Ухвала суду № 76829127, 24.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1201/18 Справа № 202/3926/18 Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого, судді – доповідача Мазниці А.А.

суддів Джерелейко О.Є., Іванової А.П.

при секретарі Ісмагіловій К.О.

за участю:

прокурора Іваниці Д.О.

підозрюваного (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2018 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави у відповідності до ст. 182 КПК України.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора Францішка С.Л. та продовжено обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 год. 29 хв. 02 листопада 2018 року.

Обгрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що враховує, що в рамках даного кримінального провадження необхідно вчинити процесуальні дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, а саме: скасувати грифи секретності з ухвал слідчого судді Апеляційного суду Донецької області про проведення негласних слідчих (розшукових) дій; допитати усіх свідків вчинення кримінального правопорушення, зокрема і тих, про допит яких заявляв сам ОСОБА_2; відкрити матеріали провадження у порядку

ст. 290 КПК України; оголосити про завершення досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; передати обвинувальний акт до суду.

Крім того слідчим суддею було прийняте до уваги те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, встановлені щодо нього ризики не зменшилися, та тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний забезпечити його належну поведінку.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена у порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що слідчим суддею неправильно встановлено день закінчення строку дії застосованого до нього запобіжного заходу з огляду на те, що за правилами ч. 3, ч. 5 ст. 115 КПК України вказаний строк обраховується днями та закінчується о 24:00 годин останнього його дня, а також до цього строку має бути зарахований день, з якого він починається, а отже останнім днем дії вказаного запобіжного заходу має бути 01.11.2018 р.

Крім того вказує, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу було подано до суду в порушення строку, передбаченого ст. 199 КПК України, оскільки строк дії запобіжного заходу закінчувався 03.09.2018 року, а клопотання до суду надійшло 31.08.2018 року, тобто не за 5 днів, як того вимагає процесуальний закон.

Також зазначає, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не було визначено розмір альтернативної застави з посиланням на те, що до нього був застосований запобіжний захід у виді застави який ним був порушений, втім фактично він під заставу не звільнявся та її умов не порушував.

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного, який апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав; думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)недостатність застосування більш м’яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:

1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2)виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Аналізуючи оскаржувану ухвалу слідчого судді, колегія суддів вважає, що в цілому його висновки про наявність підстав для продовження строку дії застосованого щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу є правильними з огляду на те, що обґрунтованість підозри щодо останнього, наявність та вагомість ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися на протязі строку дії раніше обраного запобіжного заходу, неможливість закінчення досудового розслідування до збігу вказаного строку, недостатність менш обтяжливих запобіжних заходів, - достатньою мірою підтверджуються наданими прокурором матеріалами. Приймається до уваги і те, що в апеляційній скарзі підозрюваний вказані висновки не оспорює та відповідних доводів на їх спростування не наводить.

Разом з тим, доводи апелянта щодо допущених слідчим суддею порушень кримінального процесуального закону заслуговують на увагу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів, а отже він вимірюється днями та за правилами ч. 3, ч. 5 ст. 115 КПК України, як про це правильно вказує підозрюваний, строк його дії закінчується о 24:00 останнього його дня, та до нього зараховується день, з якого він починається. Таким чином, строк тримання ОСОБА_2 під вартою не міг бути продовжений більше, ніж до 24:00 годин 01.11.2018 р.

Крім того, є обґрунтованим посилання апелянта на неправильність вирішення слідчим суддею питання щодо невизначення розміру альтернативної застави з огляду на те, що прийняте рішення ґрунтувалося на положеннях п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, яким передбачена можливість незастосування альтернативної застави до особи, якій в даному провадження вже обирався такий запобіжний захід, який був нею порушений, втім не вбачається, що у даному провадженні ОСОБА_2 у будь-який спосіб порушував умови застави, або взагалі її вносив.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішення вказаного питання виходило за межі повноважень слідчого судді при продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки можливість внесення альтернативної застави та її розмір були визначені ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 р., а отже слідчий суддя у межах розгляду порушеного перед ним питання міг або продовжити строк дії запобіжного заходу на тих самих умовах, або відмовити в його продовженні, але не піддавати ревізії раніше постановлене з цього приводу судове рішення та змінювати визначені ним умови.

З урахуванням допущення слідчим суддею вищевказаних порушень, оскаржувана ухвала не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги щодо несвоєчасного подання прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу суд апеляційної інстанції також вважає слушними, втім, такими, що не обґрунтовують апеляційні вимоги з огляду на те, що дане порушення не свідчить про незаконність або необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а отже не є істотним у розумінні ч. 1 ст. 412 КПК України.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню у межах повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ч. 3 ст. 407 КПК України, шляхом скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали, якою належить продовжити строк дії застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із усуненням допущених слідчим суддею порушень процесуального закону.

Підстав для повторного визначення розміру альтернативної застави, як про це просить апелянт, колегія суддів не вбачає з огляду на те, що він встановлений ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 р., строк дії якої продовжується даною ухвалою на тих самих умовах.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2018 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, до 24:00 годин 01.11.2018 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_4