Рішення № 76848482, 27.09.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/543/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Вижницької міської ради, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Вижницької міської ради (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення дванадцятої сесії VIII скликання № 299/28-12/17 Вижницької міської ради від 15 листопада 2017 року "Про виділення коштів", якою фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5, відмовлено у відшкодуванні шкоди завданої внаслідок карантину (карантинних обмежень) на власній свинофермі у сумі 1055440,00 (один мільйон п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сорок гривень) 00 коп. у зв'язку з відсутністю коштів в бюджеті громади;

- зобов'язати Вижницьку міську раду виплатити шкоду завдану внаслідок карантину (карантинних обмежень) на власній свинофермі у сумі 1055440,00 (один мільйон п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сорок гривень) 00 коп.

- стягнути з відповідача судовий збір;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин на підставі рішення протиепізоотичної комісії, утвореної при райдержадміністрації, йому завдано майнову шкоду (збитки), яка підлягає відшкодуванню. Позивач звернувся до відповідача з клопотанням про відшкодування завданої шкоди, однак відповідач протиправно відмовив у її відшкодуванні.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що згідно Випробувального центру державного науково - дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно - санітарної експертизи про результати дослідження паталогічного (біологічного) матеріалу № 008807 н.м./17 від 30.10.2017 року виявлено вірус африканської чуми свиней. Рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій РДА від 30.10.2017 року оголошено епізоотичним осередком щодо африканської чуми свиней і накладено карантинні обмеження на свиноферму ФОП ОСОБА_4

Відповідно до рішення від 07.11.2017 року Державної надзвичайної протипізоотичної комісії при Вижницькій РДА затверджено розрахунок та висновок збитків в сумі 1055440,00 грн.

Посилаючись на норми статті 49 Закону України "Про ветеринарну медицину", вказав що майнова шкода завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, відшкодовуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку встановленому КМУ.

Окрім вказаного вище відповідач також посилався на те, що відповідно до норм чинного законодавства, діяльність Вижницької міської ради є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу щодо виділення коштів, а тому суд не може вказувати, яке конкретне рішення або (дії) необхідно приймати відповідачу, а також підміняти або перебирати на себе повноваження державного органу та зобов’язувати цей орган прийняти рішення або вчинити дії.

Виходячи із викладеного відповідач вважає, що є достатні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали, в обґрунтування заперечень проти позову зазначили, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв правомірно, позов є безпідставним, тому задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх учасників справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_4 з 01.10.2016 року перебуває на спрощеній системі оподаткування. (а.с.15)

28.10.2017 року складено протокол розтину трупів свинопоголів'я, згідно якого - паталого - анатомічний діагноз - підозра на захворювання африканської чуми свиней, КЧС та кормове отруєння. (а.с.20)

28.10.2017 року розпорядженням головного державного інспектора ветеринарної медицини Чернівецької області № 2, щодо проведення заходів при підозрі на АЧС, у зв'язку із загибеллю 3-х голів свиней в свиногосподарстві ФОП ОСОБА_4, та підозрою на африканську чуму свиней, зобов'язано позивача, начальника Вижницької районної державної лікарні ветеринарної медицини в свиногосподарстві та населеному пункті с.Іспас (зона радіусом 150 метрів від свиногосподарства) до отримання результатів лабораторного дослідження патматеріалу на АЧС: заборонити безконтрольне переміщення людей та транспорту на територію своногосподарства та із даної території без належної санітарної обробки; провести облік свиней різних категорій та скласти список із кількістю хворих свиней, загиблих і ймовірно інфікованих у кожній категорії; ізолювати хворих і підозрілих на захворювання свиней у тому самому приміщенні, в якому вони перебували; не допускати будь - які перегрупування тварин, в тому числі технологічні; заборонити забій і реалізацію тварин усіх видів (у тому числі птицю) продуктів їхнього забою; не допускати вивезення туш свиней, м'яса, продуктів та сировини із них кормів для тварин, інвентарю, матеріалів або відходів, які можуть бути фактором передачі АЧС; не допускати відвідування господарства сторонніми особами, а також рух транспортних засобів у господарство та з нього; забезпечити проведення дезінфекції на вході - виході із свинарника, дотримання обслуговуючим персоналом особистої гігієни для зниження ризику розповсюдження АЧС.(а.с.19)

