Рішення № 76848541, 20.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року справа № 823/1909/18

м. Черкаси

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Руденко А.В.,

за участю:

секретаря – Чемерин І.В.,

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби України, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №902000/2017/705990/1 від 18.12.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації №UA9022070/2017/00119 від 18.12.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 21.11.2017 придбав у Німеччині легковий автомобіль з пошкодженим двигуном та коробкою передач, тому вартість автомобіля була зменшена з 3000 євро до 1500 євро. Після цього позивач відремонтував несправності та заплатив за ремонт 203,70 євро. Після здійснення митних формальностей 18.12.2017 позивач отримав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товару №UA9022070/2017/00119 від 18.12.2017, та рішення про коригування митної вартості товарів №902000/2017/705990/1 від 18.12.2017, згідно з якими розрахункова митна вартість автомобіля склала 2536,11 євро. Позивач вважає, що на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України надав всі документи, необхідні для митного оформлення, тому рішення відповідача не грунтуються на законодавстві та порушують його права.

Відповідач проти позову заперечив. 03.07.2018 надав відзив, в якому зазначив, що до митного оформлення в зоні діяльності ОСОБА_1 митниці ДФС подано митну декларацію від 05.12.2017 №UA902070/2017/705990 з задекларованим товаром «автомобіль легковий марки «Citroen», модель «C1», (VIN): VF7PMCFB489516448, 2011 року», одержувачем якого є ОСОБА_3, та документи, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме: акт митного огляду від 24.11.2017 №UА20903/2017/26683, технічну документацію на транспортний засіб, рахунок від 21.11.2017, сертифікат відповідності від 29.11.2017 №UА.46Е.9222-17, звіт про оцінку транспортного засобу від 04.12.2017.

При здійсненні митного контролю було встановлено, що подані документи містять розбіжності. Так, відповідно до договору купівлі-продажу (рахунку) вартість автомобіля з 3000 євро змінено на 1500 євро через несправність двигуна та коробки передач і продажу без гарантії; в характеристиці товару було зазначено, що автомобіль пошкоджено внаслідок аварії, також пошкоджено двигун і коробку передач. Однак вказані розбіжності не підтверджуються документами, поданими до митного оформлення.

Крім цього, вказані відомості суперечать відомостям, зазначеним у звіті від 04.12.2017 про незалежну оцінку автомобіля, у якому зазначено, що при огляді автомобіля двигун вдалось завести, а коробка передач перебуває у задовільному стані.

Також у звіті від 04.12.2017 містився ряд розбіжностей та протиріч, а саме: зазначена країна виробництва – Іспанія, а для митного оформлення надано автомобіль країни виробництва Франція; на стор. 10 звіту вказано, що автомобіль використовувався в посиленому режимі, а на стор. 15 зазначено, що автомобіль використовувався у звичайному режимі; оцінювачем при визначенні митної вартості вказано курс валют, який не відповідає дійсному курсу, встановленому Національним банком України; зазначено про те, що експерту надана декларація від 15.06.2017. однак автомобіль завезено лише 21.11.2017. У зв’язку з цим позивачу було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження вартості автомобіля.

Позивачем додатково були надані звіт від 04.12.2017 про незалежну оцінку про визначення вартості автомобіля; заява позивача про те, що при перетині кордону з Польщею ним особисто надано митну декларацію країни-відправника, однак представник митної служби Польщі вказану декларацію не повернув.; рахунок від 21.11.2017 та переклад до нього; витяги з мережі Інтернет (mobile.de, auto.ria) щодо вартості схожих за характеристиками автомобілів; рахунок №009-0818-2017.

Однак з врахуванням поданих документів документально не підтверджено пошкодження автомобіля, які стали підставою для зменшення його вартості з 3000 євро до 1500 євро; позивач у митній декларації заявив автомобіль без пошкоджень, а вартість 1500 євро визначив як за автомобіль з пошкодженнями; відомості про пошкодження відсутні в звіті про оцінку та в акті про проведення митного огляду товару на кордоні; вартість відновлювальних робіт не підтверджена.

