Рішення № 76843583, 21.09.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 вересня 2018 р. Справа № 802/680/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Перевертака Володимира Валентиновича,

представника позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідачів: ОСОБА_3,М., ОСОБА_4,

представників третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, Головне управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що наказом №1562 від 25.12.2013 Міністерством економічного розвитку та торгівлі України по відношенню до ПАТ "Вінницяобленерго" застосовано дію спеціальної санкції - режим індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яка передбачена ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Застосування санкцій зумовлено неповерненям у строки, передбачені ст. 1 Закону України "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті", іноземної валюти за господарською операцією позивача з нерезидентом України - "IMEX ENERGO" SP/ Z.O.O. (ОСОБА_6). Зокрема, позивач зазначає, що ним протягом 2012-2017 років вживались заходи, щодо повернення валютної виручки і я б гарантували виконання вимог Закону України "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті". Так, на думку позивача, у грудні 2017 році відповідачу були надані достатні докази, які свідчать про неможливість повернення такої виручки, що в сукупності із іншими документами дає можливість скасувати дію спеціальної санкції - режим індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.. Однак, всупереч повідомленим ПАТ "Вінницяобленерго" обставинам та наданим документам, відповідач, станом на час звернення до суду з даним позовом, застосована до позивача наказом №1562 від 25.12.2013 спеціальна санкція не скасована.

На думку позивача, така бездіяльність відповідача, а також продовження дії спеціальної санкції - встановлення режиму індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, порушують права підприємства, у зв'язку з чим ПАТ "Вінницяобленерго" звернулось з цим позовом до суду.

Ухвалою від 26.02.2018 відкрито провадження у даній справі та зазначено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

В подальшому, ухвалою від 22.03.2018 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державну фіскальну службу України, Головне управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області, а також вирішив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 24.04.2018.

В підготовчому судовому засіданні, що мало місце 24.04.2018 оголошено перерву до 14.05.2018, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів.

Ухвалою від 24.05.2018 до участі у справу в якості співвідповідача залучено Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, в зв'язку з чим відкладено підготовче засідання на 19.06.2018.

Ухвалою від 19.06.2018 задоволено клопотання представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відкладення судового засідання на 03.07.2018. Крім того, задоволено клопотання представників відповідачів - Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 03.07.2018 задоволено клопотання представника Офісу великих платників податків ДФС, а саме: залучено до участі у справу в якості співвідповідача - Державну фіскальну службу України; змінено процесуальний статус Офісу великих платників податків ДФС з співвідповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Також, ухвалою від 03.07.2018 відкладено розгляд справи та вирішено наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції. Призначено наступне підготовче судове засідання на 02.08.2018.

Судове засідання 02.08.2018 не відбулося у зв'язку з виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь відповідача-1 та третьої особи- 1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Окрім цього, представник позивача подав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з хворобою представника, який приймав участь в попередніх судових засіданнях. З огляду на викладене, судом постановлено в порядку письмового провадження ухвалу від 02.08.2018, якою продовжено строк проведення підготовчого засідання та відкладено підготовче судове засідання на 20.08.2018.

Ухвалою від 20.08.2018 відкладено розгляд справи та вирішено наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції. Призначено наступне підготовче судове засідання на 12.09.2018.

Ухвалою від 12.09.2018 закрито підготовче провадження. Призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 21.09.2018. Крім того, доручено Київському окружному адміністративному суду забезпечити проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Присутні в судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 30.03.2018 (вх. № 12407), відповіді на відзив від 20.08.2018 (вх. №35986), просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі

