновку.

При експертному досліджені №000202/1 дистанція, з якою рухався водій транспортного засобу Opel Zafira, р/н НОМЕР_3 встановлено водієм, який не є експертом з цього питання.

Таким чином, відповідно до встановлених під час кримінального провадження обставин водій транспортного засобу Opel Zafira, р/н НОМЕР_3, при обранні безпечної дистанції, мав технічну можливість, уникнути ДТП.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання - добровільне відшкодування завданого збитку.

Обвинувальним актом не встановлено обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості самостійно відшукувати вказані обставини.

При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину - згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; особу винного, а саме те, що він раніше не судимий; його вік - 39 років та соціальне положення - одружений, має неповнолітню доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 23.01.2013 року); характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, які встановлені в ходу судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Також, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», відповідно до якої звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України та має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 23.01.2013 року) дає можливість застосувати до ОСОБА_4 ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

З урахуванням поведінки обвинуваченого під час судового розгляду справи (явка в судові засідання) та призначеного покарання суд вважає за можливе запобіжний захід не обирати.

Відповідно до ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне речові докази вважати повернутими власнику.

Відповідно до ст. 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів.

Розглядаючи цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в частині стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, згідно з якими моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.Моральна шкода відшкодовується, у тому числі і в грошовій формі. Розмір відшкодування визначається судом з врахуванням вмісту позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних і моральних стражданнях потерпілого, а також інших негативних наслідків. Суд вважає, що судовим розглядом справи доведено наявність фізичному болю, який потерпілий зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я та моральних страждань в зв'язку з порушенням його звичайного режиму дня і роботи. Суд виходить з того, що обвинувачений скоїв злочин з необережності, сплачував лікування потерпілого під час його знаходження в лікарні після ДТП, в зв'язку з чим суд оцінює моральну шкоду в розмірі 20000 гривень.

Щодо стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди за цивільним позовом, то суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_7 була добровільна відшкодована матеріальна шкода за цивільним позовом, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 відповідно до ЗУ «Про судовий збір» в редакції від 26.09.2015 року судовий збір за цивільним позовом на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Застосувати до ОСОБА_4 «Про амністію у 2016 році».

ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

Запобіжний захід не обирати.

Речові докази - вважати повернутими.

Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 задовольнити частково на суму 20000 гривень, яка становить моральну шкоду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 10000 гривень та на користь ОСОБА_6 10000 гривень.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 на суму матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 551 гривня 20 копійок судовий збір за цивільним позовом на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1997 гривень 40 копійок.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.О. Старіков