Рішення № 76815006, 18.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 р. Справа№805/3280/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Хороші С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВЕР-АВТО” (адреса: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Торгова, буд. 60, код ЄДРПОУ 30354146)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028)

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна, -

За участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача – ОСОБА_2 за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕВЕР-АВТО» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

-визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №828-47 від 24.01.2018 року про сплату податкового боргу в сумі 3 7377,45 грн., по орендній платі з юридичних осіб;

- скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №38 від 07.02.2018 року;

- зобов'язати відповідача здійснити сторнування податкового боргу ТОВ «СЕВЕР-АВТО» з орендної плати за землю за 2014 рік шляхом внесення відповідних змін до облікової картки платника податків;

- стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 3 524,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

27 липня 2018 року за наслідками підготовчого засідання закрито підготовче провадження та призначено справу дло судового розгляду по суті.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

У позовній заяві позивач зазначив, з податкової вимоги вбачається, що за ТОВ «СЕВЕР-АВТО» станом на 23 січня 2018 року рахується сума податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 37 377,45 гривень, у зв'язку з чим винесено Рішення про опис майна у податкову заставу №38 від 07.02.2018 року.

ТОВ «СЕВЕР-АВТО» не погоджується з рішенням ДФС України, з податковою вимогою №828-47 від 24.01.2018 року року та рішенням про опис майна у податкову заставу №38 від 07.02.2018 року, оскільки сума визначена у Податковій вимозі №828-47 від 24.01.2018 року – 37 377,45 грн., як сума грошового зобов’язання, є невірною та надуманою податковим органом, оскільки ТОВ «СЕВЕР-АВТО» не має заборгованостей та/або невчасно погашених боргів з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Також позивач зауважив, що ТОВ «СЕВЕР-АВТО» вже була отримана податкова вимога Слов’янської ОСОБА_3 у Донецькій області від 19.11.2015 № 1401-25 про сплату податкового боргу в сумі 30 907,35 грн. по орендній платі з юридичних осіб та пені в сумі 2 320,70 грн. Згідно з п.6 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017р. у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Таким чином позивач вважає, що повторне направлення Податкової вимоги №828-47 від 24.01.2018 року грубо порушує вимоги Порядку №610, що свідчить про незаконні дії з боку посадових осіб органу ДФС. Просив позов задовольнити.

Відповідач надав суду письмовий відзив на адміністративний позов, заперечення якого підтримав у судовому засіданні та зазначив, що згідно з інтегрованою карткою станом на 23.01.2018 року у ТОВ «СЕВЕР-АВТО» був наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 30 296,63 грн. у зв'язку з чим ГУ ДФС у Донецькій області було прийнято податкову вимогу від 24.01.2018 року № 828-47. Проте оскаржувана вимога №828-47 від 24.01.2018 року містить у собі суму 37 377,45 грн., проте з інтегрованої картки вбачається, що станом на 23.01.2018 року у позивача обліковується борг у сумі 30 296,63 грн.

Розбіжності сум між направленою вимогою і розрахунком, сформованим поточною датою станом на дату виставлення вимоги 24.01.2018 року, пояснюється технічною помилкою в роботі ІС «Податковий блок».

Також, зазначив, що доказів припинення податкового обов'язку зі сплати земельного податку позивачем не надано. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕВЕР-АВТО» (надалі – ТОВ «СЕВЕР-АВТО», підприємство, позивач) зареєстровано в якості юридичної особи за адресою 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Торгова, 60, включено ЄДРПОУ за № 30354146.

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач, податковий/контролюючий орган) - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

15.02.2018 року ТОВ «СЕВЕР АВТО» отримало податкову вимогу ГУ ДФС у Донецькій області №828-47 від 24.01.2018 року на загальну суму 37 377,45 грн. у тому числі основний платіж 36 668,19 грн. пеня - 709,26 грн. та рішення №38 від 07.02.2018 року про опис майна у податкову заставу.

Позивач скористався правом на позасудове врегулювання спірних правовідносин шляхом оскарження податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу до Головного управління ДФС у Донецькій області , однак рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області №13210/6/99-99-17-05-15 від 16.04.2018 року спірні податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу залишені без змін.

Пунктом 14.1.147 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 14.1.72 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата);

У пункті 288.7 ст. 288 ПК України зазначено про те, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Позивачем було подано відповідачу податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з додатками, відповідно до яких позивач, зобов'язався щомісячно сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що розташована за адресою: вул. Фрунзе, 60, м. Слов'янськ (площею 0.7000 га).

