Рішення № 76840740, 26.09.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2269/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Глуховері О.В. розглянув спір

за позовом Кам'янської міської Ради Дніпропетровської області, м. Кам`янське

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробізнесбуд", м. Кам`янське

про стягнення збитків в сумі 1 688 732, 36 грн.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_1, дов. № 01/17 від 23.01.17 р., адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Кам`янська міська рада Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 1 688 732, 36 грн., що складають суму збитків, завданих використанням земельної ділянки.

Ухвалою від 30.05.2018 р. господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2269/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.06.2018 р.

Ухвалою від 25.06.2018 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 08.08.2018 р.

Крім того, 25.06.2018 р. від Кам`янської міської ради надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, у задоволенні якої господарським судом відмовлено, про що постановлено ухвалу від 25.06.2018 р.

Ухвалою господарського суду від 08.08.2018 р. підготовче провадження у справі відкладено до 29.08.2018 р.

Ухвалою від 29.08.2018 р. господарським судом закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду на 18.09.2018 р.

ТОВ «Дніпробізнесбуд» заперечує проти задоволення вимог позивача та посилається на те, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 р. скасовано рішення Баглійського районного суду від 15.10.2009 р., яким визнано право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, за ОСОБА_2, який в подальшому продав нерухоме майно ТОВ «Дніпробізнесбуд», тобто відповідачу у даній справі. Враховуючи вказані обставини, відповідач вважає, що до нього не перейшло право власності на вказане нерухоме майно та відповідно не перейшло право користування спірною земельною ділянкою, у зв’язку з чим останній вважає вимоги позивача про стягнення з нього збитків безпідставними.

Крім того, відповідач вважає необґрунтованим вимоги позивача про нарахування збитків, виходячи з загальної площі земельної ділянки, яка складає 6, 0384 га, в той час як площа нерухомого майна є меншою.

До того ж, відповідачем заявлено про застосування до вимог позивача строку позовної давності.

12.09.2018 р. від ТОВ «Дніпробізнесбуд» надійшли письмові пояснення з приводу не отримання ним поштових відправлень від господарського суду Дніпропетровської області та Кам’янської міської ради.

14.09.2018 р. Кам’янською міською радою подано відповідь на відзив, в якій останній не погоджується із запереченнями відповідача, оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 22.06.2018 р. право власності на спірний об’єкт нерухомого майна у період, за який пред’явлено до стягнення суму збитків, належало відповідачу, відомості про скасування цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Ухвалою від 18.09.2018 р. господарським судом відкладено розгляд справи до 26.09.2018 р., у зв’язку з наданням можливості відповідачу надати свої заперечення на відповідь позивача.

25.09.2018 р. від ТОВ «Дніпробізнесбуд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, які зводяться до того, що, на думку останнього, державна реєстрація припинення (скасування) запису про право власності здійснюється відповідним державним органом, а тому відповідач не несе відповідальність за невнесення цих даних до реєстру.

Крім того, відповідач у своїх запереченнях наполягає, на тому, що надані позивачем до відповіді на відзив докази не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони подані з порушенням встановленого строку.

Позивач в судове засідання не з’явився, проте, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки поштові відправлення з ухвалами суду направлялись на адресу позивача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

26.09.2018 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст.240 Господарського процесуального кодексу України.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2016 р. спеціалістами відділу самоврядного контролю Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 6,0384 га за адресою: м. Кам’янське, вул. Чайковського, 5 (кадастровий номер: 1210400000:03:035:0212) та встановлено фактичне знаходження на вказаній земельній ділянці комплексу будівель, який огороджений залізобетонним та металевим сітчаним парканом (а.с. 14).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 09.10.2017 № 99682067 право власності на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель (реєстраційний номер: 982420312104), розташований за адресою: м. Кам’янське, вул. Чайковського, 5 та який складається з:

