Постанова № 76837615, 25.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/3124/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.

Провадження № 22-ц/783/6596/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1А.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні відповідача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Колодяжного С.Ю. від 30 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, -

в с т а н о в и л а :

рішеннямЗалізничного районного суду м. Львова від 30 травня 2017 року позов задоволено. Заборонено ОСОБА_2 чинити перешкоди у провадженні господарської діяльності та здійсненні ОСОБА_3 акціонерним товариством «Укрзалізниця» в особі ВП «Моторвагонне депо Львів» регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» права користування земельною ділянкою площею близько 0,25га, яка розташована на вул.Генерала Курмановича, 7А у м.Львові. Зобов’язано ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею близько 0,25га, яка відповідно до плану меж землекористування межує: з півночі від «Й» до «К» - з землями залізничної станції Львів; зі сходу від «К» до «Л» - з землями ОСОБА_4 дистанції колії; із заходу від «Й» до «Ї» - з землями ОСОБА_4 дистанції водопостачання; з півдня – з землями моторвагонного депо Львів, загальною площею 15,4013 га, які надані в постійне користування ОСОБА_4 залізниці на підставі Державного акта ІІ-ЛВ №001079 від 02.12.1998, та знаходяться за адресою: вул.Генерала Курмановича, 7А у м.Львові, від належного йому майна: автомобіля ГАЗ-53, номерний знак НОМЕР_1, чотирьох кузовів непридатних для експлуатації автомобілів, металобрухту, домашніх тварин (собак), інших речей та побутового сміття. Стягнуто із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2, на користь ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» 2756 грн. судового збору.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_2

В своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати. Вважає рішення незаконним, необґрунтованим та злочинним. Суд не взяв до уваги, що усунення перешкод відбувається насильницькими діями і за адресою 5 парк, а не вул. Генерала Курмановича, 7 «а». За адресою вул. Генерала Курмановича, 7 «а» знаходиться Мотовагонне ДЕПО Львів, а за адресою 5 парк – позивач не має державного акту, тобто лісопаркову зону «Білогорща» і пункт цивільної оборони (військовий об’єкт), а також прибудинкову територію гуртожитків. Також просив скасувати рішення, оскільки таке питання вже розглядалось та [рішення з цього питання] вступило в законну силу.