Представник відповідача - Міністерства економічного розвитку та торгівлі України в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечувала, покликаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву від 20.03.2018 (вх. №10866), запереченнях на відповідь на відзив від 14.05.2018 (вх. №19319), додаткові пояснення у справі від 04.07.2018 (вх. №27644), а також надала усні пояснення в ході розгляду справи. Зокрема вказала, що у зв’язку з надходженням до Мінекономрозвитку подання ДФС від 24.07.2013 № 8627/5/99-99-22-03-01-16 щодо застосування до ПАТ “Вінницяобленерго” спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яке за формою і змістом повністю відповідало вимогам частини третьої статті 37 Закону та Положенню № 52, Мінекономрозвитку правомірно було застосовано до позивача дію спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, зазначила, що Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" або інші нормативно правові акти не зобов'язують та навіть не надають права Мінекономрозвитку перевіряти факти, викладені в поданні. Єдиною підставою для застосування спеціальної санкції є подання ініціатора. Крім того наголосила, що Мінекономрозвитку не має повноважень перевіряти зазначені у поданні порушення. З приводу наявності підстав для застосування до позивача спеціальної санкції, звернула увагу суду на те, що згідно із поданням ДФС України ПАТ «Вінницяобленерго» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій допущено перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за договором, укладеним з компанією-нерезидентом "ІМЕХ ENERGO Sp z.o.o." (ОСОБА_6), що є порушенням статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Зазначене порушення було встановлено актом перевірки ПАТ "Вінницяобленерго" від 31.05.2013 та яке, станом на день прийняття оскаржуваного наказу так і на момент розгляду справи, суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «Вінницяобленерго» не усунуті, а відтак і підстави для скасування зазначеного наказу у Мінекономрозвитку - відсутні.

Представник відповідача 2 - Державної фіскальної служби України в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог також заперечила, з підстав наведених у письмових поясненнях від 24.05.2018 (вх. №21194), та усних поясненнях, наданих під час розгляду справи. Зокрема, викладена у поясненнях позиція та її обґрунтування є аналогічними, що надані представником Мінекономрозвитку та зводяться до того, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження існування підстав для скасування дії санкції.

Представник третьої особи - Офіс великих платників податків ДФС щодо заявлених позовних вимог також заперечив, покликаючись на доводи викладені у відзиві на позовну заяву від 16.06.2018 (вх. № 24175). Зокрема вказав, що ПАТ «Вінницяобленерго» скористалось своїм правом звернутись до Мінекономрозвитку з клопотанням про скасування дії санкції. При цьому, надаючи відповідь на відповідні звернення позивача від 03.11.2017 № 14-9287 та від 29.12.2017 № 14-11996 Мінекономрозвитку зазначало, що підстав не лише для скасування, а й для тимчасового зупинення дії санкції, застосованої до ПАТ «Вінницяобленерго» немає.

Так , на думку представника третьої особи-1 , Мінекономрозвитку розглянуто усі звернення позивача у спосіб і строк передбачений Положенням № 52 та Порядком взаємодії, надано відповіді, а відтак позовна вимога про бездіяльність Міністерства є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення. Крім того, представник третьої особи наголосив, що ПАТ «Вінницяобленерго» не надав, як відповідачам, так і суду належних доказів, які б свідчили про виконання п. 4.17 Положення № 52 та п. 2.4 Порядку взаємодії, а відтак не має підстав не лише для скасування дії спеціальної, а й для тимчасового її зупинення. Отже, викладені у позовній заяві твердження позивача щодо наявності підстав для скасування санкції є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог також заперечила, з підстав наведених у письмових поясненнях від 24.05.2018 (вх. №21193), та усних поясненнях, наданих під час розгляду справи, які є аналогічними тим, що були надані в судовому засіданні представниками Мінекономрозвитку та Офісу великих платників податків ДФС.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, на підставі подання Міністерства доходів і зборів України, Мінекономрозвитку прийнято наказ від 25.12.2013 за №1562 про застосування спеціальної санкції- індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України (надалі - наказ №1562) ( а.с.12-13)

Пунктом першим наказу №1562 визначено, що за порушення приписів Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу. В пункті 2 наказу №1562 зазначено, що розгляд зовнішньоекономічних контрактів і видачу ліцензій на проведення зовнішньоекономічних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, зазначеними в додатку до цього наказу, здійснювати відповідно до Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 №47.

Так, ПАТ «Вінницяобленерго» значиться в додатку до наказу Мінекономрозвитку №1562 від 25.12.2013 під номером 8.

