Рішення № 76819715, 27.09.2018, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/817/18

2/530/692/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

27.09.2018 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого-судді Дем’янченка С.М. розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Зіньківського району Полтавської області, третя особа Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що 03.11.2010 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 6.33 га., яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №597471. Спадкоємцем за законом після смерті 03.11.2010 року ОСОБА_2 є позивач, інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом не має. Позивач ОСОБА_2 на час смерті 03.11.2010 року батька ОСОБА_2 був неповнолітнім та прийняв спадщину. При наявності таких обставин та відсутності спору позивач ОСОБА_1, як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 не може одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, на належну ОСОБА_4 земельну ділянку, оскільки відсутній оригінал державного акту на спірну земельну ділянку. В зв’язку з вище викладеним ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду і просила суд ухвалити рішення, яким визнати в порядку спадкування за законом після померлого 03.11.2010 року ОСОБА_4 право власності на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 6.33 га.,яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 597471.

В судове засідання учасники справи не з’явились, від них надійшли заяви в яких позивач ОСОБА_1, яка діє як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_5 позов підтримали в повному обсязі, представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Зіньківського району Полтавської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника, не заперечував стосовно позову, третя особа представник Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника,не заперечував проти позовних вимог.

Суд, вирішив за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову,проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, прийнявши до уваги заяви учасників справи, вивчивши та проаналізувавши матеріали цивільної справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, яка діє як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Зіньківського району Полтавської області,третя особа Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився 23.08.2000 року в селі Човно -Федорівка Зіньківського району Полтавської області і його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.7-8). ОСОБА_4 помер 03.11.2010 року в м. Стаханов Луганської області (а.с.16 ). З довідки ОСОБА_3 сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 27.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 дійсно був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25.05.1998 року по 2009 рік ( а.с.11). Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 597471 ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 6.33 га. передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Зіньківського району Полтавської області ( а.с.15). З звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 07.06.2018 року вартість земельної ділянки розміром 6.33 га., яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту серія Р1 № 597471 становить 112041 грн 00 коп (а.с.13-14). З витягу газети "ОСОБА_4 Зіньківщини" від 10.12.2013 року вбачається , що втрачений державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_4 Р1 № 597471 на ім'я ОСОБА_4 вважати недійсним ( а.с.12).

Як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 23.06.2018 року за № 263/01-16, вбачається, що після померлого 03.11.2010 року ОСОБА_4 спадкова справа не заведена, претензії від кредиторів не надходили (а.с.32 ).

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації (ч. 3ст. 116 ЗК). Визнається правильною практика судів, які задовольняють вимоги спадкоємців, що звернулися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.

Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно із статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позову ОСОБА_1, яка діє як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Зіньківського району Полтавської області,третя особа Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

На підставі викладеного та керуючись п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»,ст.ст. 392,1217, 1223,1225, 1261,1268 ЦК України, ст.ст. 12,13, 81,189-200, 210 247, 258-259, 263-268 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на спадщину за законом, що залишилась після померлого 03.11.2010 року ОСОБА_4 та яка складається з права власності на земельну ділянку площею 6.33 га. передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №597471.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -