Постанова № 76856188, 21.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/1011/18 Головуючий у І-й інстанції - Єдаменко С.В.

Справа № 203/1953/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецький Р.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу останнього на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає за адресою АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді 20400,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Вирішено стягнути з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Згідно з оскаржуваною постановою, 23 травня 2018 року о 20 год. 03 хв. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Опель», днз JTS 629 та рухався по просп. Олександра Поля 131 в м. Дніпро, де став учасником дорожньо-транспортної пригоди, після якої вживав алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 2.10 є) Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, апелянт посилається на те, що суд необґрунтовано розглянув справу без його участі за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, чим порушив його право на захист. ОСОБА_2 зазначає, що перебуває на службі в Збройних Силах України, що позбавило його можливості з’явитись за викликом суду. Поряд з цим, апелянт вказує на те, що матеріали справи не місять жодних відомостей про проходження ним огляду. Також, ОСОБА_2 зазначає, що був змушений погодитись за вимогою поліцейського на складання протоколу за ч. 4 ст. 130 КУпАП, з метою уникнення евакуювання транспортного засобу, який має іноземні номера і йому на праві власності не належить, на штрафний майданчик. Окрім цього, апелянт вказує, що відеозапис не містить даних на підтвердження обставин вживання алкогольних напоїв, однак має відомості про те, як працівник поліції допомагає фабрикувати пояснення. Серед іншого, ОСОБА_2 зазначає, що зазначені поліцейським обставини щодо вживання алкогольних напоїв після ДТП не відповідають дійсності, оскільки магазин, на який він вказує перебуває занадто далеко та за час з моменту ДТП до прибуття поліцейських водій не встиг прибути назад. При цьому, апелянт зазначає, що жодних відомостей на підтвердження складання протоколу за ст.124 КУпАП матеріали провадження не містять. Крім того, ОСОБА_2 вказує на те, що ч. 4 ст. 130 КУпАП не передбачено покарання за відмову особи, яка керує траспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння, як визначено у ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскаржуваної постанови та доводів апеляційної скарги, думку ОСОБА_2, який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали адміністративної справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов’язаний повно, всебічно та об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 128601 від 23 травня 2018 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, письмовими пояснення ОСОБА_2, розпискою ОСОБА_5, фотокопією протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 128602 про вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням об’єктивної сторони скоєного ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у вживанні алкогольних напоїв після вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Об’єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.

Посилання ОСОБА_2 на відсутність належних доказів на підтвердження його вини, суд розцінює як необґрунтовані та такі, що повністю спростовуються матеріалами провадження.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського містить беззаперечні відомості на підтвердження вини ОСОБА_2, який під час розмови з працівниками поліції визнав той факт, що після скоєння дорожньо-транспортної пригоди вживав алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Що стосується доводів останнього про відсутність у матеріалах справи даних про складання протоколу за ст. 124 КУпАП, то останні також є безпідставними, оскільки адміністративний матеріал містить копію протоколу серії БД № 128602 про вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди. Окрім того, на зазначений протокол, як на доказ вини останнього, суд першої інстанції посилався у своїй постанові.

Твердження ОСОБА_2 про відсутність достатнього часу на вживання алкогольних напоїв, оскільки магазин знаходиться далеко, суд апеляційної інстанції розцінює як необґрунтовані, оскільки, з огляду на визнання апелянтом факту вживання алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди, останні на зміст адміністративного правопорушення вплинути не можуть та доведеність вини ОСОБА_2 не спростовують.

Стосовно доводів ОСОБА_2 про неправильну кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, то останні є необґрунтованими. Виходячи з того, що вживання алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відмова від проходження огляду після дорожньо-транспортної пригоди не виключає відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП, доводи ОСОБА_2 слід вважати безпідставними.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, у зв’язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2018 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1