В подальшому, позивач неодноразово звертався до відповідача-1 із клопотаннями за № 08.1-5071 від 21.06.2017, за № 14-8025 від 28.09.2017, за № 14-9287 від 03.11.2017, за № 14-11996 від 29.12.2017 про скасування дії спеціальної санкції (том 1 а.с. 43-45, 48-49, 52-54, 62-64).

Однак, листами за № 4102-13/21832-07 (вх. №01/5479 від 03.07.2017), за №4102-13/35497-07 від 05.10.2017, за №4102-13/41940-07 від 17.11.20І7, за № 4102-13/1478-07 від 19.01.2018 відповідач відмовив у задоволенні поданих позивачем клопотань, посилаючись на ненадання ПАТ «Вінницяобленерго» належних доказів вжиття товариством заходів щодо стягнення заборгованості з боржника станом на поточну дату, а також довідки з усіх обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями (том 1 а.с. 46-47, 50-51, 55-56, 65-66).

Не погоджуючись з отриманими відповідями відповідача-1, вважаючи бездіяльність Мінекономрозвитку, яка полягає у не скасуванні дії спеціалізованої санкції застосованої до ПАТ «Вінницяобленерго» спірним наказом №1562 (в частині), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 37 «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII (далі - Закон №959-XII) за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, зокрема: тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства (ч.2 ст.37 Закону №959-XII).

Згідно п.п. 1, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №459 «Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі» Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, застосовує до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні санкції, передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Таким чином, Мінекономрозвитку наділено повноваженнями застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності за відповідним поданням органів доходів і зборів.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 № 52.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили (стаття 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» ).

Частина перша статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до частин другої та третьої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій (далі - санкції), передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», до українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності) визначає Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затверджене наказом Міністерства економіки України №52 від 17.04.2000 (надалі - Положення №52).

За визначенням п. 1.1 розділу 1 цього Положення, спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб.

Санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки (п. 1.2 розділу 1 Положення №52).

За приписами п. 2.1 р. 2 Положення №52, індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Згідно абз. 1 - 4 п. 4.2 р. 4 Положення, подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію;

У поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати.

Тобто, з аналізу наведених положень законодавства слідує, що Мінекономрозвитку має право застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних з ним законів України та в разі проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заперечується наявність у звернутому до відповідача-1 поданні ДФС України всіх необхідних даних, передбачених п.4.2 Положення № 52, а тому Міністерство економічного розвитку і торгівлі України правомірно застосовано до позивача спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування. Крім того, у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відсутні повноваження щодо проведення перевірки даних, викладених у поданні Міністерства доходів і зборів України.

Також, визначаючись щодо наявності правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу Мінекономрозвитку від 25.12.2013 № 1562 судом досліджено підстави прийняття оскаржуваного Наказу №1652 в розрізі виявлених податковим органом порушень ПАТ «Вінницяобленерго», які зумовили застосування до позивача спеціальної санкції

Як зазначив у наданих суду письмових поясненнях представник ДФС України, допущені позивачем порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті були виявлені податковим органом під час проведення планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Вінницяобленерго», результати якої знайшли своє відображення в Акті про результати планової виїзної документальної перевірки №1943/22/00130694 від 31.05.2013 з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Так, 14.10.2011 між ПАТ «Вінницяобленерго» (Продавцем) та «ІМЕХ ENERGO» sp. z.о.о., ОСОБА_6, Rzeszow, ul.Przemyslowa 14, 35-105; REGON № 651542435 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу скорочень викидів (том 1 а.с. 14-26), а в подальшому додаткову угоду від 25.07.2012 (том 1 а.с. 14-26).

Предметом договору є купівля-продаж 922174 одиниць скорочення викидів ОСВ парникових газів, які були досягнуті з 01.01.2008 по 31.12.2011 в результаті реалізації проекту спільного впровадження «Зниження технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах ПАТ «Вінницяобленерго» та підтверджені міжнародним верифікатором «Bureau Veritas Certification Holding SAS» польській компанії «IMEX ENERGO» sp. z о.о.