30.10.2017 року складено звіт про результати дослідження паталогічного (біологічного) матеріалу н.м. № 008807 /17, згідно якого виявлено ДНК вірусу африканської чуми свиней. (а.с.21)

30.10.2017 року рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій райдержадміністрації № 03 вирішено, (окрім іншого) оголосити епіззотичним осередком щодо африканської чуми свиней і накласти карантинні обмеження та свиноферму ФОП ОСОБА_4. (а.с.22)

31.10.2017 року Вижницькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини складено акт проведення евтаназії свинопоголів'я у вогнищу виникнення АЧС ФОП ОСОБА_4 згідно якого вбачається, що проведено евтаназію (безкровним методом) пораженого свинопоголів'я на АЧС приналежному ФОП ОСОБА_4 у кількості 147 голів. (а.с.23)

31.10.2017 року проведено вилучення евтаназованих свиней для спалювання в господарстві ФОП ОСОБА_4, на загальну суму 947640,00 грн. (накладна від 31.10.2017р.). (а.с.24-25)

01.11.2017 року Вижницькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини складено акт про спалювання трупів свиней - 149 голів трупів свиней. (а.с.28)

02.11.2017 року позивач звернувся із заявою до Вижницької РДА про вирішення питання щодо відшкодування збитків. (а.с.34)

07.11.2017 року рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій райдержадміністрації, вирішено:

затвердити розрахунок збитків від втрат тваринництва в господарстві ФОП ОСОБА_4 в розмірі 1055440,0 грн.;

затвердити висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої ФОП ОСОБА_4, внаслідок карантину (карантинних обмежень) в розмірі 1055440,00 грн.;

звернутись з листом до Вижницької ОТГ про відшкодування ФОП ОСОБА_4 завданої шкоди внаслідок карантину (карантинних обмежень) у розмірі : 1055440,00 грн.;

звернутись листом до Вижницької ОТГ про відшкодування витрачених матеріалів при ліквідації вогнища африканської чуми свиней на свинофермі ФОП ОСОБА_4 (а.с.31)

10.11.2017 року листом №0-366 Вижницької районної державної адміністрації повідомлено позивача про те, що з 01 січня 2017 року на території району утворились дві об'єднанні територіальні громади Вашківецька та Вижницька, які набули на своїх територіях повноважень. Оскільки с.Іспас є в складі Вижницької міської ради (ОТГ), тому відшкодування майнової шкоди відповідно до постанови КМУ від 31.10.2012 року № 1003 "Про затвердження Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб", здійснюється за рахунок коштів резервного фонду міського бюджету (ОТГ).(а.с.33)

13.11.2017 року постійною комісією з питань планування бюджету і фінансів, соціально - економічного розвитку територіальної громади Вижницької міської ради складено протокол № 13, згідно якого рекомендовано міській раді відмовити у задоволенні рішення комісії згідно діючого законодавства та в зв'язку з відсутністю коштів в бюджеті громади на вказані цілі. (а.с.18)

15.11.2017 року рішенням дванадцятої сесії VIII скликання № 299/28-12/17 Вижницької міської ради "Про виділення коштів", вирішено відшкодування завданої шкоди внаслідок карантину (карантинних обмежень) на власній свинофермі у розмірі 1055440,00 грн. ФОП ОСОБА_4 не здійснювати, в зв'язку з відсутністю коштів в бюджеті громади. (а.с.17)

21.12.2017 року та 22.01.2018 року Вижницькою районною державною адміністрацією (лист № 01.34.-1701 та № К-2), позивачу повідомлено, що з метою відшкодування майнової шкоди завданою внаслідок карантинних обмежень в розмірі 1055440 грн. із державного бюджету, пакет документів надіслано обласній комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та направлено до Вижницької ОТГ.(а.с.35-36)

03.01.2018 року позивач звернувся до Чернівецької ОДА, щодо відшкодування нанесених збитків .(а.с.37)

29.01.2018 року департаментом агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації повідомлено позивача (лист № К-2 від 29.01.2018), що згідно постанови КМУ від 31.10.2012 № 1003 "Про затвердження Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб", передбачено виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на відшкодування завданої майнової шкоди (збитків) в залежності від рівня надзвичайної ситуації.