А-1 будівля 18 ТП-45, Б-1 будівля 46 ТП-14А, В-1 будівля 21 вагарні – загальна площа 100, 2 кв.м., Г-1 будівля 23 холодильника, 600 тн – загальна площа 930, 2 кв.м., Д-1 будівля 24 квас цех – загальна площа 977, 1 кв.м., Є-1 будівля 26 склад торгового обладнання – загальна площа2375, 7 кв.м., Ж-1 будівля 20 склад змішаних товарів – загальна площа 1781, 1 кв.м., З-1 будівля 25 загально-товарний склад – загальна площа 4 528, 9 кв.м., І-1 будівля 29 цибулесховище – загальна площа 514,4 кв.м., К-1 будівля 27 квас цех – 300 тн. – загальна площа 587, 5 кв.м. Л-1 будівля 31 машинний відділ – загальна площа 440, 8 кв.м., М-1 будівля 35 склад різних товарів – загальна площа 449, 7 кв.м., Н-1 будівля 36 цех очищення – загальна площа 380, 7 кв.м., О-1 будівля 37 холодильник – загальна площа 611, 0 кв.м., П-1 будівля 38 картоплесховище – загальна площа 497, 2 кв.м., Р-1 будівля 39 цех фасовки – загальна площа 2 067, 4 кв.м., С-1 будівля 41 аміакосховище - загальна площа 25, 9 кв.м., Т-1 будівля 42 склад ПММ – загальна площа 26,1 кв.м., У-1 будівля 44 фруктосховище – загальна площа 1 748, 8 кв.м. Ф-1 насосна станція (резервуар) – загальна площа 82, 7 кв.м., Х-1 будівля 30 насосна дренажна – загальна площа 3,8 кв.м., Ч-1 підсобне приміщення – загальна площа 31, 7 кв.м., № 1 градирня, № 2 пожежна водойма, № 3 залізнична колія,

було зареєстровано 11.06.2010 р. за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпробузнесбуд» (Відповідач у даній справі) на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та в подальшому 22.07.2016 р. вказаний об’єкт нерухомості було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-Дніпро» (а.с. 11-13).

Таким чином, право власності на вказане вище нерухоме майно у період з 11.06.2010 р. по 21.07.2016 р. належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпробізнесбуд».

Згідно інформації Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка викладена у листі № 17218/9/04-03-12-03-19 від 26.10.2016 р. податкова звітність за період з 2014 р. по 2016 р. ТОВ «Дніпробузнесбуд» не надавалась, платежі по земельному податку не сплачувались.

Зважаючи на вище викладене, Кам’янська міська рада звертається до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача збитки у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. на загальну суму 1 688 732, 36 грн.

Заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно по положень статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таке право необхідно оформити у порядку, який визначений земельним законодавством, тобто через оформлення технічної документації та прийняття міською радою рішення стосовно надання земельної ділянки власнику будівлі, споруди у користування (оренду) або у власність, з подальшим укладенням договору оренди земельної ділянки або отриманням свідоцтва про право власності.

На підставі частини 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (частина 2 статті 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів укладення у період з 11.06.2010 р. по 21.07.2016 р. між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки під розміщення комплексу будівель за адресою: м. Кам’янське, вул. Чайковського, 5, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 14.1.147 ч. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ч. 287.1 ст. 287 цього Кодексу).

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, відповідач, користуючись спірною земельною ділянкою для розміщення комплексу будівель повинен сплачувати до міського бюджету земельні платежі у вигляді орендної плати, доказів сплати яких матеріали справи також не містять.

За змістом ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із матеріалів справи, листом Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстру речових прав на нерухоме майно міської ради № 08-08/2560 від 25.09.2017 р. відповідача було запрошено на засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, яке відбудеться, 11.10.2017 р. (а.с. 32-33), проте, останній на засідання комісії не з’явився.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок), відшкодуванню підлягають неодержані доходи. Неодержані доходи це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними, зокрема, виконавчими комітетами міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій (пункт 5 Порядку).

В абзаці 1 пункту 2 Порядку вказано, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (абзац 4 пункту 2 Порядку).

Згідно з Протоколом засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 11.10.2017 р., створеної на підставі рішення виконкому міської ради № 84 від 07.02.2005 (із змінами та доповненнями) (а.с.20-25), було вирішено питання, зокрема, щодо визначення розміру збитків у вигляді недотриманої орендної плати внаслідок використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпробузнесбуд» земельної ділянки за адресою: м. Кам’янське, вул. Чайковського, 5.

Рішенням виконавчого комітету Кам'янської міської ради № 345 від 22.11.2017 р. було затверджено акт про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янського (а.с.26).

Цим же рішенням виконавчого комітету боржникам, зазначеним в акті, рекомендовано відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше 30-денного строку з дня прийняття рішення.