При визначенні митної вартості автомобіля відповідач відповідно до п. 5,6 ст. 55 та п. 3 ст. 57 Митного кодексу України провів консультації з позивачем, під час яких надав позивачу наявну цінову інформацію щодо вартості товару зі схожими характеристиками та запропонував надати інформацію щодо ідентичних чи подібних товарів (за її наявності), однак позивач протягом 10-денного терміну таку інформацію не надав. Відтак, відповідач здійснив коригування митної вартості автомобіля за резервним методом та застосував митну вартість товару, схожого за характеристиками, та оформленого за митною декларацією від 05.09.2017 №UА806020/2017/210659, у сумі 2536,11 грн.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач у судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за відсутності позивача.

Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, розглянувши доводи, викладені в позовній заяві, відзиві на позовну заяву, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.

Згідно договору купівлі-продажу вживаного автомобіля від підприємця до підприємця від 21.11.2017, укладеного з продавцем – «Автоцентрум-НРВ») м. Вупперталь, Німеччина, позивач ОСОБА_3 купив легковий автомобіль марки «Citroen», модель «C1», (VIN): VF7PMCFB489516448, 2011 року, вартістю 1500 євро.

У розділі «Характеристика» вказаного договору зазначено, що продавець пояснює, наскільки йому відомо, що транспортний засіб має наступні аварії та технічні недоліки: несправність двигуна, несправність в коробці передач, пошкодження внаслідок аварії; у розділі «Особливі угоди» вказано, що ціна 3000 євро змінена через несправність двигуна, несправність в коробці передач та продажу без гарантії.

Згідно з рахунком від 21.11.2017, виданим «Автоцентрум-НРВ», Вупперталь, Німеччина, сума рахунку за вживаний автомобіль «Citroen», модель «C1», (VIN): VF7PMCFB489516448, 2011 року складає 1500 євро та отримана готівкою.

Згідно з актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.11.2017 №UА20903/2017/26683 на додатковому аркуші зазначено, що пошкоджено ліве заднє крило, передній бампер, лакофарбове покриття забруднено та потерто оббивку салону та сидінь, сліди реклами.

05.12.2018 позивач подав до відповідача ОСОБА_1 митниці ДФС митну декларацію №UA902070/2017/705990 про ввезення на територію України автомобіля легкового марки «Citroen», модель «C1», (VIN): VF7PMCFB489516448, 2011 року» за митною вартістю 1500 євро.

До митного оформлення згідно графи 44 МД для підтвердження заявленої митної вартості автомобіля позивачем додано наступні документи: акт митного огляду від 24.11.2017 №UA20903/2017/26683; технічна документація на транспортний засіб; договір купівлі-продажу (рахунок) від 21.11.2017; сертифікат відповідності від 29.11.2017 №UA.46E.9233-17; звіт про оцінку ТЗ від 04.12.2017.

За наслідками митного оформлення ОСОБА_1 митниця ДФС прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.12.2017 №UA902070/2017/00119 у зв’язку з тим, що декларантом (позивачем ) не усунуто виявлені митницею невідповідності, тобто документально, належним чином не підтверджено заявлену митну вартість товарів, визначену за основним методом визначення митної вартості «за ціною договору», чим порушено вимоги ст. 58 Митного кодексу України. На підставі ч. 3, 6 ст. 54 Митного кодексу України митниця відмовила у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Також рішенням від 18.12.2017 про коригування митної вартості товарів №UA902000/2017/705990/1 ОСОБА_1 митниця ДФС встановила, що позивач не надав відомості, які підтверджують заявлену митну вартість автомобіля, визначену за основним методом визначення митної вартості «за ціною договору», чим порушив ст. 58 Митного кодексу України, та визначила митну вартість автомобіля за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України у сумі 2536,11 євро.

У рішенні від 18.12.2017 про коригування митної вартості товарів №UA902000/2017/705990/1 зазначено, що згідно запиту старшого державного інспектора Черкаської митниці ДФС ОСОБА_4 від 06.12.2018 №31/23-70-64 при здійсненні митного контролю встановлено, що надані декларантом (позивачем) документи для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності.