Заслухавши суддю-доповідача, прояснення відповідача на підтримання апеляційної скарги, представника позивача – в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог, апеляційної скарги та відзиву на неї, а також усних та письмових заяв та пояснень сторін (їх представників) у судах обох інстанцій, – колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст.ст. 3, ст. 15, 10, 212, ч.1 ст. 11 ЦПК України, ст. 212, ч.2 ст. 152 ЗК України, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» тазадовольняючи позов, – виходив з того, що ОСОБА_4 державній залізниці надано у постійне користування 15,4013 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування на підставі Державного акта ІІ-ЛВ № 001079 від 02 грудня 1998 року. Згідно державного акту землю надано у постійне користування для обслуговування локомотивного депо Львів на вул. Ген. Курмановича,7а відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської Ради народних депутатів від 26 грудня 1997 року № 771. В січні 2013 року ДТГО «ОСОБА_4 залізниця» звернулося до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою на вул.Курмановича, 7-а у м.Львові, виселення ОСОБА_2 з вказаної ділянки і споруди, яка розміщена на цій ділянці (справа № 462/1152/13-ц). Як вбачається з рішення Залізничного районного суду м.Львова від 31.07.2013 року у вказаній справі, яке частково скасовано рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04.03.2014 року, позов ДТГО «ОСОБА_4 залізниця» задоволено частково, усунуто ДТГО «ОСОБА_4 залізниця» перешкоди у користуванні земельною ділянкою на вул.Курмановича, 7А у м.Львові, а в частині позовних вимог про виселення ОСОБА_2 із самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,25га, на вул.Курмановича, 7А у м.Львові та споруди, яка розміщена на цій земельній ділянці, – відмовлено. Попри це, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки ВП «Моторвагонне депо Львів» регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 17.05.2016 року, відповідно до зовнішніх меж землекористування земельна ділянка зі східної сторони підрозділу, яка межує з землями підприємств залізниці, тобто з землями залізничної станції Львів (з півночі), з землями дистанції водопостачання (з заходу), з землями дистанції колії (ПЧ-2) та пасажирського вагонного депо Львів (зі сходу), площею близько 0,25 га самовільно зайнята та використовується без будь-яких правовстановлюючих документів ОСОБА_2 На цій земельній ділянці знаходиться: автомобіль ГАЗ-53, номерний знак НОМЕР_1; чотири кузови непридатні для експлуатації автомобілів, металобрухт, домашні тварини (собаки), інші речі та побутове сміття, які при проведенні 05.09.2014 року примусового усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою не було прибрано останнім. Крім того, встановлено, що по зазначеній земельній ділянці проходять каналізаційний колектор, інженерні комунікації та труба газопостачання суміжних підприємств залізничного транспорту та поруч (зі східної сторони) проходять залізничні колії Моторвагонного депо Львів, тобто земельна ділянка знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Факт перебування майна відповідача, зокрема, автомобілів, на вказаній земельній ділянці не заперечується самим ОСОБА_2, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Відповідачем не спростовано жодними належними і допустимими доказами на виконання вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України факту перебування в користуванні ВП «Моторвагонне депо Львів» регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» ПАТ «Українська залізниця» земельної ділянки площею близько 0,25га, яка розташована на вул.Генерала Курмановича, 7А у м.Львові. Таким чином, за наведених обставин, перебування майна відповідача на належній позивачу на праві постійного користування земельній ділянці створює для ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» ПАТ «Українська залізниця» перешкоди в користуванні цією ділянкою і провадженні господарської діяльності. Суд не бере до уваги доводів відповідача у заперечення проти позову, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підтверджені доказами. Враховуючи викладене, суд вважав, що права позивача, як користувача земельної ділянки площею близько 0,25га, яка відповідно до плану меж землекористування межує: з півночі від «Й» до «К» - з землями залізничної станції Львів; зі сходу від «К» до «Л» - з землями ОСОБА_4 дистанції колії; із заходу від «Й» до «Ї» - з землями ОСОБА_4 дистанції водопостачання; з півдня – з землями моторвагонного депо Львів, загальною площею 15,4013 га, та знаходяться за адресою: вул.Генерала Курмановича, 7А у м.Львові,порушені і є підставою для усунення перешкод у здійсненні ним права користування майном за обраним способом захисту порушеного права, а відтак позов ПАТ «Укрзалізниця» в особі ВП «Моторвагонне депо Львів» регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» є підставним, ґрунтується на законі і підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду обставинам, які мають значення для справи та вимогам закону не відповідають, обставини, які суд вважав встановленими, – не доведені.

ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» ПАТ «Українська залізниця» звернулося з позовом в суд, в якому, уточнивши позовні вимоги, просило зобов’язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею близько 0,25га, яка відповідно до плану меж землекористування межує: з півночі від «Й» до «К» - з землями залізничної станції Львів; зі сходу від «К» до «Л» - з землями ОСОБА_4 дистанції колії; із заходу від «Й» до «Ї» - з землями ОСОБА_4 дистанції водопостачання; з півдня – з землями моторвагонного депо Львів, загальною площею 15,4013 га, які надані в постійне користування ОСОБА_4 залізниці на підставі Державного акта ІІ-ЛВ №001079 від 02.12.1998, та знаходяться за адресою: вул.Генерала Курмановича, 7А у м.Львові, від належного йому майна: автомобіля ГАЗ-53, номерний знак НОМЕР_1, чотирьох кузовів непридатних для експлуатації автомобілів, металобрухту, домашніх тварин (собак), інших речей та побутового сміття та заборонити ОСОБА_2 чинити перешкоди у провадженні господарської діяльності та здійсненні ПАТ «Укрзалізниця» в особі ВП «Моторвагонне депо Львів» регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» права користування земельною ділянкою площею близько 0,25га, яка розташована на вул.Генерала Курмановича, 7А у м.Львові.

Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що ВП «Моторвагонне депо Львів» регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» користується земельною ділянкою на вул.Генерала Курмановича, 7А у м.Львові, яка надана ОСОБА_4 державній залізниці у постійне користування на підставі Державного акта ІІ-ЛВ №001079 від 02.12.1998 року площею 15,4013 га землі згідно з планом землекористування, який видано відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради народних депутатів від 26.12.1997 №771. Разом з тим, відповідач безоплатно та без згоди використовує земельну ділянку для зберігання вказаного майна, чим створює перешкоди в користуванні земельною ділянкою і здійсненні ВП «Моторвагонне депо Львів» регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» господарської діяльності, при цьому на неодноразові вимоги про звільнення земельної ділянки не реагує.

