Рішення № 76842488, 28.09.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/44/2018

Номер справи 243/3823/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Янчевського В.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»,

вимоги позивача: про визнання дій неправомірними, стягнення грошових коштів, втрат від інфляційних процесів та трьох відсотків річних,

учасники справи: не з?явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 24 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними, стягнення грошових коштів, втрат від інфляційних процесів та трьох відсотків річних.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що в квітні 2016 р. йому як фізичній особі було відкрито банківський рахунок № 5218572210785411 та видано пластикову картку. До 02.12.2016 р. він користувався послугами банку, одержував на цей рахунок грошові кошти, доручав банку направляти свої кошти на інші рахунки та ін. 02.12.2016 р. без будь-яких попереджень відповідач заблокував йому доступ до його рахунку, на якому знаходяться його грошові кошти у сумі 466157,28 грн., і до теперішнього часу користуватися своїми коштами. 06.12.2016 р. він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повідомити причини блокування його рахунку та забезпечення можливості користуватися своїми грошима. 23.12.2016 р. він отримав лист від банку з посиланням на ст.64 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ч.ч.1,2,7 ст.9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р., відповідно до яких банк має право витребувати, а клієнт зобов?язаний надати інформацію, документи, необхідні для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта. Оскільки цей лист не мав відомостей, які саме документи він повинен надати банку, він повторно звернувся з заявою щодо зазначення банком документів, які йому необхідно надати, на що відповідач листом від 25.01.2017 р. повідомив його про необхідність надання документів, щодо джерел походження коштів, що підтверджують документи, а саме договори, рахунки, накладні та інші документи, які є невід?ємною частиною проведених угод, на підставі яких йому надходили грошові кошти з 01.04.2016 р. по 02.12.2016 р. Окрім того, йому було запропоновано вказати на які цілі були використані кошти, з якою метою перераховувалися на рахунки третіх осіб, що є підставою для їх співпраці, та запропоновано надати договори, рахунки, накладні та ін. документи.

27.03.2017 р. він надіслав звернення до банку, в якому повідомив, що законом не передбачено зупинення фінансових операцій банком більше ніж на 2 дні, додатково надав копії довідок з ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Сбербанк» про отримання ним у 2014 р. грошових коштів у сумі 345000 грн., 570000 грн. та 296487 грн. у зв?язку із закінченням строку дії банківських вкладів.

Посилаючись на наведені обставини, вважає дії банку щодо блокування його рахунку незаконними, оскільки випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі. Зазначає, що банк в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов?язання та не повернув йому грошові кошти в сумі 466157,28 грн., які просить стягнути на його користь з відповідача. Окрім того, посилаючись на положення ст.625 ЦК України, просить стягнути з відповідача втрати від інфляційних процесів у сумі 22375,54 грн. та 3 % річних у сумі 5606,11 грн. за період з 02.12.2016 р. по 01.04.2017 р.

2. 05 липня 2017 року представником відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреностей юридичної особи № 8480-К-О від 13.12.2016 р., № 7907-К-О від 07.08.2017 р.) надані письмові заперечення проти позову, з яких вбачається, що позовні вимоги не визнаються у повному обсязі. Обгрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначає, що позивач 18.10.2012 р. уклав з відповідачем договір, який є договором приєднання. Згідно анкети-заяви позивач погодився на укладення договору з відповідачем та з Умовами та правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк». Банком було призупинено здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки, держателем якої є позивач, з метою недопущення використання клієнтом послуг банку для можливої легалізації кримінальних доходів та залучення банку до здійснення ризикової діяльності, оскільки обіг коштів по картці позивача за період з 28.04.2016 р. по 02.12.2016 р. склав 13440260,00 грн. На підставі положення ст.64 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ч.ч.1,2,7 ст.9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. відповідачем було неодноразово витребувано у позивача документи щодо походження коштів, які надійшли на картрахунок № 5218572210785411, але такі документи позивач у повному обсязі не надав. Відповідно до п.1.1.3.2.3 Умов та правил банківських послуг у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов Договору та/або у разі виникнення овердрафта банк має право призупинити розрахунки за карткою (заблокувати картку) та / або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень. Згідно з п.1.1.3.2.14 Умов та правил банк має право відмовитися від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо використання банку для проведення незаконних операцій. В той же час п. 1.1.2.1.4 передбачений обов?язок клієнта не використовувати картрахунки для операцій, пов?язаних з підприємницькою діяльністю. Зазначає, що дії банку щодо призупинення здійснення операцій по картковому рахунку позивача здійснені в рамках укладеного між сторонами договору та в межах чинного законодавства. Просив витребувати у позивача документи, що підтверджують походження грошових коштів, що надійшли на його картрахунок за період з 28.04.2016 р. по 02.12.2016 р. та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_3, яка діє на підставі договору про надання юридичних послуг від 06.12.2016 р., надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.

4. Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у задоволенні позову просить відмовити, підтримує раніше подані заперечення.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою суду від 25.04.2017 року провадження по справі відкрито, по справі призначено судове засідання.

6. Ухвалою судді від 07.08.2018 р. справу прийнято до провадження після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справу призначеного за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

7. Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

9. Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 18.10.2012 р., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, приєднався до зазначених умов та виявив бажання оформити на своє ім?я «ідентифікацію з паспортом» (а.с.74).

10. 06 грудня 2016 р. ОСОБА_1 звернувся з заявою до директора Краматорської філії ПАТ КБ «Приватбанк», в якій просив пояснити йому з якої причини заблокована його картка № 5218-5722-1078-5411. В цій заяві зазначив, що 02.12.2016 р. йому повернули борг шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів, однак картка виявилася заблокованою, він звертався за роз’ясненнями на контактний телефон банку, але відповіді не отримав (а.с.4).

11. Згідно повідомлення ПАТ КБ «Приватбанк» від 23.12.2016 р. з посиланням на положення ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч.7 ст.9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банк зазначає, що він має право витребувати, а клієнт зобов?язаний надати інформацію (офіційні документи), необхідну для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб?єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання, протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Суб?єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитись від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. Оскільки на теперішній час таких документів не надходило, підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 відсутні (а.с.7).

12. За повідомленням відповідача від 25.01.2017 р. ПАТ КБ «Приватбанк» просить ОСОБА_1 надати інформацію щодо джерел походження коштів, що підтверджують документи, а саме договори, рахунки, накладні та інші документи, які є невід?ємною частиною проведених угод, на підставі яких йому надходили грошові кошти за період з 01.04.2016 р. до 02.12.2016 р. Просить вказати на які цілі були використані кошти, з якою метою перераховувалися кошти на рахунки третіх осіб, що є підставою для їх співпраці. Оскільки на даний момент такі документи не надані, банк не має права для задоволення вимог (а.с.8).

13. 27 березня 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з заявою, в якій зазначив, що між ним та банком укладено договір про відкриття банківського рахунку, як з фізичною особою. На підтвердження походження грошових коштів він надає банку довідки з інших банків про отримання ним вкладів у зв’язку із закінченням строків дії договорів на суму 570000,00 грн. та 345000,00 грн. у 2014 р. Здійснюючи операції через банк, одержувачами були виключно фізичні особи, саме фізичні особи здійснювали перерахування коштів на його рахунок, тому жодних документів з тих, що банк пропонує надати, у нього немає. Він діяв лише на підставі цивільно-правових угод між фізичними особами. Посилаючись на порушення банком йог оправ, оскільки він вже чотири місяці не має можливості користуватися своїми грошима, просив договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку № 5218572210785411 розірвати та повернути йому залишок грошових коштів у розмірі 466157,28 грн., 3 % річних за користування грошима за період з 02 грудня 2016 р. по 27 березня 2017 р. у сумі 4406,15 грн. (а.с.5-6).

14. Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 28.12.2016 р. на рахунку № 5218572210785411, відкритому відповідно до угоди № SAMDN03000293040125 на ім?я ОСОБА_1, встановлено кредитний ліміт 35000,00 грн., доступний залишок з урахуванням кредитного ліміту 466157,28 грн. (а.с.9).

15. Згідно з довідкою ПАТ «Сбербанк» № 45 від 20.02.2017 р. в банку на ім?я ОСОБА_1 були розміщені депозитні вклади – «Різдвяний» 17 січня 2013 р. терміном на 3 місяці на суму 570000,00 грн., який повернутий по закінченню строку дії на поточний рахунок 26202000441617 17 квітня 2013 року, та депозитний вклад «Зростаючий» 17 квітня 2013 року строком на 367 днів на суму 296487,00 грн., який повернутий по закінченню строку дії на поточний рахунок 26202000441617 22 квітня 2014 року (а.с.11).