За умовами договору Покупець зобов’язується купити та сплатити суму, що дорівнює Ціні за ОСВ, помноженій на кількість Поставлених ОСВ.

Крім того, умовами пп «б» п.7.2 ст.7 Договору, будь-які спори, протиріччя або претензії, які виникають у зв’язку або з цим договором, повинні остаточно вирішуватись у Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України згідно з його Регламентом.

На виконання своїх зобов’язань, 18.05.2012 ПАТ «Вінницяобленерго» передало «IMEX ENERGO» sp. z.о.о., ОСОБА_6, по контрактну кількість одиниць скорочень викидів (ОСВ) -922174 тони по ціні 1,968 евро за тону, на загальну суму 1814838,43 евро.

Передача ОСВ здійснена шляхом зарахування на Реєстраційний рахунок «IMEX ENERGO» sp. z.о.о., ОСОБА_6, відповідно до умов Договору.

В законодавчо встановлений строк валютна виручка від нерезидента надійшла в загальній сумі 1610412,13 євро/ 16147946,60 грн. Кошти надійшли з рахунку PL 19249000050000460054137530 в Alior Bank S.A. та були зараховані на рахунок ПАТ «Вінницяобленерго» №26007013004525 в AT «Сбербанк Росії».

Станом на 15.11.2012 за розрахунками по Договору купівлі-продажу скорочень викидів від 14.10.2011 № б/н, укладеному з «IMEX ENERGO» sp. z.о.о., ОСОБА_6, у ПАТ «Вінницяобленерго» утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 204426,30 євро, граничний строк погашення якої минув 14.11.2012.

Таким чином, підприємством ПАТ «Вінницяобленерго» було допущено порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що й стало підставою для звернення ГУ ДФС у Вінницькій області 10.06.2013 з поданням до ДФС України, яка в подальшому звернулась з поданням до Мінеконорозвитку, за результатами якого до платника було застосовано індивідуальний режим оподаткування.

Виявлені податковим органом, під час проведення планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Вінницяобленерго» порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не заперечувались й представниками позивача в судовому засіданні.

Таким чином, на момент винесення оспорюваного наказу та з урахуваннями вищенаведених норм законодавства, Мінекономрозвитку правомірно застосувало до позивача дію спеціальної санкції - режим індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас, на час звернення позивача до суду, обставини, які зумовлювали застосування спеціальної санкції, змінилися.

Так, суд надаючи правову оцінку доказам позивача про вжиття ним практичних заходів для усунення порушень законодавства, виходив з наступного.

Відповідно до частини п’ятої статті 37 Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 37 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій .

Зазначена норма дублюється також у пункт 4.15 р.4 Положення № 52.

З метою уточнення інформації Міністерство економічного розвитку і торгівлі України може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміна виду, тимчасове зупинення) дії санкції (пункт 4.16 р.4 Положення № 52).

Судом встановлено, що підставою для внесення ДФС України до Мінекономрозвитку подання про застосування до ПАТ «Вінницяобленерго» спеціальної санкції стала наявність в останнього простроченої заборгованості у сумі 204 426,30 євро за здійсненою зовнішньоекономічною операцією за зовнішньоекономічним договором від 14.10.2011, укладеним з «ІМЕХ ENERGO» sp. z.о.о., ОСОБА_6.

Порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено за результатами проведеної перевірки ПАТ «Вінницяобленерго» відповідно до акту перевірки від 31.05.2013 за №1943/22/00130694.

З метою усунення виявлених під час проведеної перевірки порушень, ПАТ «Вінницяобленерго» 16.11.2012 звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (надалі - МКАС) з позовною заявою про стягнення з «IMEX ENERGO» SP. Z.O.O., заборгованості в розмірі 204 426,30 євро за поставлені ОСВ по Договору купівлі-продажу скорочень викидів від 14.10.2011 № б/н.

29.03.2013 МКАС прийнято рішення про стягнення з «ІМЕХ ENERGO» SP. Z.O.O. на користь ПАТ «Вінницяобленерго» 204 426,30 євро основного боргу та 6348,17 євро у відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору (том 1 а.с. 27-30).

