Рішення № 76816053, 31.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2018 року № 810/3120/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" до Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2018 ВП № 55906289, винесену Головним державним виконавцем Качуринською Оксаною Василівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.03.2018 головним державним виконавцем Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55906289. Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною, оскільки була винесена на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 19.12.2017 №766, оскарженої товариством у судовому порядку, до набрання законної сили судовим рішенням та під час дії ухвали про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 відкрито провадження у справі, визначено що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.08.2018.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з’явились: позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження; відповідач до суду не з'явився, в наданих суду запереченнях просив здійснювати розгляд справи без участі представника.

За таких обставин суд, на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що державний виконавець відкрив виконавче провадження відповідно до вимог чинного законодавства, тому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" (ідентифікаційний код 34514827) є юридичною особою, що зареєстрована 07.09.2006 Сквирською районною державною адміністрацією Київської області (номер запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – 1 346 102 0000 000381).

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2018 головним державним виконавцем Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55906289 щодо боржника – ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів", із виконання постанови Головного управління держпраці у Київській області від 19.12.2017 №766 про стягнення штрафу у розмірі 32000,00 грн.

15 березня 2018 року позивач звернувся до начальника Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою № 15-03-01 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №55906289, оскільки, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 про забезпечення позову ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів", зупинено дію постанови Головного управління держпраці у Київській області від 19.12.2017 №766 про стягнення штрафу у розмірі 32000,00 грн. до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 810/295/18, а на момент винесення головним державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, рішення Київського окружного адміністративного суду ще не набрало законної сили. Однак, відповідач жодної відповіді на вказану заяву позивача не надав.

Не погоджуючись з правомірністю винесення вказаної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі – Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону №1404-VII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як було встановлено судом, головним державним виконавцем Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2018 №55906289 щодо боржника – ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів", із виконання постанови Головного управління держпраці у Київській області від 19.12.2017 №766 про стягнення штрафу у розмірі 32000,00 грн.

Судом встановлено, що 01.03.2018 Головне управління Держпраці у Київській області звернулось до Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою, в якій просило відкрити виконавче провадження за постановою № 766 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.12.2017 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів".

До вказаної заяви додано постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.12.2017 №766.

Судом встановлено, що 19.12.2017 Головним управлінням Держпраці у Київській області було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 766, якою визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" винним у порушенні вимог частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України та керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, на підставі абзацу 5 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у сумі 32000,00 грн.

У вказаній постанові зазначено, що вона набрала законної сили 29.12.2017, строк пред'явлення до виконання до 19.03.2018.

Водночас, судом встановлено, що 18.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним припису від 06.12.2017 № 10-33/891 та скасування постанови про накладення штрафу від 19.12.2017 №766.

Одночасно з поданою позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" до Київського окружного адміністративного суду було подано заяву про забезпечення позову від 18.01.2018 вих. № 18/01-02.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 по справі № 810/295/18 про забезпечення позову заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та зупинено дію постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 19.12.2017 № 766 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 810/295/18.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 по справі № 810/295/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» до Головного управління Держпраці в Київській області про оскарження припису та постанови, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Як встановлено судом, рішення по справі № 810/295/18 набрало законної сили лише 11.06.2018 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону №1404-VII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (частина 2 статті 34 Закону №1404-VII).

Згідно з частиною 1 статті 35 Закону №1404-VII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що однією із підстав для зупинення здійснення виконавчих дій є рішення суду про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.

Як убачається з матеріалів справи та було встановлено судом, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 по справі № 810/295/18 з метою забезпечення позову зупинено дію постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 19.12.2017 № 766 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 810/295/18, яке в свою чергу було прийнято 28.02.2018.

Тобто, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 по справі № 810/295/18 було зупинено дію постанови від 19.12.2017 № 766 про накладення штрафу у розмірі 32000,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів", що в розумінні положень частини 1 статті 34 Закону №1404-VII є підставою для зупинення проведення посадовими особами Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з 22.01.2018 будь-яких виконавчих дій стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" до набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі № 810/295/18 законної сили.

Проте, головним державним виконавцем Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2018 №55906289 щодо боржника – ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів", із виконання постанови Головного управління держпраці у Київській області від 19.12.2017 №766 про стягнення штрафу у розмірі 32000,00 грн., що з огляду на вищезазначене не відповідає вимогам чинного законодавства та свідчить про протиправність винесення спірної постанови.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1762,00 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02 березня 2018 року ВП № 55906289, винесену Головним державним виконавцем Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" судові витрати у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.