Рішення № 76842494, 28.09.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/3038/2018

Справа № 243/8882/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«28» вересня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Неминущого Г.Л.,

за участю: - секретаря судового засідання – Нікіфорової В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 8 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, її чоловіку - ОСОБА_3, на підставі Договору купівлі-продажу від 21 листопада 1994 року належав житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, готовністю 93 %, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вулиця Підгірна, 258, загальною площею 89,4 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м., який складається відповідно до технічного паспорту із житлового будинку А-1, гаражу-сараю Б, огорожі № 1, водопроводу № 2.

28 липня 2016 року ОСОБА_3 помер, а Позивач як спадкоємець першої черги прийняла спадщину, звернувшись до нотаріуса із відповідною заявою, однак у видачі свідоцтва на спадщину на вказаний будинок постановою нотаріуса їй було відмовлено, оскільки чоловік за життя не встиг зареєструвати за собою право власності в БТІ.

За матеріалами технічної інвентаризації житловий будинок побудований до 05 серпня 1992 року і готовність 93 % на той час складала у зв’язку з відсутністю санітарно-технічних приладів. Відповідно до п. 3.2 "Інструкції про порядок проведення інвентаризації об'єктів нерухомого майна", затвердженої наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №127 це будівництво не є самовільним і не потребує введенню в експлуатацію і за цими нормами будинок вважається готовим на 100 %. При цьому побудовані до цього часу будинки вважаються прийнятими в експлуатацію у разі наявності на них технічного паспорту.

Просить суд визнати за нею, ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 28 липня 2016 року, на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вулиця Підгірна, 258, загальною площею – 89,4 кв.м.; житловою площею – 39,9 кв.м., який складається відповідно до технічного паспорту із житлового будинку А-1, гаражу-сараю Б, огорожі № 1, водопроводу № 2.

Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з’явилася.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4, який діє на підставі Договору щодо надання правової допомоги та представництва інтересів від 13 серпня 2018 року, Ордеру серії ДН № 028246 від 13 вересня 2018 року (а.с.10-11), у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання. 28 вересня 2018 року надав суду Заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача ОСОБА_1 Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с. 41).

Відповідач ОСОБА_2 міська рада Донецької області явку свого представника у судове засідання не забезпечила. Суду надано Заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, в якій ОСОБА_2 міська рада Донецької області проти позовних вимог не заперечує (а.с. 40).

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у різі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на підставі Договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Донецької області 21 листопада 1994 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-6077, належав житловий будинок готовністю 93 % з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вулиця Підгірна, 258 (а.с.6).

Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу, серії І-НО № 335677 від 02 листопада 1995 року ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 (а.с. 7).

28 липня 2016 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії I-НО № 948398 (а.с.4).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку, що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вулиця Підгірна, № 258.

Відповідно до Технічного паспорту, інвентаризаційна справа № 1159, складеного ФОП ОСОБА_5 20 серпня 2018 року, на земельній ділянці № 258 по вулиці Підгірній м. Слов’янська Донецької області розташовано : А-1 – житловий будинок; Б – гараж-сарай; № 1 – огорожа; № 2 – водопровід (а.с.8-9).

З Довідки про технічні характеристики об’єкту нерухомого майна № 98 від 20 серпня 2018 року, складено ФОП ОСОБА_5О.(а.с.13), вбачається, що житловий будинок літера А-1 – побудований до 05 серпня 1992 року (на момент проведення договору дарування відсоток готовності житлового будинку складав 93% (тобто були відсутні санітарно-технічні прилади, яке складає - 7%).

Згідно п. 3.2 "Інструкції про порядок проведення інвентаризації об'єктів нерухомого майна", затвердженої наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №127 об’єкт нерухомості не є самовільним і дозволу не потребує. На час інвентаризації основні конструктивні елементи (фундамент, стіни, перекриття та підлога) були побудовані саме до 05.08.1992 року, що вважається 100% готовністю до експлуатації житлового будинку - "А-1", відповідно до пункту 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 11.07.2011 за № 830/19568 (далі - Порядок), документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийнято в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

21 вересня 2018 року на адресу Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшла відповідь на запит від 18.09.2018 року № 1154/01-16 від 19 вересня 2018 року, приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6, в якій останній повідомив про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3, який помер 28 липня 2016 року, надіслано копію спадкової справи № 134/2016 на 19 аркушах (а.с.18).

З матеріалів Спадкової справи № 134/2016 вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину прийняла своєчасно, у встановленому законом порядку (а.с.21), окрім неї спадкоємцями першої черги були: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати спадкодавця та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька спадкодавця, які відмовились від належних їм часток спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (а.с.23,25).

Проте, постановою приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 від 02 серпня 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв’язку з тим, що нею не надані правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно (а.с.42).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірним, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У даному випадку Позивачем в установленому законом порядку прийнято спадщину після ОСОБА_3, який помер 28 липня 2016 року, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6, внаслідок чого була заведена спадкова справа № 134/2016.

Відповідно до абзацу третього пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Вказане також підтверджене і роз’ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, беручи до уваги досліджені у судовому засіданні докази, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1296 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4,12-13,76-78,89,206,229,259,263-265,355, 392 Цивільного процесуального Кодексу України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вулиця Підгірна, 258, який складається із житлового будинку А-1, гаражу-сараю Б, огорожі № 1, водопроводу № 2 після смерті ОСОБА_3, який помер 28 липня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_9