Зазначено, що пунктами 9, 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2002 року № 415, кошти із резервного фонду бюджету суб'єктами господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51% виділяються через головних розпорядників коштів лише на умовах повернення. Рішення про виділення коштів приймається тільки в межах призначення на цю мету у відповідному бюджеті і втрачає чинність після закінчення відповідного бюджетного періоду.

За інформацією наданою Департаментом фінансів обласної державної адміністрації листом 17.01.2018 № 08-32/1-К/126 - відповідно до впровадженої реформи децентралізації місцевих бюджетів, кожен бюджет є самостійним та фінансово незалежним. За наявною інформацією у бюджеті Вижницької ОТГ на 2017 рік резервний фонд не планувався, що є порушенням чинного законодавства.(а.с.38)

Згідно висновку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої внаслідок карантину (карантинних обмежень) на власному свиногосподарстві ФОП ОСОБА_4, встановлено суму майнової шкоди у розмірі 1055440,00 грн. (а.с.67)

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.

Відповідно до положень статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Закону України від 25.06.1992 № 2498-XII "Про ветеринару медицину" передбачено, що в разі спалаху особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ (Міжнародного епізоотичного бюро), Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, визначених відповідним планом дій за надзвичайних обставин або зводом правил, а у разі їх відсутності приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, зазначених у статті 44 цього Закону, відповідно до характеру особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, та рівня ризику в інфікованій і буферній зонах та зоні спостереження, а також розміщують у засобах масової інформації повідомлення, які повинні містити відомості про кордони інфікованої і буферної зон, зони спостереження та за необхідності - про застосовані в кожній із цих зон ветеринарно-санітарні заходи.

Під спалахом хвороби, згідно з положеннями статті 1 цього Закону вважається випадок захворювання на хворобу, що підлягає повідомленню, на потужностях (об'єктах), включаючи всі споруди та прилеглі приміщення, де розміщені тварини, або на території, де з огляду на місцеві умови неможливо гарантувати, що сприйнятливі та несприйнятливі до хвороби тварини не мали безпосереднього контакту з тваринами, що захворіли, або стосовно яких є підозра на захворювання

Відповідно до Типового положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при обласній державній адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1350, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при облдержадміністрації є постійно діючим органом при облдержадміністрації, який здійснює на території області оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, що входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро, і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації.

Положеннями статті 44 Закону України від 25.06.1992 № 2498-XII "Про ветеринару медицину" передбачено, що державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України, відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до характеру хвороби, що підлягає повідомленню, про спалах якої було оголошено, та рівня ризику в інфікованій, буферній зонах, а якщо необхідно - у зоні спостереження може прийняти рішення про вжиття заходів, що вважаються доцільними для локалізації, контролю та ліквідації хвороби, що підлягає повідомленню, зокрема: вилучення і безпечне знищення туш тварин, які загинули або були вбиті, та інших товарів або гною у разі неможливості їх знешкодження звичайними методами очистки та дезінфекції; здійснення спеціальних ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій, буферній зонах та зоні спостереження тощо.

В силу приписів статті 49 Закону України від 25.06.1992 № 2498-XII "Про ветеринару медицину" майнова шкода (збитки), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма містить імперативний припис щодо відшкодування майнової шкоди (збитків), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Умови відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним і юридичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб визначаються Порядком відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 1003 (далі – Постанова КМ № 1003).

Згідно з пунктами 2, 3 Постанови КМ № 1003 відшкодуванню підлягає вартість сільськогосподарських тварин, що були вилучені з метою знищення або забою. У разі виникнення на окремій території України надзвичайної ситуації, пов'язаної з особливо небезпечними (карантинними) хворобами сільськогосподарських тварин, та прийняття Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України, державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних державних адміністраціях і міських радах (далі - комісії) рішення про запровадження карантину відшкодування майнової шкоди (збитків) у зв'язку з вилученням сільськогосподарських тварин здійснюється за рахунок коштів резервного фонду бюджету.

