Рішення № 76843617, 18.09.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9953/17

Провадження № 2/263/185/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року м. Маріуполь Донецької області

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Скрипниченко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

10.08.2017 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в порядку регресу виплачене страхове відшкодування у розмірі 14733,19 грн. та судовий збір у розмірі 1600 грн. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

30.06.2016 близько 13 годин 57 хвилин в м.Маріуполі в районі вулиці Університетська та вул. Енгельса,28 біля магазину «Велика кишеня» водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Vokswagen Golf»номерний знак АН09019КН, не переконавшись у безпечності руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано збитки. Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполь від 18.07.2016 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вина ОСОБА_1 в ДП 30.06.32016 року доведена в судовому порядку. Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/8528393, виданим Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», яке дійсне до 19.03.2017 року, був забезпечений транспортний засіб марки «Volkswagen Golf» днз АН9019КН.

30.08.2016 року ПрАТ «Страхова компанія АЗІНКО» звернулась із заявою до АТ «СГ «ТАС» (приватне), щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 14733,79 гривень, внаслідок ДТП.

Відповідно до розрахунку суми матеріального збитку до страхового акту №19856р/38/16 від 14.12.2016 року, щодо виплати підлягає страхове відшкодування у розмірі 14733,79 грн. Розрахунок суми страхового відшкодування проводиться на підставі звіту №159 по оцінці вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 07.07.2016 року. Позивач повністю виплатив ПрАТ «Страхова компанія АЗІНКО» страхове відшкодування в розмірі 14733,79 грн.

Розрахунок суми страхового відшкодування проводився на підставі звіту №159 по оцінці вартості відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу від 07.07.2016 року. Позивач повністю виплатив ПрАТ «Страхова компанія АЗІНКО» страхове відшкодування в розмірі 17733,79 грн. Тому вважає, що позивач має всі законні підстави на подання регресного позову до відповідача – ОСОБА_1 про стягнення з останньої суми виплаченого страхового відшкодування.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що ДТП, яка сталася 30.06.2016 було визнано позивачем страховим випадком, про що 14.12.2016 року було складено акт №1985г/38/16 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування, яка підлягає виплаті. Розрахунок страхового відшкодування проводився на підставі звіту №159 про оцінку вартості відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу від 07.07.2016. Позивач повністю виплатив ПАТ «Страхова компанія АЗІНКО» страхове відшкодування у розмірі 14733,79 грн. Автомобіль «Volkswagen Golf» днз АН9019КН, під керуванням водія ОСОБА_1 був застрахований у відповідності із законом України про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів. Поліс №АЕ 8528393, виданий приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» від 20.03.2016 року. Звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 зверталась до ПАТ «СГ «ТАС» у телефонному режимі у день ДТП та повідомила страхову компанію про ДТП. Запис телефонної розмови фіксувалося страховою компанією. Викликає сумніви що страхувальником ОСОБА_2 була фактично проведена заміна заднього бамперу. Відповідних документів з сертифікованого СТО : акту виконаних робіт, прибуткових касових ордерів, квитанцій та т.п. документів, що підтверджують ремонт вище вказаного автомобілю та фактичну заміну бамперу та наявність пошкодженого бамперу не було надано. Зауважує, що ПАТ «СК АЗІНКО» повинна була надати залишки деталей (задній бампер), який підлягає заміні відповідно страхового акту №ИС -16-23 та відповідно візвиву№159 про оцінку вартості відновлюваного ремонту ПАТ «Страхова група «ТАС» при сплаті останнього страхового відшкодування у розмірі 14733,79 грн. Посилається на Пленум Верховного Суду України Постанова від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди» з змінами та доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 08.07.1994 №7, від 30.09.1994 р. №11, від 25.05.1995 №15, від 24.10.2003 №9 абзац 1 п. 9 із змінами, внесеними відповідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 08.07.94 №7), а також у відповідності з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 , п.14 ч.2 «Про деякі питання застосування судами законодавства при розгляді спорів про відшкодування шкоди, заподіяного джерелом підвищеної небезпеки. Приймаючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, яке не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування шкоди, особі, відповідальній за шкоду. Просить на підставі ч.10 ст 84 ЦПК України, у разі ненадання позивачем у судове засідання доказів зазначених у його клопотанні про надання доказів залишити позовну заяву без розгляду, а у випадку надання письмових речових доказів – зобов’язати позивача, при виплаті відповідачем страхового відшкодування в порядку регресу, передати відповідачу актом прийому-передачі пошкоджений у результаті ДТП від 30.06.2016 задній бампер автомобіля НОМЕР_2, 2012 року випуску.

У письмових пояснення представник позивача зазначив, що АТ «СГ «ТАС» виплатило страхове відшкодування ПрАТ «Страхова компанія АЗІНКО» на підставі заяви №СКА-950-16 від 23.08.2016, в якій було зазначено, що виплата страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 здійснювалась на підставі звіту №159 від 07.07.2016 року, по оцінці вартості відновлюваного ремонту. Як підтвердження виплати було також надано копію платіжного доручення №1113 від 29.07.2016 року на суму 14733,79 грн. Звертає увагу суду, що відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №52381/А від 19.01.2016 року, а саме п.п. 7.4.2 пункту 7.4 «документами, що підтверджують розмір понесених витрат внаслідок страхового випадку є звіти по оцінці вартості відновлюваного ремонту або розміру матеріального збитку». Позивач не в змозі надати документи, які підтверджують, що на сертифікованому СТО проводився ремонт автомобіля, акти виконаних робіт, прибутковий ордер, квитанції про сплату виконаних робіт щодо заміни заднього бамперу автомобіля НОМЕР_3, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер JTEES4A202206952, тому що відшкодування збитку потерпілому проводилось ПрАТ «Страхова компанія АЗІНКО», за наявним звітом №159 від 07.07.2016 року, яка у свою чергу звернулась в порядку регресу до АТ «СГ «ТАС». Оригінали документів можливо знаходяться в ПрАТ «Страхова компанія АЗІНКО».

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні зазначила, що ДТП сталося з її вини, автомобіль «Toyota» отримав пошкодження, її відповідальність була застрахована полісом обов’язкового страхування, ситуація виглядає так як викладена у матеріалах справи, тріщин не було, працівники поліції пропонували скласти європейський протокол, однак потерпілим звернувся до своєї страхової компанії, а вона в свою чергу звернулась до позивача, виплати здійснені. Зазначила, що бажає забрати собі бампер, не вважає, що пошкодження коштує стільки грошей, там була лише подряпина, яку можна було відполірувати, тому позовні вимоги не визнає, оскільки до розрахунку входить вартість бампера, який на її думку власник пошкодженого автомобіля не замінював, тому вартість ремонту завищена від реальної вартості ремонту.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позову, зазначивши, що належним чином не було проведено оцінку вартості відновлюваного ремонту автомобіля, також у випадку заміни бампера, цей бампер необхідно повернути відповідачу, але на його думку бампер взагалі не замінювався а лише відновлено його, тому розмір суми шкоди є перевищеним.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є страховим комісаром, автомобіль водія ОСОБА_2 було застраховано у ПрАТ «Страхова компанія АЗІНКО». В 2016 році ОСОБА_2 повідомив, що сталася ДТП, тому він, як страховий комісар, прибув на місце, де бачив пошкоджений автомобіль ОСОБА_2, був пошкоджений бампер автомобіля. Було оформлено усі документи, проведено оцінку вартості матеріальної шкоди та здійснено виплату матеріальної шкоди ОСОБА_2 Чи проводилася заміна бамперу безпосередньо під час відновлювального ремонту не відомо. На місці ДТП знімав фото пошкоджень, які були передані в подальшому експерту, в страховій компанії фото не зберегаються.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно Постанови Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18.07.2016 року (справа №263/8610/16-ц, провадження №3/263/942/2016) 30.06.2016 року ОСОБА_1 30.06.2016 року близько 13-57 годин, керуючи автомобілем НОМЕР_4 в районі вул. Університетської та вул. Енгельса, 28 біля магазину «Велика кишеня» в м.Маріуполі, не переконавшись у безпечності руху, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п.п.10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. ОСОБА_1, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн. Постанова суду 29.07.2016 набрала законної силу.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно - правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «VOLKSWAGEN» державний номер НОМЕР_6 ОСОБА_1 на момент дорожньо - транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», згідно Полісу №АЕ/8528393 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Автомобіль «TOYOTА» державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, на момент дорожньо - транспортної пригоди, був застрахований в ПрАТ «Страхова компанія АЗІНКО», згідно договору №52381/А добровільного страхування наземного транспорту від 19.01.2016 року.

30.08.2016 ПрАТ «Страхова компанія АЗІНКО» звернулося до ПрАТ «Страхова група «ТАС»з заявою про виплату страхового відшкодування, на підставі звіту №159 від 07.07.16 р. про оцінку вартості відновлюваного ремонту, страхового акту №ИС-16-23 було сплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 14733,79 грн.

Згідно страхового акту №19856р/38/19 від 14.12.16 складеного ПрАТ «Страхова компанія «ТАС», ДТП, яка сталась 30.06.2016 року, за участю власників автомобілю НОМЕР_7 та автомобіля НОМЕР_8, визнана страховим випадком та здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, яка склала 14733,79 грн.

Позивачем зазначено, що розрахунок суми страхового відшкодування проводився на підставі звіту №159 по оцінці вартості відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу від 07.07.2016 року.

Відповідно до платіжного доручення № 115073 від 19.12.2016 року здійснено страхове відшкодуванняПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ПрАТ «Страхова компанія АЗІНКО» за регресною вимогою ві. 23.08.2016 року у сумі 14733,79 грн.

Позивачем також направлялась вимога 06.04.2017 до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, а саме перерахувати кошти у розмірі 14733,79 грн. на рахунок ПрАТ «СГ «ТАС».

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статі 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 38.1.1 (ґ) ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Доказів того, що відповідач повідомила позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди в установленому законом порядку, суду не надано.

Відповідач посилається на завищення суми відшкодування і вартості ремонту. Разом з тим, пошкоджений транспортний засіб оглядався особою, яка здійснювала оцінку вартості відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу, тобто особою уповноваженою на вчинення таких дій, і такою, що не була заінтересованою на стороні страхувальника з метою збільшення розміру відшкодування. Розмір визначений без порушень закону.

Відповідач не оспорював вказані дії страховика, не оспорював визначений страховиком розмір відшкодування. Крім того, відповідач не подав ніяких доказів на спростування тих доказів, які подав позивач для доведення розміру шкоди і розміру збитків.

Щодо посилання відповідача на те, що вона бажає витребувати та отримати саме той бампер який був замінений під час відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_8 після ДТП, суд виходить з наступного.

На запит суду ПрАТ «Страхова компанія «АЗІНКО» зазначено, що виплата страхового відшкодування здійснювалась безпосередньо на рахунок вигодонабувача на підставі Звіту експерта, відповідно до якого задній бампер мав пошкодження, що не підлягають відновлюваному ремонту, а потребують заміни. Умовами договору страхування відсутній обов’язок Страхувальника (Вигодонабувача) надавати Страховику зруйновані або пошкоджені, що не підлягають відновлюваному ремонту частини (деталі) застрахованого автомобіля, а у Страховика відсутнє право такої вимоги.

Свідок у судовому засіданні зазначив, що фото робив на місці ДТП, задній бампер був пошкоджений, пластик який пошкоджений не підлягає заміні.

Виходячи з того, що власник майна (пошкодженого бамперу) та ПрАТ «СК «АЗІНКО» не є учасником справи, бампер мав пошкодження, які не підлягали ремонту, відомості про те, що бампер має відповідну цінність у матеріалах справи відсутні, тому посилання відповідача на повернення їй пошкодженого бамперу є безпідставними. Відповідно до роз'яснень Пленумe Верховного Суду України Постанова від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди» з змінами та доповненнями, поверненню підлягає майно, яке має відповідну цінність. Відповідачем суду не надано доказів, що пошкоджений бампер автомобілю, який підлягає заміні у зв'язку із пошкодженням, має відповідну цінність.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 14733,19 грн. у порядку регресу та у відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 263-265, 352, 354, ЦПК України, ст. 1187, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_9, (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Троїцька, б. 51, кв. 205 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м.Київ, пр.Перемоги, 65, код ЄРДПОУ 30115243, р/р 26506056202586 в Столичній філії ПАТ "КБ "Приватбанк" МФО 380269) в порядку регресу виплачене страхове відшкодування у розмірі 14733,19 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1600 грн., а всього 16333,19 грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Т.І. Скрипниченко