Дійсно відповідно до вимог закону (ст.ст. 92, 95, 96, 116, 117, 123, 125, 126, 152 ЗК України), користувач земельної ділянки має право на вільне та безперешкодне користування земельною ділянкою, що передана йому у користування, відповідно до її цільового призначення та відповідно на усунення перешкод у користування такою ділянкою. Також, додатково відповідно до ст.ст. 65, 67, 68 ЗК України, слід вказати і про те, що використання земель, віднесених до земель залізничного транспорту не за їх призначенням сторонніми особами забороняється.

Однак, як вбачається із матеріалів справи позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту перебування спірної земельної ділянки «орієнтовною площею 0,25 га» у користуванні позивача, згідно державного акту ІІ-ЛВ №001079 від 02.12.1998 року, за яким йому передана у користування земельна ділянка площею 15,4013 га. А так само позивачем не подано жодних доказів про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель залізничного транспорту і хоча не розташована в межах згаданої ділянки, переданої позивачу згідно державного акту, однак розташована в межах відповідних смуг відведення.

Складені працівниками позивача, які не є землевпорядниками (заступник начальника, головний інженер, головний бухгалтер, начальник ВТВ юрисконсульт в.о. головного механіка і тд.) два акти у 2012 та 2016 роках (а.с. 10, 12), до яких не додано жодних схем, планів, абрисів, тощо, що могли б бути складеними відповідними спеціалістами, – не слід вважати такими доказами, оскільки такі лише є паперовими доказами виготовленими однією із сторін у спорі без жодних об’єктивних, належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б могли наочно відобразити розташування спірної земельної ділянки та належність її саме позивачу як користувачу згідно державного акту, або віднесення такої до земель залізничного транспорту.

Натомість іншими доказами, що представлені самим позивачем та, на що вказує і відповідач заперечуючи проти позову, – стверджується те, що земельна ділянка, на якій розташовані предмети, що належать відповідачу та від яких має намір звільнити таку ділянку позивач лише межує з ділянкою, яка перебуває у користуванні позивача та йому у користування не передана.

Так, із ряду звернень позивача, відповідача та інших органів (а.с. 79-94, 96, 98-108) вбачається, що позивач на звернення відповідача вказував, що для проїзду через земельну ділянку позивача відповідачу необхідно звернутись з заявою для встановлення земельного сервітуту та з такою заявою відповідач звертався, однак у задоволенні такої заяви йому було відмовлено, оскільки проїзд через ділянку позивача відповідачем створюватиме небезпеку; крім цього, вбачається, що майно відповідача та споруда, у якій відповідач проживав певний період знаходиться в районі П’ятого парку (вул. Ген. Курмановича 1 «а»), а не на вул. ген. Курмановича, 7 «а» та ні у відповідача, ні у позивача немає жодних документів на право володіння чи користування такою (спорудою). Про це, зокрема, йшлося і у відповідях на звернення позивача ОСОБА_4 міжрайонної транспортної прокуратури; крім цього, відповідач неодноразово скаржився на дії працівників позивача, зокрема, з приводу того, що: проводячи ремонтні роботи довкола його будинку працівники позивача пошкодили електромережу; перекрили дорогу загального користування, тощо.

Крім цього, також, і з самої уточненої позовної заяви вбачається, що спірна земельна ділянка, перешкоди у користування якою просить усунути позивач лише межує з півдня з землями Мотовагонного депо Львів, загальною площею 15,4013 га, яка надана в постійне користування позивачу згідно згаданого державного акту на право користування земельною ділянкою та знаходиться за адресою: вул. Генерала Курмановича, 7 «а» у м.Львові, а не входить у таку ділянку.

Зважаючи на вказане у суду не було підстав для задоволення позову, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Вказаним слід визнати доводи апеляційної скарги підставними та саму скаргу – задовольнити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 травня 2017 року – скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» в користь держави 3031,6 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції, сплату якого було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного суду.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2018 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

ОСОБА_8