Втім, в добровільному порядку «IMEX ENERGO» SP. Z.O.O. зазначене рішення МКАС не виконало, у зв’язку з чим, 02.09.2013 ПАТ «Вінницяобленерго» уклало із ТОВ «ЕНЕРДЖІ КОНСАЛТИНГ» договір №П-05/13, предметом якого є надання юридичних послуг щодо стягнення з боржника - «IMEX ENERGO» SP. Z.O.O. суми заборгованості у розмірі 204 426,30 євро. на користь ПАТ «Вінницяобленерго» на території ОСОБА_6. В подальшому, до вказаного договору були внесені зміни шляхом укладення додаткових угод №1 від 10.12.2013, №2 від 11.09.2014, №3 від 01.10.2014, №4 від 02.11.2015, №6 від 30.12.2016 (том 1 а.с. 31-37).

19.01.2016 Постановою окружного суду м. Жешув Рішенню надана виконавча сила (визнання) та виданий відповідний виконавчий лист щодо можливості примусового виконання Рішення стосовно IMEX TRANS ENERGO, що є правонаступником прав та обов’язків «IMEX ENERGO» SP. Z.O.O., на території ОСОБА_6.

30.05.2017 Державний судовий виконавець при районному суді м. Пшемишль (ОСОБА_6) Марчін Вініаж повідомив позивача про початок провадження з приводу примусового стягнення заборгованості з Боржника та пошук майна боржника.

В подальшому, а саме 21.06.2017, позивач звернувся до відповідача-1 із клопотанням № 08.1-5071 про скасування дії спеціальної санкції, додавши до нього документи, перелік яких визначено в додатку до клопотання, зокрема документи на підтвердження застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону (том 1 а.с. 43-45).

Листом за № 4102-13/21832-07 (вх. №01/5479 від 03.07.2017) відповідач-1 повідомив позивача, що для розгляду питання скасування дії санкції ПАТ «Вінницяобленерго» необхідно додатково надати належним чином завірені копії матеріалів про заходи, вжиті товариством щодо стягнення заборгованості з боржника станом на поточну дату, та довідки з усіх обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями (том 1 а.с. 46-47).

28.09.2017 ПАТ «Вінницяобленерго» повторно звернулося із клопотанням (вих. № 14-8025) до відповідача про скасування дії спеціальної санкції, повторно надавши відповідачу оригінали довідок з банків, а також повідомило, що згідно із інформацією, наданою судовим виконавцем канцелярії виконавчої служби м. Пшемишля Марчі Вініаж від 30.05.2017, виконавче провадження зі стягнення суми боргу перед ПАТ «Вінницяобленерго» продовжується (том 1 а.с. 48-49).

Листом від 05.10.2017 за №4102-13/35497-07 Мінекономрозвитку, посилаючись на Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 14.01.2000 №52 (надалі – Положення №52), повідомлено про необхідність надання додаткових матеріалів для розгляду питання про скасування або тимчасове зупинення дії спеціальної санкції, застосованої до ПАТ «Вінницяобленерго», а саме: копії матеріалів про заходи, вжиті ПАТ «Вінницяобленерго» щодо стягнення заборгованості з боржника станом на поточну дату, та довідки з усіх обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями (том 1 а.с. 50-51).

03.11.2017 ПАТ «Вінницяобленерго» звернулося до відповідача із клопотанням за вих. № 14-9287 щодо скасування дії спеціалізованої санкції, вкотре надало документи, які вимагав відповідач-1, а також належним чином завірені копії матеріалів про вжиття практичних заходів щодо стягнення заборгованості з боржника саме станом на поточну дату (дату направлення даного клопотання), та довідки з обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями, теж етапом па поточну дату (том 1 а.с. 52-54).

Проте, 23.11.2017 позивачем було отримано лист від відповідача за вих. №4102-13/41940-07 від 17.11.20І7, яким клопотання позивача про скасування дії спеціалізованої санкції знов не було задоволено та вкотре запропоновано позивачу надати відповідачу належним чином завірені копії матеріалів про вжиті підприємством заходи щодо стягнення заборгованості з боржника та відповідні довідки з усіх обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями (том 1 а.с. 55-56).