Розмір збитків, заподіяних відповідачем внаслідок використання земельної ділянки площею 6, 0384 га за адресою: м. Кам’янське, вул. Чайковського, 5 без правовстановлюючих документів за період з 01.01.2015 р. по 21.07.2016 р. становить 1 688 732, 36 грн., а саме:

- за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. недоотримана орендна плата складає 939 544, 85 грн.;

- за період з 01.01.2016 р. по 21.07.2016 р. недоотримана орендна плата складає 749 187, 51 грн.

При розрахунку розміру недоотриманої орендної плати позивачем використовувались показники з нормативної грошової оцінки, наведені в листі Відділу Держгеокадастру в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 99-425-99.4-2219/2-16 від 17.11.2016 р. (а.с.17-18).

На виконання рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради № 345 від 22.11.2017 р. відповідачу було направлено лист № 08-08/3295 від 30.11.2017 р. про добровільну сплату збитків (а.с.32).

Відповідачем не надано до суду доказів сплати суми збитків, заявлених до стягнення.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Слід зазначити, що саме згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, понесені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

При цьому, відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи;

- шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;

- вини особи, яка заподіяла шкоду.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, отримавши право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: м. Кам’янське, вул. Чайковського, 5 на підставі договору купівлі-продажу майна від 13.05.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу за № 998, відповідач набув право користування земельною ділянкою площею 6, 0384 га, на якій воно розміщено, та мав відповідним чином оформити таке право, уклавши договір оренди земельної ділянки з Кам'янською міською радою.

З урахуванням наведеного, враховуючи обставини справи та вимоги діючого законодавства, господарський суд вважає, що факт порушення відповідачем чинного земельного законодавства, що виявився у тривалому користуванні спірною земельною ділянкою без укладення договору оренди земельної ділянки є доведеним та є підставою для нарахування збитків.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпробізнесбуд» у наданому відзиві на позов заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є стягнення суми битків з відповідача за користування ним земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів.

Так, в матеріалах справи наявний лист Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради № 07-07/3563 від 13.11.2014 р., який адресований відповідачу та в якому повідомлено останньому про те, що 25.11.2014 р. відбудиться обстеження стану та дотримання умов використання спірної земельної ділянки, оскільки, право власності на нерухоме майно, розташоване на ній, належить відповідачу (а.с. 31).

Таким чином, відповідно до наявних доказів, станом на 13.11.2014 р. позивачу було відомо про факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою, у зв’язку з чим загальний строк позовної давності, в межах якого позивач мав звернутися до суду за захистом свого порушеного права розпочався з 13.11.2014 р. та, відповідно, закінчився – 13.11.2017р., в той час як з позовом до суду позивач звернувся 29.05.2018р., тобто з частковим пропуском строку, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення збитків за період з 01.01.2015 р. по 28.05.2015 р. задоволенню не підлягають, у зв’язку з пропуском строку позовної давності в цій частині.

Після перерахунку до стягнення підлягають збитки за період з 29.05.2015 р. по 21.07.2016 р. в сумі 1 302 306, 62 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 р. скасовано рішення Баглійського районного суду від 15.10.2009 р., яким визнано право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, за ОСОБА_2, який в подальшому продав нерухоме майно ТОВ «Дніпробізнесбуд», а тому, на думку останнього, у нього також не виникло будь-яких прав на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці.

Вказані заперечення судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Як вже зазначено вище, запис про право власності ТОВ «Дніпробізнесбуд» на комплекс будівель, розташований за адресою: адресою: м. Кам’янське, вул. Чайковського, 5 (№ 28722193) міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, в той час як відомості про скасування цього права в реєстрі відсутні.

Керуючись статтями 116, 124, 125, 126, 152, 156, 157, 206 Земельного кодексу України, статтями 22, 182, 256, 257, 261, 267, 334, 377 Цивільного кодексу України, статтями 224 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпробізнесбуд» (пр. Свободи, буд. 74А, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., 51931, код ЄДРПОУ 33127602) на користь Кам’янської міської ради (майдан ОСОБА_4, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., 51931, код ЄДРПОУ 24604168) 1 302 306 грн. (один мільйон триста дві тисячі триста шість гривень) 62 коп. збитків, завданих використанням земельної ділянки, 19 534 грн. (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот тридцять чотири гривні) 60 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 02.10.2018

Суддя ОСОБА_5