Рішення № 76843588, 01.10.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 жовтня 2018 р. Справа № 802/1179/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про: визнання відмов протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання відмов протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням суду від 17.09.2018 позовні вимоги задоволено частково.

На адресу суду, представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувати Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд визнав за можливе проводити розгляд заяви без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд вважає, що її слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Згідно ч. 1 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз доданих до заяви документів свідчить, що представником позивача з метою підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи, надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 19.03.2018, ордер серії ВН №073517 від 20.05.2018, акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги б/н від 21.05.2018, квитанцію б/н від 21.05.2018 про оплату послуг на суму 3000,00 грн.

З наданих документів вбачається, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. за підготовку адвоката до судових засідань суду першої інстанції, прибуття у судове засідання, безпосереднє надання правової (правничої) допомоги у судовому засіданні.

Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 23.05.2018 №820/2262/18 (К/9901/1650/18).

За таких обставин, враховуючи, що позивачем були понесені витрати на професійну правову (правничу) допомогу, питання про розподіл судових витрат в цій частині судом не було вирішено, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, відтак на користь позивача підлягає повернення судових витрат на правничу допомогу адвоката пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 138/9, м. Вінниця, 21029, код ЄДРПОУ 39767547) на користь ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1) судові витрати на правову допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович