Вирок № 76829625, 28.09.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2018 Справа №607/17363/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинського О.І.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210010001534 від 31 травня 2018 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, з незакінченою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, мешканця АДРЕСА_1, судимого:

-25 січня 2006 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;

-25 липня 2008 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 186 та ч. 1 ст. 129 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;

-30 березня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

-07 листопада 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. Звільнений 22 жовтня 2015 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

за участю прокурора Галас Н.В.

потерпілого ФОП ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2018 року близько 14.25 год. у обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував у приміщенні магазину «Мобілекс», що по вул. Шептицького, 6 в м. Тернополі, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Так, обвинувачений ОСОБА_1, 19 травня 2018 року близько 14.25 год, перебуваючи у приміщенні магазину «Мобілекс», що по вул. Шептицького, 6 в м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, взявши в руки мобільний телефон торгової марки «Iphone 6», ІМЕІ НОМЕР_1 з корпусом сірого кольору, вартістю 4600,00 гривень, що належить потерпілому ФОП ОСОБА_2, заховав його у власну сумку. В цей же час, обвинувачений ОСОБА_1 замінив мобільний телефон, що належить потерпілому ФОП ОСОБА_2 на інший, неробочий мобільний телефон торгової марки «Iphone 6» з корпусом сірого кольору, залишив його на вітрині та через деякий час вийшов і з приміщення вказаного магазину.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ФОП ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4600,00 гривень.

Вказаними діями, обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

31 серпня 2018 року між потерпілим ФОП ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України за встановлених у пред'явленій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні та погодився добровільно відшкодувати процесуальні витрати в сумі 572 грн.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, а саме за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі, на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між потерпілим ФОП ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6-576/18 від 27 липня 2018 року в сумі 572, 00 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертизи речового доказу в межах даного кримінального провадження.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між потерпілим фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про примирення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6-576/18 від 27 липня 2018 року в сумі 572, 00 грн (п'ятсот сімдесят дві гривні) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31119115019002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 899998, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо