Рішення № 76845592, 26.09.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4668/18

Провадження № 2/161/2820/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.

з участю позивача ОСОБА_1.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про відшкодування завданої шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що йому, відповідно до п.2 ст.46 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсій, неотримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень, будь-яким строком , з врахуванням компенсації втрати частини доходу. Компенсація втрати частини пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється відповідно до ст.625 ЦК України (відшкодовується 3% річних та втрати пенсії від річної інфляції). Розмір пенсії за віком, призначеної йому 23.11.1995р., станом на 01.12 .2012р. становив 1978,92грн. Посадова особа Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області не дотримується законодавства, зупинила виплати пенсії з 01.01.2013р. Призначила до виплати пенсію в розмірі 994грн., а 01.12.2013р. призначила пенсію до виплати у розмірі 1049грн. Своїм незаконним рішенням завдала йому шкоду в розмірі 87075,9грн. Рішення Конституційного суду України забороняє пенсійному фонду України переводити пенсіонера, за своєю ініціативою, з пенсії високого розміру , яку пенсіонер отримував до переводу , на пенсію меншого розміру. Пунктом прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» заявлено, що у разі , якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в розмірі, встановленому раніше. Частиною 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» надано право пенсійному фонду поновити виплату пенсії на протязі 10 днів.

Посадова особа Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області не виконує вищевказані норми Законів.

Починаючи з 01.01.2013р. по 01.10.2017р. він подав Луцькому об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України Волинської області 60 звернень та скарг, з проханням поновити виплату пенсії в розмірі 1978,92грн. Усі звернення та скарги Луцьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області залишені без задоволення, виплата пенсії в розмірі 1978,92грн. не поновлена. Йому до 01.10.2017р. нараховувалась пенсія у розмірі 1049грн, що підтверджується довідкою Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області №414 від 11.04.2016р. Вважає, що посадова особа Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області своїм неправомірним рішенням завдала йому шкоди в розмірі 87075,9грн.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд зобов'язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області сплатити йому 87075,90грн. завданої матеріальної шкоди.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.06.2018р. відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача подано суду відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Відзив обгрунтовано тим, що відповідно до пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01.10.2017 року особам, яким пенсії призначені, зокрема, згідно із Законом України „Про наукову та науково-технічну діяльність”, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматично, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійної справи.

З 01.10.2018 року проведено перерахунок пенсії позивачу за нормами Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за матеріалами пенсійної справи. З 01 жовтня 2017 року пенсія обчислена з осучасненням заробітної плати за три попередні роки до 3764,40 грн. та зменшення величини оцінки страхового стажу до 1%.

Зазначає, що розмір пенсії, станом на 01.10.2017 року, обчислений із страхового стажу 54 роки 06 місяців 25 днів (коефіцієнт стажу 0,54500 та середньомісячного заробітку - 5608,24 грн., взятого за період роботи з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року та згідно даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 13.05.2010 року (обчисленого з урахуванням середньої зарплати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три попередні роки - 3764,40грн., коефіцієнт заробітку - 1,48981, становить 3585,75 грн., з яких: 3056,49 грн. - розмір пенсії за віком (5608,24 грн. х 0,54500); 311,46 грн. - доплата за понаднормативний стаж за 29 років (1074,00 грн. х 29%); 145,20 грн. - підвищення учасникам війни (1452,00 грн. х 10%); 72,60грн. - доплата учасникам війни (1452, 00 грн. х 5%).

Згідно поданої позивачем заяви від 12.12.2017 року йому проведено перерахунок пенсії як непрацюючій особі (звільнення 28.08.2017 року ) та дорахуванням стажу.

Розмір пенсії з 01.10.2017р. склав 3695,37 грн., з яких : 3056,49 грн. - розмір пенсії за віком (5608,24 грн. х 0,54500); 421,08 грн. - доплата за понаднормативний стаж за 29 років ( 1452,00 грн. X29%), 145,20грн. - підвищення учасникам війни (1452, 00 грн. х 10%); 72,60грн. - доплата учасникам війни (1452, 00 грн. х 5%).

Розмір пенсії з 01.12.2017р. обчислений зі страхового стажу 55р. 02міс. 06дн.

(коефіцієнт стажу 0,55167 та середньомісячного заробітку - 5608,24грн.), склав 3747,30 грн., з яких: 3093,90 грн. - розмір пенсії за віком (5608,24 грн. х 0,55167); 435,60грн. - доплата за понаднормативний стаж за 30 років ( 1452,00 грн. х30%); 145,20грн. - підвищення учасникам війни (1452, 00 грн. х 1 0%); 72,60грн. - доплата учасникам війни (1452, 00 грн. х 5%).

З урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2012 року (К/9991/7967/1 1) при обчисленні пенсії виключено періоди наукового стажу ОСОБА_1 з 10.01.2002 року по 28.04.2009 року на посаді директора Центру професійної орієнтації, визнаного науковим згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2009 року. Розмір пенсії з 01.01.2013 року склав 994,00 грн., з грудня 2013 року склав 1049,00 грн.

Отже, обчислення пенсії позивачу є правомірним, що підтверджується постановою Верховного Суду від 02 травня 2018року справа №2а-8489/11.

У своєму відзиві відповідач посилався на норми ч.1 ст.1166 ЦК України, Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність”, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».

З урахуванням наведеного, вважає, що пенсія позивачу призначена та виплачується згідно норм чинного законодавства, матеріальної шкоди позивачу не завдано, у зв’язку з чим в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, посилаючись на мотиви, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача , дослідивши матеріали справи, та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивач звернувся в суд, посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій службових осіб Пенсійного фонду йому завдано матеріальної шкоди в сумі 87075,9 грн., яка складається з недоплаченої йому пенсії.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ст. 1166 ЦК України. Згідно із зазначеною нормою обов'язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна одночасна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Луцьку як отримувач пенсії за віком з 23.11.1995. На підставі заяви від 17.08.2001р., згідно розпорядження № 153304 від 09.10.2001р., переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» з 17.08.2001р.

29.08.2002р. ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою про призначення пенсії як науковому працівнику. Рішенням комісії управління Пенсійного фонду України у м.Луцьку від 28.11.2002р. йому відмовлено в призначенні пенсії по заяві від 29.08.2002р. у зв’язку з тим, що йому призначена така пенсія по заяві від 17.08.2001р.

Як випливає з матеріалів справи, в ході розгляду зазначеної заяви було проведено перевірку достовірності наданих документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». За результатами розгляду встановлено, що ОСОБА_1П надав недостовірні відомості для призначення даного виду пенсії, в результаті чого, до наукового стажу були зараховані періоди роботи, які не відносяться до наукової роботи. Рішенням комісії від 20.01.2003р. було відмінено рішення про призначення пенсії згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» з 17.08.2001р., у зв’язку з відсутністю стажу наукової діяльності, необхідного для призначення даного виду пенсії (15років 06 місяців 28 днів).

05.04.2004р. ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії з урахуванням змін, які внесені відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» на підставі документів, які містяться в пенсійній справі. Рішенням комісії від 04.05.2004р. йому відмовлено в призначенні пенсії, в зв’язку з відсутністю необхідного стажу наукової роботи.

30.03.2004р. ОСОБА_1 звертався в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про призначення пенсії як науковому працівнику та стягнення матеріальної та моральної шкоди. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 06.10.2004 в задоволенні позову відмовлено. Рішенням апеляційного суду Волинської області від 22.06.2005 рішення Луцького міськрайонного суду від 06.10.2004р. залишено без змін. Рішенням Вищого адміністративного суду від 11.06.2008р. рішення Луцького міськрайонного суду від 6.10.2004р. скасовано та направлено справу на новий розгляд. Постановою Луцького міськрайонного суду від 24.12.2008р. та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2009р. рішення Луцького міськрайонного суду від 06.10.2004 р. залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду від 27.09.2012р. постанову Луцького міськрайонного суду від 24.12.2008р. та ухвалу Львівського апеляційного суду від 11.09.2009ор. в частині відмови зарахувати до наукового стажу період роботи позивача з 04.03.1997 по 24.12.2002рр. на посаді доцента Луцької філії факультету до вузівської підготовки Державного університету „Львівська політехніка ” скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м.Луцьку щодо відмови у призначенні пенсії наукового працівника, зобов’язано управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку зарахувати до наукового стажу період роботи ОСОБА_1 з 04.03.1997р. по 24.12.2002р. на посаді доцента Луцької філії факультету до вузівської підготовки Державного університету „Львівська політехніка ” та призначити йому пенсію наукового працівника відповідно до ст. 24 Закону України „ Про наукову та науково-технічну діяльність ” з 28.08.2002р.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 за матеріалами пенсійної справи призначено пенсію на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 27.09.2012р., згідно ст. 24 Закону України «Про наукову та науково- технічну діяльність», з урахуванням наукового стажу роботи 20 років 6 місяців 20 днів та заробітної плати за період з 01.01.1986 по 31.12.1990рр., на підставі довідки № 1759, виданої Луцьким державним технічним університетом, яка була надана ОСОБА_1 при зверненні із заявою від 17.08.2001р. про призначення наукової пенсії.

Таким чином, розмір пенсії з 28.08.2002р. обчислено із страхового стажу 49 років 1 місяць 18 днів, в тому числі 20 років 6 місяців 20 днів наукового стажу та середньої заробітної плати, визначеної відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (з урахуванням заробітної плати з 01.01.1986 по 31.12.1990рр.).

З урахуванням рішення Вищого адміністративного суду України від 15.11.2012р., при обчисленні розміру пенсії позивачу , виключено періоди страхового стажу з 10.01.2002р. по 28.04.2009р. Розмір пенсії за віком позивачу, згідно Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", обчислено із загального страхового стажу 49 років 01 місяців 18 днів (з них: наукової роботи - 20 років 17днів).

Судом встановлено, що рішення суду виконано в повному обсязі.

Також судом встановлено, що виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалась через відділення поштового зв’язку № 18 м.Луцька.

Відповідно до п 6.8 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором зв’язку, затвердженої постановою правлінння Пенсійного фонду України 28.04.2009р. за № 14-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2009р за№ 592/16608 (далі - Інструкція) відомості про виплату пенсій зберігаються у поштамтах, вузлах поштового зв'язку, в установленому порядку протягом трьох років.

Згідно п 6.4 Інструкції відривні талони до відомостей на виплату пенсій після відповідного контролю надсилаються вузлами поштового зв'язку не пізніше 28 числа звітного місяця до органів Пенсійного фонду та відповідно до номенклатури справ управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку за 2009р. , затвердженої начальником управління Пенсійного фонду України Волинської області, погодженої архівним відділом міської ради, зберігаються в управлінні Пенсійного фонду України Волинської області протягом трьох років.

Згідно пункту 4 статті 49 закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у разі неотримання пенсіонером призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, виплата пенсії припиняється.

Відтак, ОСОБА_1 з 01.08.2013р. нарахування та виплату пенсії припинено.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 дійсно нараховувалась, однак не виплачувалась пенсія, у зв’язку із неотриманням позивачем призначеної пенсії впродовж 6 місяців підряд.

Судом встановлено, що нарахована позивачу пенсія повністю виплачена у листопаді 2014року. Даного факту не заперечував в судовому засіданні позивач.

Судом також встановлено, що 04.01.2013р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області про те, що посадові особи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області не виконують рішення Вищого спеціалізованого суду від 27.09.2012р. та Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.05.2015р., внаслідок чого йому завдано матеріальну шкоду.

Постановою старшого слідчого СВ Луцького відділу поліції Головного територіального управління національної поліції у Волинській області від 07 липня 2018 року, у зв’язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013020010000003 від 04.01.2013р., відкрите за заявою ОСОБА_1 з приводу того, що начальник Головного управління ПФУ у Волинській області та начальник управління ПФУ у м. Луцьку Волинської області використовуючи службове становище всупереч інтересам служби відмовили у призначенні йому наукової пенсії згідно Закону україни "Про наукову та науково-технічну діяльність" з серпня 2002 року, чим завдали істотної шкоди охоронюваним правам та інтересам заявника.

Отже, досудовим розслідуванням не встановлено порушення законодавства зі сторони службових осіб управління Пенсійного фонду України у Волинській області при призначенні, перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1

Крім того, постановою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відмовлено в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі №2а-8489/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Волинської області про нарахування наукової пенсії .

Цією постановою Верховного Суду встановлено, що досліджені судами докази підтверджують правомірність призначення наукової пенсії ОСОБА_1 з 28.08.2002р. (дати,зазначеної в рішенні Вищого адміністративного суду України від 27.09.2012р. в справі №К-38847/09-С), а також правильності її обчислення та виплати. Вимоги позивача щодо зміни дати призначення та порядку обчислення пенсії визнані безпідставними.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про відшкодування завданої шкоди, в зв’язку з безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 2, 5, ч.3 ст.12, 81, 259-263, 271 ЦПК України, ст.ст. 19, 46 Конституції України, ч.1,2 ст.1166 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про відшкодування завданої шкоди відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 02.10.2018р.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта