Рішення № 76817489, 01.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4299/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Савулій В.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування Постанови від 10.08.2018р. ВП №56458201 щодо накладення штрафу у розмірі 10200грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 10.08.2018р. ВП №56458201 про накладення штрафу у розмірі 10200грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управлінням ОСОБА_1 фонду України в Одеській області 03.05.2018р., до надходження постанови про відкриття виконавчого провадження, самостійно виконано рішення суду по справі №815/5/18, про що повідомлено відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у строк, встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження. Проте, державним виконавцем не було вжито жодних заходів з метою перевірки виконання рішення боржником. Крім того, не виконання судового рішення Головним управлінням ОСОБА_1 фонду України в Одеській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Також, позивач зазначає, що перша постанова державного виконавця про накладення на територіальний орган ОСОБА_1 фонду Украни штрафу у розмірі 5100грн., скасована рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі №1540/3601/18.

Відповідачем – Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відзив на позовну заяву не надано, незважаючи на те, що Ухвалу суду від 21.09.2018р. отримано своєчасно, про що свідчить наявний у матеріалах справи звіт про надіслання кореспонденції на електронну адресу відповідача.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що всі учасники справи у судове засідання 28.09.2018р. не з’явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 10.08.2018р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, з урахуванням приписів ст.ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено Постанову про накладення штрафу ВП №56458201, якою за повторне не виконання у повному обсязі рішення суду на Головне управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області накладено штраф у сумі 10200грн.

Не погодившись із винесеною старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 Постановою про накладення штрафу ВП №56458201 від 10.08.2018р., позивач – Головне управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, оскаржувана позивачем - Головним управлінням ОСОБА_1 фонду України в Одеській області Постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про накладення штрафу ВП №56458201 від 10.08.2018р., державним виконавцем винесена неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №815/5/18 адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області щодо проведення ОСОБА_3 перерахунку та виплати пенсії, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” № 988 від 11 листопада 2015 року, на підставі довідки УМВС України в Одеській області від 10.05.2017 року, починаючи з 01.01.2016 року. Зобов'язано Головне управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” №988 від 11 листопада 2015 року, на підставі довідки УМВС України в Одеській області області від 10.05.2017 року №16205, починаючи з 01.01.2016 року з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2018р. у справі №815/5/18 апеляційну скаргу Головного управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку призначеної пенсії та зобов’язання провести перерахунок, та виплату пенсії, повернуто апелянту.

Судом встановлено, що 03.05.2018р. на підставі рішення суду Головним управлінням ОСОБА_1 фонду України в Одеській області здійснено ОСОБА_3 перерахунок пенсії за вислугу років, що підтверджується наявними у матеріалах спарви відповідними Перерахунками пенсії від 03.05.2018р.

З матеріалів справи також вбачається, що за результатами розгляду виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2018р. у справі №815/5/18 щодо зобов’язання Головного управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” №988 від 11 листопада 2015 року, на підставі довідки УМВС України в Одеській області області від 10.05.2017 року №16205, починаючи з 01.01.2016 року з урахуванням виплачених сум, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56458201, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2018р. у справі №815/5/18.

Судом встановлено, що за результатами розгляду ОСОБА_1 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 23.05.2018р. №09.1-4514 щодо примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2018р. у справі №815/5/18, Головним управлінням ОСОБА_1 фонду України в Одеській області на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надіслано ОСОБА_1 №9410/03 від 13.06.2018р. «Про виконання рішення», яким адресата повідомлено, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р., яке набрало законної сили відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018р., Головним управлінням ОСОБА_3 03.05.2018 проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” на підставі довідки ГУМВС України в Одеській області від 10.05.2017р. №16205 починаючи з 01.01.2016 з урахуванням виплачених сум. Внаслідок проведеного перерахунку за рішенням суду розмір пенсії ОСОБА_3 становить 3235,28грн, до перерахунку розмір пенсії становив 3290,68грн. Оскільки розмір пенсії після перерахунку є нижчим, ОСОБА_3 збережено розмір раніше призначеної пенсії.

03.07.2018року старшим державним виконавцем ВПВР Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенко С.Б. прийнято постанову ВП№56458201 про накладення на боржника ГУ ПФУ в Одеській області штрафу у розмірі 5100грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. у справі №1540/3601/18 адміністративний позов Головного управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області задоволено. Визнано протиправною та скасовано Постанову від 03.07.2018року ВП№56458201 про накладення штрафу у розмірі 5100грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (зі змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов’язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об’єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1,2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про головні управління ОСОБА_1 фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постанова правління ОСОБА_1 фонду України №28-2 від 22 грудня 2014р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015р. за №40/26485, Головні управління ОСОБА_1 фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами). Здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Уряд України постановив - перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015р., №96, ст.3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016року.

Виплату перерахованих пенсій проводити з 1 січня 2018року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016р. по 31 грудня 2017р. обчислюється органами ОСОБА_1 фонду України станом на 1 січня 2018р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

- з 1 січня 2019р. по 31 грудня 2019р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016р. по 31 грудня 2017р.;

- з 1 січня 2020р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016р. по 31 грудня 2017р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Як встановлено судом, та вбачається з наявного в матеріалах справи ОСОБА_1 фонду України від 28.03.2017р. №9493/02-23, ОСОБА_1 фондом України сформовано потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсії, та направлено її Міністерства соціальної політики України.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення Головним управлінням ОСОБА_1 фонду України в Одеській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема, у Постановах від 30 червня 2015р., 3 листопада 2015р., 2 лютого 2016р. (справи №21-1044а15, №21-5099а15, №825/3715/14, відповідно), а також висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 03.06.2018п. у справі №757/29541/14-а, адміністративне провадження №К/9901/12146/18, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувану Постанову від 10.08.2018р. про накладення штрафу ВП №56458201 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 винесено передчасно, та без встановлення і з'ясування усіх фактичних обставин.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. №15-рп/2004, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008року), право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо обгрунтованості адміністративного позову Головного управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області, наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог, та скасування Постанови від 10.08.2018р. про накладення штрафу ВП №56458201, винесеної старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ОСОБА_1 фонду України в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65072, м.Одеса, площа ОСОБА_4,1, код ЄДРПОУ 34929741) про скасування Постанови від 10.08.2018р. ВП №56458201 щодо накладення штрафу у розмірі 10200грн., задовольнити.

2. Скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 10.08.2018р. ВП №56458201 про накладення штрафу у розмірі 10200грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.