Виділення і використання зазначених коштів здійснюється відповідно до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 415.

Згідно з пунктом 7 Постанови КМ № 1003 розмір завданої майнової шкоди (збитків) затверджує комісія на підставі заяви або клопотання, що подаються фізичною або юридичною особою, відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175.

Заява або клопотання подаються до відповідної комісії за місцем запровадження карантинного режиму.

Комісія протягом трьох діб розглядає і уточнює розмір завданої майнової шкоди (збитків) та складає висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особі внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні.

Зазначений висновок оформляється у трьох примірниках, перший з яких надсилається фізичній або юридичній особі, якій завдано майнову шкоду (збитки), другий - територіальному органу Казначейства, третій зберігається у місцевій держадміністрації.

Згідно з пунктом 8 Постанови КМ № 1003 рішення про відмову у відшкодуванні завданої майнової шкоди (збитків) може бути оскаржено відповідно до законодавства.

Постанова КМ № 1003 не утворює матеріально-правових підстав для відшкодування шкоди, а містить лише процедурні норми, що регулюють діяльність органу державної влади у зв'язку з перевіркою факту заподіяння майнової шкоди, її розміру та наявності причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та заходами, що здійснювались на підставі рішення відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії.

Аналіз перелічених норм дозволяє дійти висновку, що в даних правовідносинах відповідач не наділений повноваженнями вчиняти дії, які стосуються процедури відшкодування шкоди. Як зазначалось вище, за приписами статті 49 Закону України від 25.06.1992 № 2498-XII "Про ветеринару медицину" відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, має відбуватись за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, комісія у відповідності до пункту 7 Постанови КМ № 1003 один із примірників висновку заданої майнової шкоди (збитків) зобов’язана направити до територіального органу Казначейства.

Суд відхиляє обґрунтування позивача і відповідача в частині формування резервного фонду територіальної громади, оскільки такі обґрунтування не мають значення у спірних правовідносинах, з підстав викладених вище.

Відповідно до норм статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Крім того, позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову, шляхом подання письмової заяви. Тобто, зміна предмету або підстави позову є виключним правом позивача, здійснюється на його розсуд, а тому не може бути обмежено судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався з заявою про відшкодування заподіяних збитків внаслідок карантинну, в тому числі і до Вижницької РДА Чернівецької області, однак відповідно до повідомлень Вижницької РДА Чернівецької області (листи 01.34-1701 від 21.12.2017 р. та № К-2 від 22.01.2018р.) з метою відшкодування майнової шкоди пакет документів, рішення Державної надзвичайної протиепізодичної комісії при Вижницькій РДА, надіслано обласній комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, та скеровано в подальшому до Вижницької ОТГ, тобто до неналежного органу.

В ході розгляду справи судом неодноразово зверталась увага на обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, однак в зв’язку з відсутністю клопотань чи письмових заяв про заміну відповідача чи зміну предмету позову – судом не приймались відповідні процесуальні рішення.

У відповідності до статей 10 та 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що ради - представницькі органи місцевого самоврядування сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Системний аналіз наведених правових норм та обставини справи, дає підстави дійти висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач приймаючи рішення дванадцятої сесії VIII скликання № 299/28-12/17 Вижницької міської ради від 15 листопада 2017 року "Про виділення коштів", яким позивачу відмовлено у відшкодуванні шкоди завданої внаслідок карантину (карантинних обмежень) на власній свинофермі у сумі 1055440,00 діяв правомірно.

За таких обставин, враховуючи відсутність повноважень відповідача щодо виділення коштів та прийняття відповідного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню.

Згідно статті129 Конституції України та статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В свою чергу позивачем не доведено суду обґрунтованість заявлених вимог, а відтак в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Вижницької міської ради, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити .

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2018 р.

Судді Боднарюк О.В.