Рішення № 76864083, 12.09.2018, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 12.09.2018

Справа № 501/754/17

2/501/230/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року м. Чорноморськ

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

Головуючого-судді – Смирнова В.В.,

при секретарі - Крамському Д.О.,

справа № 501/754/17.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку в залі суду в місті Чорноморськ Одеської області цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

вимоги позивача: про поділ майна подружжя

за участю сторін:

представника позивача – ОСОБА_3,

відповідача – ОСОБА_2,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. виклад позиції позивача та відповідача.

1. 26.04.2017 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. (далі відповідач) з вимогою про поділ спільного майна подружжя.

2. Позов обґрунтований тим, що з 31 липня 2004 року по 13 березня 2012 року позивач та відповідач перебували в шлюбі що підтверджується рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13.03.2012 року (справа № 5101/524/2012).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23.06.2016 року (справа №501/2612/15-ц) та рішенням Одеського апеляційного суду від 30.03.2017 року (справа № м22-ц/785/1612/17) встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу у період з 13.03.2012 року по 30.04.2015 року.

Крім того, в зазначений період відповідач ОСОБА_2 отримувала від позивача ОСОБА_1 всю його заробітню платню на свої розрахункові рахунки: № 490146890262004 в АУКБ «Порто-Франко», та № 26201011607465 в банку «Південний», з якої 49 200,00 – на утримання дитини, 501 150,00 грн – різниці виплаченої трикімнатної квартири 65 та двокімнатної квартири 47 в буд.4 (будівельна адреса буд.8) по вулиціК.Маркса(ОСОБА_4) в м. Іллічівськ (Чорноморськ) Одеської області, та 102 388,40 грн. – сполачені аліменти моєї матері – ОСОБА_5.

Взагалі ОСОБА_2 отримала за період з 30.03.2012 року по 30.04.2015 року від ОСОБА_1 на свої розрахункові рахунки – 189 803,37 доларів США, що складає 5 088 628,00 грн. (за курсом НБУ на 18.04.2017 р., 100 дол. США = 26.81) заробітної плати позивача ОСОБА_1, що встановлено рішенням суду. Також, позивач зазначив, що відповідно висновків Одеського апеляційного суду від 30.03.2017 року його заробітна плата зазначений час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, також має бути поділена між сторонами в рівних частках. ОСОБА_1 надав до суду заяву про збільшення та уточнення позовних вимог.

3. Виходячи з наведених обставин позивач просив суд:

Поділити спільно нажите майно у вигляді грошей, в розмірі 4 730 931,39 грн. за час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2;

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2 365 465,70 гривень;

стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 усі судові витрати.

4. Відповідач надала заперечення на позов, не визнала позовні вимоги, просила суд відмовити в задоволені позову.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. Представник позивача письмовою заявою уточнив позовні вимоги та збільшив позовні вимоги (а.с.60-62).

6.Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов за наявних доказів в матеріалах справи.

7. Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила суд відмовити в задоволені позову.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

8.Ухвалою судді від 10.05.2017 року відкрито провадження по справі та призначено судовий розгляд (а.с.27).

9.Ухвалою суду від 30.05.2017 року накладено арешт на майно в забезпечення позову (а.с. 53-54).

10. Ухвалою суду від 14.11.2017 року з причини звільнення судді Ледньової Т.В. у зв’язку з поданням заяви про відставку справа розподілена на суддю Смирнова В.В та призначена до розгляду (а.с 88).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

11. З 31 липня 2004 року по 13 березня 2012 року позивач та відповідач перебували в шлюбі що підтверджується рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13.03.2012 року (справа № 5101/524/2012).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23.06.2016 року (справа №501/2612/15-ц) та рішенням Одеського апеляційного суду від 30.03.2017 року (справа № м22-ц/785/1612/17) встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу у період з 13.03.2012 року по 30.04.2015 року.