Так, при перевірці заявленої митної вартості встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу (рахунку) від 21.11.2017 №б/н вартість автомобіля з 3000 євро на 1500 євро змінено через несправність двигуна, несправність в коробці передач та продажу без гарантії. Також в характеристиках зазначено, що автомобіль Citroen модель С1 номер шасі VF7PMCFB489516448 пошкоджено внаслідок аварії, пошкоджено двигун і коробку передач. Разом з цим, вказане не підтверджується жодним із документів, поданих до митного оформлення та не відповідає опису товару, зазначеному в графі 31 МД від 05.12.2017 №UA902070/2017/705990. Крім цього, зазначені відомості суперечать відомостям, зазначеним в звіті №б/н від 04.12.2017 про незалежну оцінку про визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України, а саме: Citroen C1, ідентифікаційний номер VIN VF7PMCFB489516448, оскільки оцінювачем ОСОБА_5 не зазначено несправність двигуна, несправність коробки передач, також не зазначено, що оцінюваний автомобіль після ДТП, водночас зазначено, що двигун на момент огляду завести вдалось, а коробка передач перебуває у задовільному стані.

Також відповідно до акту (та додатку до нього) про здійснення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2017/26683 від 24.11.2017 відсутні відомості щодо несправності двигуна і несправності коробки передач.

Крім цього, звіт від 04.12.2017 містить ряд розбіжностей в тому числі і які протирічать одне одному, наприклад: країну виробництва автомобіля зазначено ES (Іспанія), а до митного оформлення (гр. 31 МД) зазначено країну виробництва – FR (Франція), згідно стр. 10 звіту зазначено, що автомобіль використовувався в посиленому режимі, що протирічить інформації стр. 15 звіту, де зазначено умови експлуатації як «звичайні»; оцінювачем при розрахунку взято курси валют (на дату 04.12.2017 дол. США – 27,0543000 та євро – 32,1541000), що не відповідають дійсним курсам валют НБУ на зазначену дату (відповідно до інформації НБУ, курс валют станом на 04.12.2017 становить: дол. США – 27,05432000 та євро – 32,15405900). Також в звіті зазначено, що експерту надавалась митна декларація від 15.06.2017, в той час як задекларований автомобіль придбаний 21.11.2017 (відповідно до наданого до митного оформлення договору купівлі-продажу), зазначену митну декларацію від 15.06.2017 до митного оформлення не надано.

На виконання запиту від 06.12.2017 декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивач додатково надав відповідачу звіт від 04.12.2017 про незалежну оцінку про визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України, а саме: Citroen C1, ідентифікаційний номер VIN VF7PMCFB489516448, що належить фізичній особі ОСОБА_3 ОлегуАнатолійовичу; заяву, якою повідомив про те, що при перетині кордону ним особисто надано митну декларацію країни відправлення представникам митної служби Польщі, які вказану декларацію не повернули; рахунок від 21.11.2017 про продаж автомбіля за готівку вартістю 1500 євро; рахунок №009-0818-2017 щодо вартості відновлюваних робіт автомобіля, здійснених за кордоном за рахунок власника ОСОБА_3, на суму 203,7 євро. та переклад до нього. Додатково надано витяги з мережі Інтернет (mobile.de) щодо вартості схожих за характеристиками автомобілів, а 14.12.2017 надано витяги з мережі Інтернет (auto.ria) щодо вартості схожих за характеристиками автомобілів та рахунок

За наслідками митного контролю на підставі поданих додатково документів відповідачем не підтверджено заявлену до митного оформлення вартість товару 1500 євро за ціною договору та 14.12.2017 запропоновано позивачу провести консультації для визначення митної вартості автомобіля за іншими методами згідно з положеннями ст. 57, 59 та 60 Митного кодексу України, запропоновано подати документально підтверджену інформацію про вартість ідентичних або подібних товарів, якої немає у відповідача; запропоновано здійснити митне оформлення автомобіля за митною вартістю 2536,11 грн., визначену за резервним методом згідно положень ст. 64 Митного кодексу України.

Позивач не надав відповідачу інформацію щодо митної вартості ідентичних або подібних товарів, у зв’язку з чим відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.12.2017 №UA902070/2017/00119 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA902000/2017/705990/1.

При коригуванні митної вартості за основу взято визнану митницею митну вартість товару, схожого за характеристиками та оформленого за МД від 05.09.2017 №UA806020/2017/210659, у сумі 2536,11 євро.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів №902000/2017/705990/1 від 18.12.2017 та карткою відмови в прийнятті митної декларації №UA9022070/2017/00119 від 18.12.2017 позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли у зв’язку з визначенням митної вартості автомобіля при ввезенні в Україну та врегульовані Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012.

Ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України передбачає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу; визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою;

Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України передбачає, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Порядок контролю митної вартості товару визначено ст. 54 Митного кодексу України.

Так, згідно ч. 1 вказаної статті контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч. 3 вказаної статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 вказаної статті орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно ч. 6 вказаної статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Статтею 368 Митного кодексу України врегульовано питання визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.

Так, згідно з ч. 1 вказаної статті для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Згідно з ч. 4 вказаної статті у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Судом встановлено, що на підтвердження заявленої митної вартості автомобіля 1500 євро позивач надав договір купівлі-продажу вживаного автомобіля від підприємця до підприємця від 21.11.2017, укладеного з продавцем – «Автоцентрум-НРВ») м. Вупперталь, Німеччина, згідно якого вартість легкового автомобіля марки «Citroen», модель «C1», (VIN): VF7PMCFB489516448, 2011 року склала 1500 євро, та рахунок від 21.11.2017, виданий «Автоцентрум-НРВ», Вупперталь, Німеччина, згідно якого сума рахунку за вживаний автомобіль «Citroen», модель «C1», (VIN): VF7PMCFB489516448, 2011 року складає 1500 євро та отримана готівкою.

Разом з цим, договір купівлі-продажу та розрахунок не є касовими або товарними чеками, що передбачені ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України, тому не підтверджують фактичну оплату 1500 євро вартості автомобіля.

Згідно з ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Зі змісту договору купівлі-продажу автомобіля від 21.11.2017 вбачається, що ціна 3000 євро змінена на 1500 євро через несправність двигуна, несправність в коробці передач та продажу без гарантії. Разом з цим, у розділі «Характеристика» вказано, що про вказані технічні недоліки повідомив продавець, наскільки йому відомо. Тобто про наявність вказаних пошкоджень відомо зі слів продавця.

Натомість на додатковому аркуші акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.11.2017 №UА20903/2017/26683 зазначено, що пошкоджено ліве заднє крило, передній бампер, лакофарбове покриття забруднено та потерто оббивку салону та сидінь, сліди реклами.

Крім цього, у досліджених судом звітах про незалежну оцінку по визначенню вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України, а саме: «Citroen» «C1» ідентифікаційний номер VIN VF7PMCFB489516448, що належить фізичній особі – ОСОБА_3 від 04.12.2017 у розділі 8 «Характеристика об’єкта оцінки» вказано, що автомобіль знаходиться у задовільному стані, по всьому кузову залишились сліди реклами, наявні сліди механічних пошкоджень з пошкодженням лакофарбового покриття по всьому кузову в цілому та пошкодження на порогах автомобіля, лівому задньому крилі та передньому бампері, що співпадає з описом пошкоджень, вказаних на додатковому аркуші акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.11.2017 №UА20903/2017/26683.

Відтак, наявність пошкоджень двигуна та коробки передач документально не підтверджена об’єктивними даними, і як наслідок не підтверджена договірна ціна за автомобіль 1500 євро.

Також не підтверджує витрати на ремонт автомобіля наданий позивачем рахунок №009-0818-2017, оскільки він не є розрахунковим документом (касовим чи товарним чеком), що передбачений ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України

Таким чином, позивачем не надано документів, які підтверджують вартість автомобіля 1500 євро, та достовірних відомостей, які підтверджують несправність двигуна та коробки передач.

Судом встановлено, що позивач не надав відповідачу інформацію щодо ідентичних чи подібних товарів, у зв’язку з чим відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товару відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

За вказаних обставин рішення про коригування митної вартості товарів №902000/2017/705990/1 від 18.12.2017 та картка відмови в прийнятті митної декларації №UA9022070/2017/00119 від 18.12.2017 винесені на законних підставах і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищезазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статями 192, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 18000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28.09.2018.

Суддя А.В. Руденко