16. Відповідно до довідки ПАТ «Дельта Банк» № 05-3356720 від 21.03.2017 р. в банку на ім?я ОСОБА_1 було укладено договір № 10001005879014 від 30.01.2014 р., сума розміщеного вкладу становила 345000,00 грн., зазначений договір припинив свою дію 30.04.2014 р. (а.с.12).

17. Як вбачається з виписки по рахунку 5218572210785411, відкритому на ім?я ОСОБА_1, за період з 01.04.2016 р. по 31.12.2016 р., кредитний ліміт становить 35000,00 грн., баланс на початок періоду 0,00 грн., баланс на кінець періоду 431157,28 грн., всього витрат 13009102,72 грн., усього надходжень 13440260,00 грн. (а.с.80-99).

18. Згідно листа Національного банку України від 13.04.2016 р. ст.10 Закону України «про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачені права банків відмовитись від проведення фінансової операції у разі, якщо така операція містить ознаки такої, що згідно з цим законом підлягає фінансовому моніторингу, та від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнта документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. При цьому Національний банк України звертає увагу, що невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину, - є однією з ознак здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, передбаченою п.3.3 глави 3 розділу І Положення № 346. Також ст.17 зазначеного закону передбачено, що банки мають право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операцій, яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені ст.15 та/або 16 Закону. Зі змісту цього листа також вбачається, що банкам рекомендовано використовувати вищезазначені права у разі, якщо за результатами здійсненого вивчення клієнтів та аналізу їх фінансової діяльності є наявними ознаки, що можуть бути ознаками здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу (а.с.100-102).

V. Оцінка Суду.

19. Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об?єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

20. Положенням ст.16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади;Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

В той же час положенням ст.5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

21. Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

22. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.526, ст.1066, ст.1074 ЦК України, зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов?язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов?язання.

23. Згідно з ч.1,3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов?язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та інші, непередбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов?язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

25. Відповідно до ч.7 ст.9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб?єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов?язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб?єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

26. Згідно п.18 ст.1 вищезазначеного закону ідентифікація - отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта) ідентифікаційних даних. З п.17 ст.1 цього закону вбачається, що ідентифікаційними даними для фізичної особи є відомості, зазначені у пунктах 1 частин дев’ятої і десятої, у частинах одинадцятій і дванадцятій статті 9 цього Закону, тобто прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії.

27. Верифікація клієнта полягає у встановленні (підтвердженні) суб?єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним (п.3 ч.1 ст.1 вищезазначеного закону).

28. Згідно п.5 ч.1 ст.1 цього закону вивчення клієнта – це процес отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та/або в процесі обслуговування клієнта інформації щодо фінансового стану клієнта та змісту його діяльності; проведення оцінки фінансового стану клієнта; визначення належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов’язаних з ними осіб; з’ясування місця його проживання або місця перебування чи місця тимчасового перебування в Україні (усіх даних щодо адреси місця проживання (перебування): назва країни, регіону (області), району, міста (села, селища), вулиці (провулку), номера будівлі (корпусу), номера квартири).

29. Таким чином, у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» наведений вичерпний перелік відомостей, які можуть бути витребувані суб?єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта для здійснення його ідентифікації, верифікації чи вивчення клієнта.

30. Проте, Банком було витребувано у позивача інформацію щодо походження грошових коштів, які надійшли на його рахунок за період з 01.04.2016 року по 02.12.2016 року. Така інформація не є ідентифікуючою, такою що направлена на верифікацію клієнта, або його вивчення, оскільки не відповідає визначеним Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» критеріям.

31. В своїх письмових запереченнях представник відповідача зазначає, що відповідно до п.1.1.3.2.3. Умов та правил банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов Договору та/або у разі виникнення овердрафта Банк має право призупинити розрахунки за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов?язань у цілому або у визначеній Банком частці у разі невиконання власником та/або довіреною особою власника своїх боргових зобов?язань та інших зобов?язань за Договором.

Також в запереченнях зазначено, що п.1.1.2.1.4 Умов та правил банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» передбачений обов?язок клієнта не використовувати картрахунки (для карток, емітованих на ім?я клієнта фізичної особи) для операцій, пов?язаних з підприємницькою діяльністю.

Окрім того, згідно з п.1.1.3.2.14 Умов та правил банківських послуг банк має право відмовитися від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо використання банку для проведення незаконних операцій.