Крім того, в зазначений період відповідач ОСОБА_2 отримувала від позивача ОСОБА_1 всю його заробітню платню на свої розрахункові рахунки: № 490146890262004 в АУКБ «Порто-Франко», та № 26201011607465 в банку «Південний», з якої 49 200,00 – на утримання дитини, 501 150,00 грн – різниці виплаченої трикімнатної квартири 65 та двокімнатної квартири 47 в буд.4 (будівельна адреса буд.8) по вулиціК.Маркса(ОСОБА_4) в м. Іллічівськ (Чорноморськ) Одеської області, та 102 388,40 грн. – сполачені аліменти моєї матері – ОСОБА_5.

Взагалі ОСОБА_2 отримала за період з 30.03.2012 року по 30.04.2015 року від ОСОБА_1 на свої розрахункові рахунки – 189 803,37 доларів США, що складає 5 088 628,00 грн. (за курсом НБУ на 18.04.2017 р., 100 дол. США = 26.81) заробітної плати позивача ОСОБА_1, що встановлено рішенням суду.

12. Відповідно витягу ПАТ «Марфін Банк» з 06.04.2012 року по 31.01.2015 року ОСОБА_1 робив переказ коштів (а.с. 17).

V. Оцінка Суду.

13. Відповідно до положень статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

За змістом статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

14. З іншої сторони, Суд звертає увагу, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Важливим є те, що, в даних правовідносинах на позивача покладається обов’язок довести наявність підстав для поділу спірного майна, як такого, що було нажите за час шлюбу, про що він повинен надати докази, при цьому, відповідач має зустрічний обов’язок довести ті обставини, які становлять основу його заперечень і спростовують відповідні вимоги.

15. Отже, основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Сімейного кодексу України (далі СК України).

В сімейних правовідносинах при поділі спільного майна подружжя передбачено презумпцію віднесення придбано під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. У такому разі позивач звільняється від доведення цієї обставини, яка має значення для правильного вирішення справи, а відповідач, якщо заперечує проти цього,має довести протилежне (спростувати матеріально-правову презумпцію) (див. наприклад постанова Верховного Суду від 7лютого 2018 року у справі №654/5243/14-ц, постанова Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі 6-843цс17.

Суд звертає увагу, що в даних правовідносинах позивачем доведено те, що спірне майно можна віднести до спільної сумісної власності подружжя і відповідач в спростування цього будь-яких доказів не надала.

16. Відповідно до частини першої статті 61СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Зокрема, право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша та друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

17. У зв’язку із наведеним, в даній конкретній ситуації спірне майно, яке є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, підлягає поділу між позивачем та відповідачем, оскільки вказане майно було придбано в період шлюбу, за рахунок спільних коштів подружжя та в його інтересах, а позивач має право на половину такого майна.

При цьому, Суд знаходить, що розподіл грошових коштів необхідно провести за поданою заявою про збільшення позовних вимог, який є найбільш прийнятним для обох сторін і інших доказів для проведення поділу спірного майна в вигляді грошових коштів і застосування інших варіантів поділу всупереч принципу змагальності відповідачем не надано.

18. Виходячи з вищевикладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

19. Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно квитанції № 103-25021Р/1 від 25 квітня 2017 року та квитанції № 103-25021Р/2 (а.с.1-2) позивачем було сплачено 4 800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок) судового збору та за послуги банк в розмірі 42,00 грн. (сорок дві гривні 00 копійок) крім того, відповідно квитанції № 337-25021А/1 від 10 травня 2017 року на суму 320 гривень за заяву про забезпечення позову.

З цих підстав, керуючись статтями 3-5, 7, 10, 13, 19, 258, 264-265, 352 Цивільно процесуального кодексу, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Поділити спільно нажите майно у вигляді грошей, в розмірі 4 730 931,39 грн. за час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 (ІПН2813102177) та ОСОБА_2 (ІПН3001100887).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН3001100887) на користь ОСОБА_1 (ІПН2813102177) грошові кошти в розмірі 2 365 465,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН2813102177) на користь ОСОБА_1 (ІПН2813102177) судові витрати (судовий збір) в розмірі 5 192,00 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено та підписано 12 вересня 2018 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_7