В подальшому, як зазначає позивач 18 грудня 2017 року, ПАТ «Вінницяобленерго» було отримано лист від судового виконавця при Районному Суді в м. Перемишль («Інформація про стан провадження» від 12.12.2017), в якому повідомляється про хід виконавчого провадження, а саме, що в ході виконавчого провадження майно боржника не встановлене; боржник не веде діяльність за зареєстрованою адресою та не встановлено будь-якої іншої адреси боржника; не встановлено банківських рахунків боржника, будь-яких боргових зобов’язань або інших майнових прав, що належать боржнику. Також, виконавець повідомляє, що на даний час виконавче провадження є повністю безрезультатним (том 1 а.с. 57-58).

Враховуючи зазначені обставини, 29.12.2017 позивач звернувся до відповідача із клопотанням за щодо скасування дії спеціалізованої санкції № 14-11996, додавши до нього належним чином завірені копії документів, що підтверджують вжиття позивачем усіх можливих заходів зі стягнення заборгованості з боржника, а також оригінали оновлених довідок з банків, станом на дату подання клопотання (том 1 а.с. 62-64).

Позивачем також до вказаного клопотання було додано докази неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону, а саме вищевказану копію листа судового виконавця при районному суді в м. Перемишль «Інформація про стан провадження» від 12.12.2017 завіреного належним чином, із нотаріально посвідченим перекладом.

Втім, листом від 19.01.2018 за № 4102-13/1478-07 відповідач відмовив у задоволенні поданого позивачем клопотанні від 29.12.2017, посилаючись на те, що для розгляду питання про скасування або тимчасове зупинення дії спеціальної санкції позивачу необхідно додатково надати оновлені довідки з усіх обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Таким чином, у своїх клопотаннях від 21.06.2017 №08.1-5071, від 28.09.2017 №14- 8025 та від 03.11.2017 № 14-9287 з якими позивач звертався до відповідача з проханням скасувати дію санкції, надаючи всі можливі та необхідні докази на підтвердження застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону та/або пов'язаних з ним законів України, а саме:

- рішення МКАС по справі АС № 255п/2012 від 29.03.2013;

- постанову Окружного суду м. Жешув та виконавчого листа від 19.01.2016;

- виписку з судового реєстру щодо правонаступництва боржника від 03.09.2015;

- докази вжиття заходів з виконання рішення МКАС від 29.09.2013р. на території ОСОБА_6 (копія листа державного судового виконавця при районному суді м. Пшемишель від 30.05.2017);

- оригінали довідок з банків про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Наведений в поданих до Мінекономрозвитку перелік документів на переконання суду безумовно свідчить, що позивачем, принаймні починаючи з 29.03.2013 (дата прийняття рішення МКАС по справі АС № 255п/2012) вчинялись всі можливі практичні заходи спрямовані на усунення порушень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Зокрема, дійти таких висновків дозволяє наявність в матеріалах справи наступних доказів:

- Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, якому надана виконавча сила (визнання) постановою окружного суду м. Жешув;

- виконавчий лист, який дає можливість примусового виконання Рішення IMEXTRANSENERGO SP. Z.O.O., яке є правонаступником прав та обов’язків «IMEX ENERGO» SP. Z.O.O.;

- повідомлення про початок примусового стягнення заборгованості з IMEXTRANSENERGO SP. Z.O.O. та пошук майна боржника, видане державним судовим виконавцем при районному суді м. Пшемишль (ОСОБА_6) Марчін Вініажем;

- лист від судового виконавця при Районному Суді в м. Перемишль («Інформація про стан провадження» від 12.12.2017), в якому повідомляється про хід виконавчого провадження, а саме, що в ході виконавчого провадження майно боржника не встановлене; боржник не веде діяльність за зареєстрованою адресою та не встановлено будь-якої іншої адреси боржника; не встановлено банківських рахунків боржника, будь-яких боргових зобов’язань або інших мінових прав, що належать боржнику. Також, у даному листі виконавець зазначив, що на даний час виконавче провадження є повністю безрезультатним.

