Рішення № 76852353, 01.10.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4817/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Кирилюк А.І. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 місцевої прокуратури № 2, / третя особа: Перша ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 державна нотаріальна контора/ про зняття арешту з майна,

встановив:

Позивачка в серпні 2018 року звернулася в суд з позовом, у якому просить зняти обмеження з квартири АДРЕСА_1 у вигляді арешту нерухомого майна, яке зареєстровано 10.07.2007 року реєстратором Першою ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою за № 5274035 на підставі листа прокуратури Залізничного району м. Львова від 25.06.2007 р. № 211ж-07.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що у березні 2016 року, ОСОБА_3, звернулася у ОСОБА_2 державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_4- М.В., який помер 26.11.2015р. 17.03.2016р. за її заявою у Спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу №58724085. Серед спадкового майна значиться квартира АДРЕСА_2. Однак на сьогоднішній день їй не видано свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки за квартирою згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна значиться обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке зареєстровано 10.07.2007р. реєстратором Першою ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою за №5274035 на підставі листа прокуратури Залізничного району м. Львова від 25.06.2007р. №211ж-07. З метою зняття арешту з майна позивачка двічі зверталася у ОСОБА_2 місцеву прокуратуру №2 та в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», однак ні прокуратура, ні орган техінвентаризації не володіють інформацією або будь-якими документами щодо підстави накладення арешту. За наведених обставин, вона позбавлена можливості реалізувати свої законні права спадкоємця та одержати свідоцтво про спадщину на частку у квартирі АДРЕСА_2, яка їй належить як спадкоємцю 1 черги після смерті батька.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.08.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Сторонам встановлено п’ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк жодна із сторін судового процесу не подала суду відзив на позовну заяву.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-СГ № 419698, 26.11.2015 року помер ОСОБА_4./а.с.6/

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-СГ № 490155, ОСОБА_4-М. В. являється батьком позивачки – ОСОБА_5./а.с.5/

Після смерті батька, у березні 2016 року, позивачка ОСОБА_3, звернулася у ОСОБА_2 державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька, ОСОБА_4- М.В., який помер 26.11.2015р./а.с.6,29/

17.03.2016р. за заявою позивачки у Спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу №58724085./а.с.7/

Однак позивачці не видано свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки за квартирою згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна значиться обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке зареєстровано 10.07.2007р. реєстратором Першою ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою за №5274035 на підставі листа прокуратури Залізничного району м. Львова від 25.06.2007р. №211ж-07./а.с.8-9/

З метою зняття арешту з майна ОСОБА_1 зверталася у ОСОБА_2 місцеву прокуратуру №2 та в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», про надання їй інформації щодо накладеного арешту на квартиру. Однак прокуратура та орган ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» надали позивачці відповідь, що не володіють інформацією або будь-якими документами щодо підстави накладення арешту./а.с.10-14/

За наведених обставин, судом встановлено, що позивачка позбавлена можливості реалізувати свої законні права спадкоємця та одержати свідоцтво про спадщину на частку у квартирі АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно п.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд зазначає, що накладеним арештом на квартиру АДРЕСА_1, яка належала покійному батькові позивачки, порушуються її законні права та інтереси, передбачені ст.41 Конституції України, ст. ст. 319, 321 ЦК України.

Таким чином, судом встановлено, що оскільки відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, з пред'явлених у справі документів вбачається, що ОСОБА_2 місцева прокуратура № 2 не володіє жодною інформацією, яка стосується підстав накладення арешту на спірне майно, позивачкою належним чином доведено факт порушення її законних прав, від так, суд приходить до переконань про підставність заявлених позовних вимог, у зв'язку із чим, позовну заяву слід задовольнити.

На підставі ст. 141 ЦПК України, компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у розмірі 704,80грн.

На підставі та керуючись ст.ст.12, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 місцевої прокуратури № 2, / третя особа: Перша ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 державна нотаріальна контора/ про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти обтяження з квартири АДРЕСА_1 у вигляді арешту нерухомого майна, яке зареєстровано 10.07.2007 року реєстратором Першою ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою за № 5274035 на підставі листа прокуратури Залізничного району м. Львова від 25.06.2007 р. № 211ж-07.

Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_2 місцева прокуратура №2, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 11.

Третя особа: Перша ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Саксаганського, 6.

Третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3.

Текст судового рішення виготовлено 01.10.2018р.

Суддя:/підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: А.І. Кирилюк