Постанова № 76829107, 26.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4419/18 Справа № 412/1732/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Варенко О.П.,

суддів – Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2012 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2012 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Кривбаспромбуда», про солідарне стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року позивач - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» звернувся з вищезазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 16 лютого 2006 року між АК «ПІБ», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», та ТОВ «Виробниче підприємство «Кривбаспромруда» був укладений кредитний договір № 5/2Ж, з врахуванням договорів про внесення змін до нього № 8/4Ж від 17.01.2007 року, № 51/4Ж від 29.12.2008 року, № 89/4Ж від 23.03.2010 року, згідно умов якого, Кредитор надав Позичальнику кредит у сумі 2 700 000, 00 грн. зі строком погашення не пізніше 27 лютого 2011 року, а позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за ставкою 17% річних. В якості забезпечення виконання ТОВ «Виробниче підприємство «Кривбаспромруда» зобов'язань перед ПАТ «АК ПІБ» повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій та інших витрат було укладено договори поруки з відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_6.

28.07.2010 року між ПАТ «Промінвестбанк» та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором.

Однак ТОВ «ВП «Кривбаспромруда» не виконало своїх зобов’язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 3 427 394,76 грн., яку позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_6 на його користь.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. В обгрунтування підстав відмови у задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що у даній справі позивачем заявлено вимогу саме про солідарне стягнення боргу з відповідачів, які поручилися за виконання одного і того ж основного зобов’язання боржника незалежно один від одного за різними договорами поруки, суд не може вийти за межі позовних вимог та вирішити вимоги про стягнення боргу не солідарно з відповідачів.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2012 року заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 квітня 2012 скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» заборгованість за кредитним договором № 5/2Ж від 16 лютого 2006 року в розмірі 3 427 394 грн.76 коп., в тому числі заборгованість: за кредитом 2 699 900 грн.00 коп.; за відсотками: 727 494 грн.76 коп.

Визначено порядок виконання рішення, зазначивши, що сума 3 427 394 грн.76 коп. підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» солідарно: з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма виробниче підприємство «Кривбаспромруда» та ОСОБА_4; солідарно з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма виробниче підприємство «Кривбаспромруда» та ОСОБА_5; солідарно з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма виробниче підприємство «Кривбаспромруда» та ОСОБА_2; солідарно з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма виробниче підприємство «Кривбаспромруда» та ОСОБА_6.

Вирішено питання судових витрат.

В обгрунтування підстав задоволення позову суд апеляційної інстанції посилався на те, що позовні вимоги позивача обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а оскільки суд визначає яка правова норма підлягає застосуванню до встановлених обставин, то посилання позивача у позовній заяві на норму права, яка не підлягає застосуванню, саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

З такими судовими рішеннями не погодилась ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що про спір повідомлена не була, у розгляді справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції участі не приймала та ознайомилась із текстом рішення тільки в січні 2018 року. Посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові з зазначених у апеляційній скарзі підстав. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що вимоги позивача не можуть бути задоволені, оскільки порука відповідачів перед кредитором припинилась.

ТОВ «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач підтримує рішення суду Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2012 року та просить відмовити ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження у справі.

Згідно ч.1 ст.370 ЦК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Відповідно ч.3 ст.370 ЦК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 лютого 2006 року між АК промислово - інвестиційним банком, правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», та ТОВ «Виробниче підприємство «Кривбаспромруда» був укладений кредитний договір № 5/2Ж, з врахуванням договорів про внесення змін до нього № 8/4Ж від 17.01.2007 року, № 51/4Ж від 29.12.2008 року, № 89/4Ж від 23.03.2010 року, згідно умов якого Кредитор надав Позичальнику кредит у сумі 2 700 000, 00 грн. зі строком погашення не пізніше 27 лютого 2011 року, а позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за ставкою 17% річних.

В якості забезпечення виконання ТОВ «Виробниче підприємство «Кривбаспромруда» зобов'язань перед ПАТ «Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком» по поверненню кредиту, сплаті нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій та інших витрат було укладено договори поруки між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» та відповідачами: ОСОБА_4 — від 29 березня 2010 року № 42/ЗЖ , ОСОБА_7 — від 24 березня 2010 року № 7/ЗЖ, ОСОБА_2 — від 29 березня 2010 року № 39/ЗЖ , ОСОБА_6 - від 29 березня 2010 року № 40/ЗЖ.

Договором від 28.07.2010 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» та позивачем ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» було укладено договір відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором.

ТОВ «Виробниче підприємство «Кривбаспромруда» належним чином не виконувало умови кредитного договору, у зв’язку з чим станом на момент подачі позову утворилась заборгованість в сумі 3 427 394,76 грн., що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.12 р. У справі № 15/5005/152/20. Проте в даному рішенні не наведено детального розрахунку заборгованості третьої особи, з якого би вбачались строки погашення чергового платежу за основним зобов’язанням відповідно до графіку. Відсутній такий розрахунок і в матеріалах даної справи.

Згідно п.2.2. кожного з зазначених Договорів поруки, у випадку невиконання або прострочення виконання Боржниками зобов'язань, що випливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед кредитором, як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і Боржники.

Відповідно п.5.6. кожного з зазначених Договорів поруки, строк дії поруки — з моменту підписання до повного погашення заборгованості за Кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього.

За змістом ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов’язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 ЦК України застосовуються поняття «пред’явлення вимоги» та «пред’явлення позову», як умови чинності поруки.

Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб’єктивного права кредитора й суб’єктивного обов’язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред’явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов’язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред’явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Зазначену правову позицію висловлено в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року в справі № 6-53цс14, від 21 січня 2015 року в справі № 6-190 цс14, від 14 вересня 2016 року в справі № 6-1451цс16, від 29 березня 2017 року в справі № 6-3087цс16, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 2-1283/11 від 21.03.2018 року.

Пунктом 2.2 Кредитного договору встановлено термін погашення кредиту 27.02.2011року. Однак позивач звернувся з позовом до поручителів лише в лютому 2012 року, не врахувавши, що зі спливом шестимісячного строку припинилися обов’язки поручителів перед кредитором, що виключає можливість задоволення позовних вимог кредитора до поручителів.

Враховуючи вищенаведене, ухвалені судові рішення у справі не можна вважати законними та обґрунтованими, тому колегія суддів приходить до висновку про скасування як заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2012 року так і рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2012 року в порядку, передбаченому ст.370 ЦПК України, та про ухвалення у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа – ТОВ «Виробниче підприємство «Кривбаспромбуда», про солідарне стягнення заборгованості з підстав припинення поруки відповідачів перед кредитором.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України, з ТОВ «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 4 825,50 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 370, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2012 року — скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Кривбаспромбуда», про солідарне стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» на користь ОСОБА_2 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 4 825,50 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_8