Рішення № 76852355, 01.10.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5847/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді - Кирилюк А.І.

при секретарях судових засідань - ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю представника позивача – ОСОБА_3І

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Залізничному районному суді м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Львівської міської ради, треті особи: Товариство індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

встановив:

08 грудня 2017 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на гаражний бокс № 713, розташований в Товаристві індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 222б.

Свої вимоги мотивує тим, що 05 червня 2017 року помер батько позивача ОСОБА_8, який був власником зазначеного гаражного боксу. Після смерті батька позивач та ОСОБА_6 прийняли спадщину, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, підтвердженням чого є відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом, видані державним нотаріусом П’ятої державної нотаріальної контори ОСОБА_9 від 27 травня 2015 року. Згідно довідки № 121 від 13 жовтня 2017 року, виданої Товариством індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат» батько позивача – ОСОБА_10 – був членом зазначеного товариства, яке розташовано у м. Львів на вул. Кульпарківській, буд. 222б, і згідно рішення Залізничної ради народних депутатів № 11 від 25 січня 1997 року йому належав гаражний бокс № 713 у вказаному товаристві. Проте за час життя ОСОБА_11 не встиг зареєструвати право власності на цей об’єкт нерухомості. Внаслідок чого позивач не може оформити у встановленому законом порядку право на спадщину на зазначений гаражний бокс. У зв’язку з цим позивач, як спадкоємець першої черги, звернувся до суду з позовною заявою про визнання права в порядку спадкування на гаражний бокс № 713, розташований в Товаристві індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 222б.

Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності позивача та його представника, які у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, однак від представника позивача надійшла заява, про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з’явився, однак подав до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Треті особи Товариство індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат», ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилась, в поданих поясненнях позовні вимоги підтримали, просили розглядати справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі копію спадкової справи № 278/2015, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Судом встановлено, що 05 червня 2010 року помер ОСОБА_8 – батько позивача, який був власником гаражного боксу № 713, який розташований в Товаристві індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 222б./а.с.6/

Після смерті батька, його син ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 прийняв спадщину, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1. /а.с.7-16/

Згідно ст.ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Копією свідоцтва про народження від 21 березня 1991 року підтверджується, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_8.

Крім цього, свідоцтвом про право на спадщину від 27 травня 2015 року підтверджується те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є спадкоємцями майна ОСОБА_8.

Згідно свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 216616 від 08 червня 2010 року, ОСОБА_8 помер 05 червня 2010 року /а.с. 6/.

Відповідно до довідки № 121 від 13 жовтня 2017 року, виданої ОСОБА_8, він є членом Товариства індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат» і йому належить гаражний бокс № 713 в зазначеному товаристві /а.с. 17/

Згідно із роз’ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Як вбачається із роз’яснень, даних в п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ №5 від 04.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Довідкою Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 2/15379 від 23 листопада 2017 року, яка видана ОСОБА_5 підтверджується, що гаражний бокс № 713 в зазначеному Товаристві не зареєстрований.

Таким чином, судом встановлено, що спадкодавцем право власності на гараж не оформлено у встановленому законом порядку, що позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у встановленому законом порядку.

Однак, як вбачається з долучених до матеріалів справи пояснень, третіх осіб, а саме Товариства індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат» ОСОБА_8- батько позивача, був членом вказаного товариства. Згідно рішення виконавчого комітету Залізничної ради народних депутатів № 11 від 25.01.1997 року і його належить гаражний бокс № 713.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що гаражний бокс № 713 побудований на відведеній товариству земельній ділянці згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 12.05.1994 року № 578.

Також суд бере до уваги пояснення Товариства індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат» згідно яких ОСОБА_8 – батько позивача, вступний внесок сплатив в повному обсязі, та заборгованостей по членських внесках станом на 07.08.2018 року в останнього не було.

Згідно письмових пояснень третьої особи – ОСОБА_12, останній відомо, що її брат – позивач у вказаній справі, не може у встановленому законом порядку, оформити право на спадщину на спірний гаражний бокс. Крім того, зазначає, що вона, як спадкоємець першої черги спадкування відмовляється від будь – яких спадкових прав на вказаний вище гаражний бокс, та просить позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі.

Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків

Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з огляду на викладене, судом достовірно встановлено, що спадкодавцеві ОСОБА_8 належав гаражний бокс № 713 в Товаристві індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат», що розташований у м. Львові по вул. Кульпарківський, буд. 222б, проте він не зареєстрував у встановленому порядку право власності на вказане майно.

Виходячи із наведеного та враховуючи, що позивач, як спадкоємець за законом після смерті батька ОСОБА_8 має право на спадкове майно, в тому числі на гаражний бокс № 713 в зазначеному товаристві, а тому суд дійшов переконання, що позов ОСОБА_5 підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 137, 259, 268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1216-1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1288-1270, 1278 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_5 до Львівської міської ради, треті особи: Товариство індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат», ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 / ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН 3330401934/ право власності на гаражний бокс № 713 розташований в Товаристві індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 222б, загальною площею 37.2 м2, (гараж 19.1 м2, підвал 18.1 м2).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_5 / ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН 3330401934/

Відповідач: Львівська міська рада, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл.. Ринок, 1.

Третя особа: Товариство індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів «Самокат» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 222б

Третя особа: ОСОБА_6, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Третя особа: ОСОБА_13, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

Текст рішення виготовлено 01.10.2018 року

Суддя:/підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: А.І. Кирилюк