Рішення № 76851228, 01.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.10.2018

Справа № 320/6074/18

Провадження № 2/320/3445/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позивачі обґрунтовують позов тим, що їм на праві власності у рівних частках (1/2) належить житловий будинок розташований за адресою Запорізька обл., м. Мелітополь вул. Пушкіна буд. 251. Відповідач ОСОБА_4 доводиться позивачу ОСОБА_1 сином, а відповідач ОСОБА_3 невісткою. У 2016 році відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 переїхали у будинок розташований за адресою: м. Мелітополь, вул. Пушкіна, д. 290А. Через певний вони знову переїхали, але за якою адресою їм невідомо. На теперішній час в належному їм будинку їх особистих речей не має. Реєстрація відповідачів в належному їм будинку порушує їх конституційні права на володіння, користування та розпорядження належною їм нерухомістю. Крім того формальне зберігання за відповідачами права проживання позбавляє ОСОБА_1 можливості отримати державну допомогу зі сплати комунальних послуг, що ставить її у вкрай тяжке фінансове становище. Тому вони просять суд визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловий будинком, який розташовано за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь вул. Пушкіна буд. 251.

Позивачі в судове засідання не з’явилися, але від них надійшли заяви про слухання справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягають.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з'явилися, але від них надійшли заява про розгляд справи за їх відсутності, позов визнають в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їхньої відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ч.1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по ? частині житлового будинку, який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Пушкіна буд. 251, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.1983 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.07.2004 року (а.с.10-11).

Згідно матеріалів справи в належному позивачам будинку зареєстровано сина позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та невістку ОСОБА_3

Відповідно до довідки Голови квартального комітету від 26.07.2018року ОСОБА_4 04.09.1985р.н. та ОСОБА_3 30.12.1978р.н. зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, але не проживають з 2016 року (а.с.12).

Згідно ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що відповідачі у будинку не мешкають з 2016 року, вирішити питання в позасудовому порядку не представляється можливим, у добровільному порядку відповідачі не виявили бажання знятися з реєстрації, що у свою чергу приводить до порушення прав позивачів і перешкоджає їм належним чином користуватися та розпоряджатися власністю, позивачі несуть додаткові витрати по утриманню будинку, відповідачі визнають позов повністю, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та визнати відповідачів таким, що втратили право користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.391, 405 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 04.09.1985р.н. таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Пушкіна буд. 251.

Визнати ОСОБА_3 30.12.1978р.н. такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Пушкіна буд. 251.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_5