Рішення № 76844398, 26.09.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/2612/2018

Номер справи 243/7360/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 26 » вересня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Гончарової А.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Хорхордіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 13 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку під час звільнення та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із вказаною позовною заявою посилаючись на те, що 02.08.2016 року вона була прийнята на посаду енергодиспетчера енергодиспетчерського сектору відділу електропостачання Структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за переводом з ДП «Донецька залізниця». 04.05.2017 року вона була звільнена з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпПУ, про що зроблена відмітка у трудовій книжці. На момент звільнення з підприємства і до теперішнього часу з позивачем не був проведений остаточний розрахунок належних їй до виплати сум. За розрахунком позивача за період з 01.03.2017 року по 04.05.2017 року з урахуванням обов’язкових утримань заборгованість по заробітній платі становить 7537,38 грн. (березень 2017 року – 5558,64 грн., квітень 2017 року – 1648,90 грн., травень 2017 року – 329,84 грн.), матеріальна допомога на оздоровлення згідно з п.3.19 Колективного договору становить 2070,05 грн., оплата невикористаної щорічної відпустки (16 днів) – 2817,22 грн., загальна сума – 12424,65 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні із розрахунку 248,20 грн. за кожен день затримки, починаючи з 05.05.2017 року по день ухвалення судом рішення.

Позивач, ОСОБА_1, у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 02.11.2017 року, у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що не бажає скористатися правом надання відзиву на позовну заяву, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з наказом №16/ДН-лс від 01.08.2016 року ОСОБА_1 з 22.11.2007 р. була прийнята на посаду енергодиспетчера енергодиспетчерського сектору відділу електропостачання Структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за переведенням з ДП «Донецька залізниця», про що міститься запис в її трудовій книжці (а.с.5,10).

04.05.2017 року ОСОБА_1 була звільнена за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України згідно з наказом №255/ДН-ос від 04.05.2017 року (а.с.5,11).

При визначені розміру заборгованості по заробітній платі, суд бере до уваги довідки-розрахунки заробітної плати, надані позивачем.

Так, позивачу було нарахована заробітна плата у період:

-за березень 2017 року – 6990,41 грн.,

-за квітень 2017 року – 3200,00 грн.,

-за травень 2017 року – 3957,66 грн., з яких 3475,52 грн. – компенсація за невикористану відпустку.

Таким, чином розмір заробітної плати за період з 01.03.2017 року по 04.05.2017 року становить 6990,41+3200,00+(3957,66-3475,52)=10672,55 грн.

Статтею 43 Конституції України передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов’язки, в рівній мірі кореспондується обов’язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. ст. 115, 116 КЗпПУ заробітна плата повинна сплачуватись двічі на місяць. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідач належними та допустимими доказами у відповідності зі ст. 76-81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у вказаних документах (довідках-розрахунках), наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них, є недостовірними.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01.03.2017 року по 04.05.2017 року в сумі 10672,55 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст.74, 79 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткова) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно з ст.24 ЗУ «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки.

Кількість невикористаних днів відпустки позивача, за які надається компенсація, складає 16 днів. Період відпустки, за який надається компенсація: з 04.12.2014 р. по 03.12.2015 р. (а.с.13).

Згідно з розрахунком оплати відпусток, компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки складає 3475,52 грн. (а.с.13).

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 3475,52 грн. в рахунок компенсації за невикористану відпустку тривалістю 16 днів.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі несплати власником або уповноваженим ним органом належних звільненому працівнику сум у встановлені строки, зазначені в 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр, підприємство, установа, організація повинні сплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку або на момент розгляду справи в суді.

Вирішуючи позовні вимоги, в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, а саме по день винесення судового рішення по справі, слід зазначити, що відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 за № 100 (далі – Порядок).

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року та від 11 червня 2014 року.

З представлених позивачем розрахунків заробітної плати за березень-квітень 2017 року, нарахована заробітна плата позивача у березні 2017 року становила 6990,41 грн. (173 години), а у квітні 2017 року – 3200,00 грн. (157 годин) (а.с.6-7).

Середньоденна заробітна плата визначається в розмірі 247,04 грн. та розраховується наступним чином: 6990,41 (зарплата за березень 2017 року) + 3200,00 (зарплата за квітень 2017 року) = 10190,41:2 = 5095,21 (середньомісячна заробітна плата) : 165 (середня кількість годи (173+157):2) = 30,88 грн. заробітна плата за годину х 8 годин = 247,04 грн.).

Отже, середній заробіток за весь час затримки розрахунку визначається судом в сумі 86 216,96 грн. та розраховується наступним чином: 247,04 (середньоденна заробітна плата) х 349 днів (з 05 травня 2017 року до 26 вересня 2018 року) і підлягає стягненню з ПАТ «Українська залізниця» з утриманням з цієї суми податків й інших обов’язкових платежів.

Щодо вимоги позивача про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 2070,05 грн. суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження нарахування зазначеної допомоги позивачеві, зокрема, колективного договору, на який вона посилається у позовній заяві.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростували твердження та докази позивача, своїм правом на відзив на позовну заяву не скористався, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та на її користь з відповідача належить стягнути заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2017 року по 04.05.2017 року в сумі 10672,55 грн., компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 16 днів в розмірі 3475,52 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 05.05.2017 року до 26.09.2018 року в сумі 86 216,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1762 грн.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 1003,65 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 12, 19, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 115-117 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку під час звільнення та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на р/р 29244825509100 в АТ КБ «Приватбанк», для поповнення картки №5168757294204948, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2017 року по 04.05.2017 року в сумі 10672 (десять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 55 коп., компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 16 днів в розмірі 3475 (три тисячі чотириста сімдесят п’ять) грн. 52 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.05.2017 року по 26.09.2018 року в сумі 86 216 (вісімдесят шість тисяч двісті шістнадцять) грн. 96 коп., з утриманням з цих сум податків й інших обов’язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, на користь держави на р/р 31211256026001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 1003 (одна тисяча три) грн. 65 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 27 вересня 2018 року

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_3