Таким чином, наведений вище перелік доказів є достатнім для доведення вчинення позивачем дій, які свідчать про вжиття останнім усіх практичних та можливих заходів, передбачених п. 2.4. Порядку взаємодії Міністерства економіки України та державної податкової адміністрації з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого спільним наказом Мінекономіки та ДПА від 09.11.2006 № 340/672, на який у своєму відзиві посилається Мінекономрозвитку.

Суд зазначає, що вищезазначені документи були надані відповідачу разом з клопотанням від 29.12.2017 за №14-11996 про скасування дії санкції. Також, до зазначеного клопотання, окрім вже зазначених документів, позивачем було надано:

- копію договору про надання юридичних послуг №П-21/2 від 02.09.2013;

- копію постанови Окружного суду м. Жешув від 19.01.2016 із нотаріально посвідченим перекладом;

- копію виписки з державного судового реєстру із нотаріально посвідченим перекладом щодо правонаступництва IMEX TRANS ENERGO, станом на 13.12.2016;

- копія повідомлення про стан провадження станом на 30.05.2017 із нотаріально посвідченим перекладом;

- копія листа від 05.12.2017 щодо інформації про накладення арешту на боргові зобов’язання із нотаріально посвідченим переліком;

- Довідка оригінал з ПАТ «Сбербанк» від 29.12.2017 за №3309/07;

- Довідка оригінал з РВ «ОТП ОСОБА_7» від 29.12.2017 за №В00-01-3/822;

- Довідка оригінал відділення «Центральне ПАТ «ОСОБА_7 Аваль» від 29.12.2017 за №Д1-В151/313, що підтверджується переліком документів зазначеному в додатках до клопотання.

Приймаючи вищезазначені документи до уваги при наданні оцінки діям Мінекономрозвитку під час розгляду клопотань позивача про скасування дії санкції, суд враховує, що ні в надісланих на адресу позивача листах відповідях, ні під час проведення підготовчого судового засідання у сторін не виникало сумнівів щодо належного оформлення доданих до клопотань документів, а також до їх перекладу, а відтак останні слід вважати належними доказами на підтвердження викладеної у позовній заяві позиції ПАТ «Вінницяобленерго».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наданий позивачем до Мінекономрозвитку перелік документів безумовно є достатнім для підтвердження існування обставин, які роблять неможливим (безперспективним) застосування з боку позивача практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Натомість суд, при вирішення даної справи не вправі перебирати на себе повноваження суб’єкта владних повноважень – Мінекономрозвитку, оскільки обов’язок щодо зняття встановлених до позивача санкцій належить виключно до компетенції відповідача-1.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право особи на суд передбачає можливість отримати не лише формальний захист (визнання і підтвердження порушених прав), але й фактичний захист (тобто дійсне й ефективне поновлення порушених прав).

За наявності визначених законом умов, обставин справи, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями пункту 2 частини 4 статті 105, пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

"Ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що для повного захисту позивача необхідно задовольнити вимогу щодо зобов’язання Міністерство економічного розвитку та торгівлі України повторно розглянути клопотання публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" за №14-11996 від 29.12.2017 про скасування дії спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України, що застосована до публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго", з урахуванням висновків суду прийнятих в даній адміністративній справі

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства економічного розвитку та торгівлі України щодо скасування дії спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України, що застосована до публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" наказом №1562 від 25 грудня 2013 року "Про застосування спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України".

Зобов'язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України повторно розглянути клопотання публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" за №14-11996 від 29.12.2017 про скасування дії спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України, що застосована до публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго", з урахуванням висновків суду прийнятих в даній адміністративній справі.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130694) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (код ЄДРПОУ 37508596) судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, буд. 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694);

Міністерство економічного розвитку та торгівлі України (вул. М.Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ 37508596);

Державна фіскальна служба України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197);

Головне управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165);

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 39440996).

Суддя /підпис/ ОСОБА_8

Згідно з оригіналом:

Суддя:

Секретар: