Ухвала суду № 76836657, 28.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36786/18

Провадження № 1-кс/761/24977/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Богацької В.М., захисника Лавренова В.Л., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Починок О.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100010221 від 24 вересня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина Королівства Нідерландів, з вищою освітою, приватного підприємця, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3, мешкаючого за адресою АДРЕСА_4, маючого на утриманні двох дітей, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст.263, ч.1 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Починок О.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Тонканцовим Г.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 25 вересня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

24.09.2018 о 12 год. 15 хв. за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 23 працівниками поліції у складі ГШР "Резус 119" було помічено припаркований автомобіль марки "HYUNDAI i30", д.н.з. НОМЕР_1, червоного кольору, за кермом якого знаходивсь гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який добровільно надав дозвіл на огляд транспортного засобу, в ході огляду було виявлено та в подальшому вилучено з заднього пасажирського сидіння рюкзак чорного кольору, в якому знаходилось два поліетиленових пакетика з порошкоподібно речовиною білого кольору, які ОСОБА_6 зберігав з метою подальшого збуту.

В ході досудового розслідування встановлено, що в невстановлений слідством час, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, ОСОБА_2, незаконно придбав 16 предметів схожих на бойові набої калібру 9 мм, предмет схожий на пістолет, предмет схожий на гранату РГД - 5, предмет схожий на запал від гранати УЗРГМ- 2.

24.09.2018 року, в період з 17 год. 00 хв. по 19 год. 40 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, а саме за адресою: АДРЕСА_1, працівниками поліції було виявлено та вилучено: 16 предметів схожих на бойові набої калібру 9 мм, предмет схожий на пістолет, предмет схожий на гранату РГД - 5, предмет схожий на запал від гранати УЗРГМ -2.

Згідно довідки вибухотехнічного управління ГУНП у м. Києві вилучені під час обшуку предмети є підпалом УЗРГМ -2, з маркуванням: 144-78 УЗРГМ - 2. 583 та корпусом гранати РГД - 5, з маркуванням: В-192-78Т, які відносяться до ІІ та ІІІ категорії вибухонебезпечних.

Крім того, під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_2, в ході якого було виявлено та вилучено сім поліетиленових пакетиків із пазовим замком, в яких міститься невідома порошкоподібна речовина, електронні ваги, поліетиленовий пакет на пазовому замку в якому містяться аналогічні пакетики, які ОСОБА_6 зберігав з метою подальшого збуту.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також продовжити вчиняти дані злочинні дії.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на застосуванні запобіжного заходу не пов'язаного з позбавлення волі, через необґрунтованість підозри.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

У провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018100100010221 від 24 вересня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 263, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_2 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Однак, враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу ОСОБА_2, його вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, соціальні зв'язки, зокрема, що останній має на утриманні неповнолітніх дітей, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, посилання прокурора на те, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового слідства та/або суду так як він, підозрюється у вчиненні злочинів, серед яких є тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу відносно особи виключно у вигляді тримання під вартою.

З огляду на зазначене, підстав для застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який згідно положень ч. 3 ст. 176 КПК України є найбільш суворим запобіжним заходом, беручи до уваги дані про його особу, слідчий суддя не вбачає.

Разом з тим, згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду. За вказаних обставин слідчий суддя також вважає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, окрім застави, у тому числі і особистого зобов'язання, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві Починок О.В., яке погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Тонканцовим Г.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100010221 від 24 вересня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р 37318005112089, зобов'язавши ОСОБА_2 внести протягом п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, а саме до 03 жовтня 2018 року включно, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою визначеної суми коштів у національній грошовій одиниці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого; не відлучатися із населеного пункту, в якому він, проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватись із свідками у цьому кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити у два місяці.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невнесення застави, а також, якщо підозрюваний належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва.

Слідчий суддя: Головчак М.М.