32. Представником відповідача надано суду витяг з Умов і правил надання банківських послуг (а.с.75-79), які начебто діяли на момент укладення договору з позивачем. Проте, даний витяг не містить назви, дати, та підпису позивача.

33. Оцінюючи наданий представником відповідача витяг з Умов і правил надання банківських послуг, суд виходить з наступного.

34. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Зазначені дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Як вбачається з ч. 1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1,2 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

35. Суд зазначає, що відповідачем не підтверджено, що саме цей зміст (надані суду виписки) є змістом Умов і правил надання банківських послуг, які діяли на момент укладення позивачем договору з банком. Зазначені документи взагалі не містять назви, дати, підпису позивача, що свідчить про те, що з вказаними документами він ознайомлений не був.

36. Визнати належним та допустимим доказом цей документ суд не може, оскільки вказаний витяг з Умов і правил надання банківських послуг взагалі не можна вважати документом, оскільки він складається з окремих аркушів формату А4, які не завірені печаткою банку та підписом відповідальної посадової особи. Крім того, вказані аркуші А 4, на яких міститься текст (на який посилається представник відповідача), з якого вбачається, що це права та обов?язки клієнта та права банку (п.1.1.2 п.1.1.3.2.1) взагалі не мають назви, тобто не можливо з?ясувати текст якого документу пропонується суду і чи дійсно це є витяг з Умов і правил надання банківських послуг, які діяли на момент укладення договору зі ОСОБА_1 Також слід зазначити, що вказані аркуші не прошиті та не пронумеровані, що ставить під сумнів їх походження з одного документу.

37. Нормами, на які посилається відповідач, в обґрунтування своїх дій щодо зупинення проведення фінансових операцій по картрахунку позивача (блокування карткового рахунку) передбачено, що банк зобов?язаний ідентифікувати та верифікувати клієнта відповідно до вимог законодавства України (ст.64 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

38. Відповідно до п.12 розд.6 Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 5 листопада 2014 року №705, емiтент має право прийняти рiшення про зупинення здiйснення операцiй з використанням певного електронного платiжного засобу, а також про вилучення електронного платiжного засобу за наявностi обставин, що можуть свiдчити про незаконне використання електронного платiжного засобу та/або його реквiзитiв, значно збiльшеного ризику неспроможностi платника виконати своє зобов?язання щодо сплати кредиту та процентiв за ним, в iнших випадках, установлених договором. Зупинення або припинення права користувача використовувати електронний платiжний засiб не припиняє зобов?язань користувача й емiтента, що виникли до часу зупинення або припинення зазначеного права.

Емiтент зобов?язаний iнформувати користувача про зупинення права використовувати електронний платiжний засiб та причини такого зупинення в спосiб, встановлений договором, у разi можливостi перед тим, як право використовувати електронний платiжний засiб буде зупинено, i негайно пiсля цього, якщо надання такої iнформацiї не скомпрометує об?єктивно виправданих заходiв з безпеки або якщо це не заборонено законодавством України.

Емiтент має право поновити право користувача використовувати електронний платiжний засiб або надати новий пiсля усунення причини зупинення права використовувати електронний платiжний засiб.

39. Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо підстав призупинення здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки позивача, зазначених у листі банку від 25.01.2017 р., оскільки відповідач вимагав від позивача інформацію щодо походження грошових коштів, які надійшли на його рахунок за період з 01.04.2016 року по 02.12.2016 року., тобто інформацію, яка не є ідентифікуючою, або направленою на верифікацію клієнта чи його вивчення.

40. Крім того, згідно зі ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» суб?єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов?язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов?язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб?єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб?єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п?яти робочих днів, про що зобов?язаний негайно повідомити суб?єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

41. Аналізуючи доводи представника відповідача про підстави призупинення здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки, держателем якої є ОСОБА_1, суд зазначає, що єдиною підставою цієї дії було встановлення банком обігу коштів по карті за період з 28.04.2016 р. по 02.12.2016 р. у розмірі 13440260,00 грн. Зазначені обставини підтверджуються випискою по рахунку.

42. Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було виконано вимоги закону щодо звернення до відповідного органу в порядку, встановленому ст.17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

43. Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про неправомірність дій ПАТ КБ «Приватбанк» з блокування банківського рахунку ОСОБА_1 Однак, під час судового розгляду справи, а саме 06 жовтня 2017 р., відповідачем було перераховано грошові кошти з банківського рахунку ОСОБА_1 (за його заявою від 27.09.2017 р.) на рахунок ОСОБА_1 в АТ «Сбербанк» у сумі 431276,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № Н10069FEI9 від 06.10.2017 р., наданим суду 24.09.2018 р. (а.с.128).

44. Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов?язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

45. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

46. Так, судом встановлено, що 02.12.2016 р. відповідач неправомірно заблокував картковий рахунок позивача, на якому знаходились грошові кошти в сумі 466157,28 грн. (з них кредитні кошти – 35000 грн.). Таким чином, позивач був позбавлений можливості використовувати власні грошові кошти, що знаходилися на картковому рахунку у сумі 431157,28 грн. Перерахування грошових коштів позивача на його рахунок в іншій банківській установі відбулося лише 06.10.2017 р. Таким чином, прострочення виконання зобов?язання становить 307 днів (з 02.12.2016 р. по 05.10.2017 р.).

47. Відповідно до рекомендаційних роз?яснень, що містяться в Аналізі практики застосування ст.625 ЦК України в цивільному судочинстві Верховного суду України, сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур?єр».

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

48. Індекс інфляції у грудні 2016 р. склав 100,9 %, у січні 2017 р. – 101,1 %, у лютому 2017 р. – 101,0 %, у березні 2017 р. – 101,8 %, у квітні 2017 р. – 100,9 %, у травні 2017 р. – 101,3 %, у червні 2017 р. – 101,6 %, у липні 2017 р. – 100,2 %, у серпні 2017 р. – 99,9 %, у вересні 2017 р. – 102,0 %. Таким чином, індекс інфляції за період з грудня 2016 р. по вересень 2017 р. включно становить – 111,21 % (визначається шляхом множення всіх показників інфляції за період). З урахуванням наведеного, сума індексації становитиме 48332,73 грн. (431157,28 грн. (сума боргу) х 11,21 %).

49. Три відсотки річних розраховуються таким чином: сума боргу 431157,28 грн. х 307 днів (кількість днів прострочення) х 3 % / 365 днів, та складатиме 10879,34 грн. При розрахунку 3 % річних судом не беруться до уваги посилання позивача про необхідність збільшити суму боргу на суму інфляційних нарахувань, що зазначено у рекомендаціях ВСУ (лист № 62-97р від 03.04.1997 р.), оскільки зазначений лист не містить таких рекомендацій, а 3 % річних необхідно розраховувати від суми боргу.

50. Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем неправомірно було заблоковано картковий рахунок позивача, що призвело до неможливості використання ним власних грошових коштів у сумі 431157,28 грн. (доводи позивача про суму грошових коштів 466157,28 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки в цю суму позивачем безпідставно включено кредитні кошти у сумі 35000,00 грн., що підтверджується довідкою банку (а.с.9) та випискою по рахунку), тому позовні вимоги про визнання неправомірними дій банку підлягають задоволенню, але з врахуванням перерахування банком за заявою позивача залишку його грошових коштів на рахунок позивача в іншій банківській установі, вимоги позивача про стягнення на його користь грошових коштів не підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції та 3 % річних підлягають задоволенню за період з 02.12.2016 р. по 05.10.2017 р., оскільки відповідачем було допущено порушення грошового зобов?язання, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути суму інфляції - 48332,73 грн. та 3 % річних у сумі 10879,34 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

51. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

52. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме 592,12 грн. (494138,93 грн. – заявлені позовні вимоги, 59212,07 грн. – задоволені позовні вимоги).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними, стягнення грошових коштів, втрат від інфляційних процесів та трьох відсотків річних – задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», яке змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», по блокуванню 02 грудня 2016 року банківського рахунку № 5218572210785411, відкритого на ім?я ОСОБА_1.

3. Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження:м.Київ, вул.Грушевського, 1 «Д», 01001) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: Донецька область, Слов?янський район, с.Мирне, вул.Чернигівська, 33, втрати від інфляційних процесів за період з 02 грудня 2016 року по 05 жовтня 2017 року у сумі 48332 (сорок вісім тисяч триста тридцять дві) грн. 73 коп. за 3 % річних за період з 02 грудня 2016 року по 05 жовтня 2017 року у сумі 10879 (десять тисяч вісімсот сімдесят дев?ять) грн. 34 коп.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження:м.Київ, вул.Грушевського, 1 «Д», 01001) на користь держави на р/р 31211256026001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір у сумі 592,12 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_4