Рішення № 76848540, 27.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року справа № 823/2202/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря – Сачинської В.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю)

представника відповідача комунального підприємства «Міський водоканал» – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області до комунального підприємства «Міський водоканал» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2018 Державна екологічна інспекція в Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунального підприємства “Міський водоканал”, просить: прийняти рішення щодо застосування заходів реагування і зобов’язати комунальне підприємство “Міський водоканал” Золотоніської міської ради Черкаська область, м. Золотоноша вул. Шевченка, 156, код ЄДРПОУ 32601205 обмежити скид зворотних стічних вод в р. Суха Згар з перевищенням ГДС (гранично допустимих скидів).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідками позапланової перевірки комунального підприємства “Міський водоканал” 24-25.04.2018 встановлено невиконання пункту 1 припису №152 від 14.12.2017, а саме: скид зворотних стічних вод після очисних споруд в р. Суха Згар здійснюється з перевищенням ГДС по азоту амонійному, завислим речовинам, ХСК, хлоридам, фосфатам.

Позивач зазначає, що річка Суха Згар - протікає у Драбівському та Золотоніському районі, ліва притока річки Золотоношка, яка впадає в р. Дніпро, остання ж є головне джерело водопостачання в Україні.

Комунальне підприємство «Міський водоканал» Золотоніської міської ради систематично проводить діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: скид зворотних стічних вод здійснюється з перевищенням ГДС, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 70 Водного кодексу України.

Керуючись ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища, ч. 5 ст. 4, ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", позивач звернувся до суду та просить прийняти рішення про застосування заходів реагування і зобов’язати КП "Міський водоканал" обмежити скид зворотних стічних вод в р. Суха Згар з перевищенням ГДС (гранично допустимих скидів).

17 серпня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що жодним Законом України не встановлено, що Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику за додержанням природоохоронного законодавства, як і не визначено повноваження Держекоінспекції та її територіальних органів на звернення до адміністративного суду з позовом про зобов’язання суб’єкта господарювання обмежити скид зворотних стічних вод з перевищенням ГДС.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

02 жовтня 2017 року Державною екологічною інспекцією у Черкаській області проведена позапланова перевірка виконання вимог припису № 26 від 19.04.2017 комунальним підприємством «Міський водоканал» Золотоніської міської ради, за наслідками якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.10.2017 (далі – акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що пункти 1, 2, 3, 7 припису, зокрема, щодо дотримання умов скиду зворотних вод в р. Суха Згар та проведення організаційно технічних заходів по ліквідації перевищень ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах, після очисних споруд - не виконується.

Державною екологічною інспекцією у Черкаській області також 02.10.2017 були відібрані проби, в результаті встановлено перевищення по завислим речовинам, БСК5, ХСК, азоту амонійному, фосфатам, згідно протоколу № 37-10-17 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 09.10.2017.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, встановлених в акті перевірки, позивачем винесено припис від 09.10.2017 №98, яким зобов’язано комунальне підприємство «Міський водоканал»: 1. дотримуватись умов скидання зворотних стічних вод р.Суха Згар – постійно з дати отримання припису (ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України); 2. проводити організаційно-технічні заходи по ліквідації перевищень ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд та не допускати перевищень - постійно з дати отримання припису (ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України); 3. вирішити питання постановки (зняття) об'єктів (котелень) КП «Міський водоканал» на державний облік в галузі атмосферного повітря.

07 грудня 2017 року Державною екологічною інспекцією у Черкаській області проведена позапланова перевірка виконання вимог припису № 98 від 09.10.2017 комунальним підприємством «Міський водоканал» Золотоніської міської ради, за наслідками якої складено акт від 07.12.2017.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності є: 36.00 «Забір, очищення та постачання води».

Перевіркою встановлено, що пункти 1, 2 припису щодо дотримання умов скиду зворотних вод в р. Суха Згар та проведення організаційно технічних заходів по ліквідації перевищень ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах, після очисних споруд - не виконується.

Під час перевірки 07.12.2017 відібрано проби зворотних вод після очисних споруд та поверхневих вод р. Суха Згар. Протоколом № 60-12-17 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 13.12.2017 встановлено перевищення по завислим речовинам, БСК5, ХСК, азоту амонійному, фосфатам.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, позивачем видано припис від 14.12.2017 № 152, яким зобов’язано комунальне підприємство «Міський водоканал»: 1. дотримуватись умов скидання зворотних стічних вод р. Суха Згар, постійно з дати отримання припису (ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України); 2. проводити організаційно-технічні заходи по ліквідації перевищень ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд та не допускати перевищень, постійно з дати отримання припису (ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України).

На підставі наказу від 23.04.2018 №247, направлення №255 від 23.04.2018, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Черкаській області проведено позапланову перевірку комунального підприємства «Міський водоканал» щодо виконання припису №152 від 14.12.2017, за наслідками якої складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 84/03/2018/ПЗ.

В акті встановлено, що пункт 1 припису № 152 щодо дотримання умов скидання зворотних вод в р. Суха Згар не виконано. Скид зворотних вод після очисних споруд в р. Суха Згар здійснюється з перевищенням ГДС по азоту амонійному, завислим речовинам, ХСК, хлоридам, фосфат - іонах.

Стосовно пункту 2 припису щодо проведення організаційно технічних заходів по ліквідації перевищень ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд встановлено, що станом на 24.04.2018 пуско-налагоджувальні роботи очисних споруд не закінчені.

На час проведення перевірки (24-25.04.2018) відібрані проби зворотних вод в місці скиду після очисних споруд в р. Суха Згар. Протоколами № 5-04-18 та № 6-04-18 вимірювань показників складу та властивостей проб вод, відповідно до актів відбору, встановлено перевищення по завислим речовинам, БСК5, ХСК, хлорид-іонах, сульфатах, азоту амонійному, нітрит-іонах, фосфат - іонах.

З метою обмеження комунальним підприємством «Міський водоканал» скиду зворотних стічних вод в р. Суха Згар з перевищенням ГДС, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Ст. 1 Закону України від 05 квітня 2007 року "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V (далі - Закон № 877) передбачає, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Ч.1 ст. 8 Закону №877 передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-Х11 передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-Х11 державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-Х11 до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:й) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах; л) здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України.

Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п. 2 Положення).

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 3 Положення основними завданнями Держекоінспекції є:

- реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Підпункти 5, 9, 19 пункту 4 Положення визначають, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

- звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

- вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Таким чином, позивач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Приписами Положення, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України, визначено право Держекоінспекція звертатися до суду з позовом про обмеження діяльності підприємств.

На думку суду, в розумінні положень ст.ст. 5, 19 КАС України, поняття “закон” підлягає розширеному тлумаченню, і включає нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України.

З огляду на викладене Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду про застосування заходів реагування, а отже, вказаний спір може бути предметом розгляду адміністративного суду за зверненням позивача.

Вищевикладене спростовує доводи відповідача про відсутність у Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів повноважень щодо звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, з огляду на аргументацію позивача, суд зазначає наступне.

Закон України від 05 квітня 2007 року "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Згідно із частиною першою статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

У статті 38 Водного кодексу України визначено, що нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води. Порядок розробки нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема: дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно до частин першої та другої статті 41 Водного кодексу України скидання у водні об'єкти речовин, для яких не встановлено нормативи екологічної безпеки водокористування та нормативи гранично допустимого скидання, забороняється. Скидання таких речовин у виняткових випадках може бути дозволено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях рибного господарства та рибної промисловості, за умови, що протягом встановленого ними періоду ці нормативи будуть розроблені та затверджені.

Положеннями статті 70 Водного кодексу України закріплено правило про те, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.

У разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством (стаття 71 Водного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 95 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Статтею 99 Водного кодексу України забороняється скидання у водні об'єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття.

Частина 7 статті 7 Закону №877 визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (абзац 1 частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V).

Відповідач не надав письмових доказів відсутності порушень приписів відповідача щодо перевищення ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах при їх скиданні в р. Суха Згар, відтак встановлені позивачем порушення є доведеними.

Стосовно доводів представника відповідача, заявлених у судових дебатах, про те, що наявні в матеріалах адміністративної справи копії приписів про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства не завірені належним чином, а тому є неналежними доказами у справі, суд зазначає наступне.

Ч. 6 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Також згідно ч. 3,4 ст. 179 Кодексу адміністративного судочинства України якщо доданий до справи або наданий суду учасником справи для ознайомлення документ або інший доказ викликає обґрунтований сумнів у його достовірності, учасник справи може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи. 4. Клопотання та заяви учасника справи з питань, визначених у частині третій цієї статті, подані після закриття підготовчого засідання, залишаються без розгляду, за винятком випадків, коли вони стосуються доказів, поданих після закриття підготовчого засідання.

Під час підготовчого провадження та у судових засіданнях відповідачем не заперечувався факт отримання оригіналів приписів про усунення порушень природоохоронного законодавства, сумніви щодо їх достовірності не висловлювались, клопотання про витребування оригіналів приписів у позивача не заявлялось.

Відтак, посилання представника відповідача на ті обставини, що копії приписів засвідчені неналежним чином, тому є неналежними доказами, суд вважає необгрунтованими.

Також суд зауважує, що факт порушення природоохоронного законодавства встановлено не приписами, а актами перевірок, які є належними, достовірними та допустимими доказами у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Черкаській області (вул. Вернигори, 17, м.Черкаси, 18008; код ЄДРПОУ 38030602) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування до комунального підприємства «Міський водоканал» (вул. Шевченка, 156, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700; код ЄДРПОУ 32601205) шляхом часткового обмеження здійснення скидів зворотних стічних вод в р. Суха Згар з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складенням повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28 вересня 2018 року.

Суддя А.В. Руденко