Ухвала суду № 76836877, 27.09.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47206/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., при секретарі Чепізі Є.І., розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодший радника юстиції Паршутіна Андрія Борисовича про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017000000001693,

В С Т А Н О В И В :

27.09.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодший радника юстиції Паршутіна Андрія Борисовича про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017000000001693.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001693 від 24.05.2017 за фактами розтрати коштів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у особливо великих розмірах шляхом видачі кредитів пов'язаним із банком особам - ПАТ «ЗТФ КРАЗ», ПАТ «АвтоКрАЗ» (колишня назва ВАТ «ХК «АвтоКраз»), ПрАТ «Росава», пособництва у заволодінні майном АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у особливо великих розмірах, розтрати акціонерами-власниками істотної участі АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Головою НБУ грошових коштів банку і вкладників, а також зловживання своїми повноваженнями приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавського області ОСОБА_2 з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 3652 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100010000279 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2017 (у справі № 757/5595/17-к), серед іншого, накладено арешт на нерухоме майно ПАТ «АвтоКрАЗ» (ПуАТ «АвтоКрАЗ»), зокрема:

-будівлю міської автозаводської поліклініки, загальною площею 7121 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 1;

-будівлю палацу культури, загальною площею 3876,89 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи (колишня вул. 60-річчя Жовтня), буд. 56/2;

-частину будівлі навчального комбінату автомеханічного технікуму, загальною площею 3683,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 2;

-частину учбового корпусу, загальною площею 1926,9 кв.м., об'єкт в цілому складається з актового залу літера «Б» площею 297,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 2.

Відповідні відомості про обтяження зазначених об'єктів нерухомого майна та про заборону їх відчуження упродовж 15.02.2017-17.02.2017 внесені до відповідних державних реєстрів. Указане підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень з індексними номерами, відповідно: 80700952, 80518782, 80515224, 80517868.

Водночас, не зважаючи на заборону ухвалою слідчого судді відчужувати вказане нерухоме майно, 14.08.2017-16.08.2017 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2, незаконно припинено таке обтяження нерухомого майна, а саме:

-будівлі міської автозаводської поліклініки, загальною площею 7121 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 1;

-будівлі палацу культури, загальною площею 3876,89 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи (колишня вул. 60-річчя Жовтня), буд. 56/2;

-частини будівлі навчального комбінату автомеханічного технікуму, загальною площею 3683,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 2;

-частини учбового корпусу, загальною площею 1926,9 кв.м., об'єкт в цілому складається з актового залу літера «Б» площею 297,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 2.

Крім цього, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.09.2018 №№ 138436872, 138435681, 138437168, 138437736 встановлено, що цим же нотаріусом ОСОБА_2, окрім припинення обтяжень, 14.08.2017-16.08.2017 зареєстровано право власності на перераховані об'єкти нерухомого майна за Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі коротка назва - ПАТ «Промінвестбанк») (МФО 300012, ЄДРПОУ 00039002).

Враховуючи вищевикладене, є всі підстави вважати, що реєстрація приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 за Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» права власності на об'єкти нерухомого майна:

-будівлі міської автозаводської поліклініки, загальною площею 7121 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 1;

-будівлі палацу культури, загальною площею 3876,89 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи (колишня вул. 60-річчя Жовтня), буд. 56/2;

-частини будівлі навчального комбінату автомеханічного технікуму, загальною площею 3683,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 2;

-частини учбового корпусу, загальною площею 1926,9 кв.м., об'єкт в цілому складається з актового залу літера «Б» площею 297,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 2,

відбулась незаконно, а відтак, указані об'єкти нерухомого майна є об'єктами кримінально протиправних дій та отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою слідчого від 25.09.2018 вказані об'єкти визнані речовими доказами.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів - об'єктів нерухомого майна, набутих кримінально-противоправним шляхом, виникла необхідність на час досудового розслідування накласти арешт на вищевказані об'єкти.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому

пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У свою чергу, досудовим розслідуванням встановлено, що злочинні дії прямо спрямовані на незаконне заволодіння вказаним нерухомим майном, а отже вказане майно є предметом злочинного посягання.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно:

-будівлю міської автозаводської поліклініки, загальною площею 7121 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 1;

-будівлю палацу культури, загальною площею 3876,89 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи (колишня вул. 60-річчя Жовтня), буд. 56/2;

-частину будівлі навчального комбінату автомеханічного технікуму, загальною площею 3683,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 2;

-частину учбового корпусу, загальною площею 1926,9 кв.м., об'єкт в цілому складається з актового залу літера «Б» площею 297,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 2,

що на праві власності зареєстровані за Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Заборонити службовим особам Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (коротка назва - ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 00039002), особам, що будуть діяти за їх довіреністю (дорученням), чи будь-яким іншим особам відчужувати зазначене майно, передавати його у забезпечення за зобов'язаннями перед юридичними та фізичними особами, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.В. Литвинова