Відповідачем було прийнято спірну вимогу, відповідно до якої, станом на 23.01.2018 року податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов'язанням з орендної плати за землю становить 37 377,45 грн. З яких основний платіж - 36 668,19 грн. пеня - 709,26 грн.

07.02.2018 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 38.

Суд зазначає, що для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Разом із цим, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведеного, датою початку проведення антитерористичної операції є 14.04.2014, станом теперішній час АТО триває.

Статтею 6 вказаного Закону у редакції, яка діяла до 08.06.2016, передбачалось, що під час проведення антитерористичної операції звільняються суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 цього Закону, його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Аналіз зазначених норм свідчить, що звільнення суб'єктів господарювання від сплати за користування земельними ділянками, державним та комунальним майном під час проведення АТО має місце за умови, що ці суб'єкти здійснюють діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Селидове, де зареєстрований позивач та знаходяться земельні ділянки, які використовує позивач, а також м. Новогродівка і с. Михайлівка (Михайлівська сільська рада) Красноармійського (Покровського) району, де також знаходяться земельні ділянки, які використовує позивач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших також є вищенаведені населені пункти.

Слід зауважити, що стаття 10 Закону № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Так, щодо вирішення питання обов'язкової наявності в підприємства сертифікату Торгово-промислової палати України у відповідності до статті 10 Закону № 1669-VII, суд зазначає, що стаття 6 Закону № 1669-VII є спеціальною нормою по відношенню до статті 10 цього Закону, оскільки Сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань (не обов'язково з земельного податку), отже Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені. Таким чином, Сертифікат ТПП не є принциповою підставою для звільнення від сплати саме за користування земельною ділянкою, що розташована на території проведення АТО, оскільки таке звільнення прямо встановленою нормою статті 6 Закону № 1669-VII.

Враховуючи відсутність у такого платника обов'язку сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в період проведення АТО, то і штраф за його не сплату не підлягає застосуванню незалежно від наявності або відсутності Сертифікату ТПП.

Окрім цього, суд зазначає, що підприємство виконувало свої обов'язки зі сплати орендної плати за землю з серпня 2014 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 48 від 19.09.2014; № 89 від 16.10.2014; № 173 від 19.11.2014; № 223 від 12.12.2014 року; № 47 від 14.01.2015; № 68 від 22.01.2015; № 110 від 18.02.2015; № 192 від 25.03.2015; №264 від 21.04.2015; №344 від 27.05.2015; №413 від 23.06.2015; №506 від 21.07.2015; №569 від 12.08.2015; №597 від 26.08.2015; №677 від 23.09.2015; №752 від 21.10.2015; 845 від 26.11.2015; №916 від 23.12.2015,№ 989 від 29.01.2016; № 1066 від 26.02.2016; №1272 від 26.04.2016; № 1356 від 24.05.2016; № 1455 від 22.06.2016; № 1573 від 27.07.2016; № 1666 від 29.08.2016; № 1767 від 27.09.2016; №1864 від 25.10.2016; № 1988 від 29.11.2016; № 2095 від 28.12.2016; № 2200 від 31.01.2017; №2270 від 15.02.2017; № 2296 від 22.02.2017; № 2411 від 22.03.2017; №2517 від 24.04.2017; №2627 від 23.05.2017; № 3/1 від 30.06.2017; № 2790 від 17.07.2017; № 2918 від 18.08.2017; № 3043 від 28.09.2017; № 3144 від 24.10.2017; № 3239 від 17.11.2017; № 3353 від 22.12.2017; № 3459 від 19.01.2018; № 3585 від 23.02.2018; № 3689 від 26.03.2018; № 3805 від 20.04.2018; № 3938 від 25.05.2018.

Як вбачається з платіжних доручень, ТОВ «ТОВ «СЕВЕР АВТО» орендну плату за землю за 2014 рік у загальній сумі 50 003,81, за 2015 рік у загальній сумі 112 031,01 грн., за 2016 рік у загальній сумі 80 710,00 грн., за 2017 рік у загальній сумі 84 840,00 грн., за 2018 рік 28 280,00 грн.

Однак, контролюючий орган зараховував оплату за попередні періоди.

Крім того, ТОВ «СЕВЕР АВТО» вже зверталося до суду із позовом визнання протиправною та скасування вимоги № 1401-25 від 19.11.2015 року .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року по справі №805/1097/16-а вирішено: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 1401-25 від 19.11.2015 року.

22.05.2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року по справі №805/1097/16-а залишено без змін.

Також, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року по справі №805/1739/17-а за позовом ТОВ «СЕВЕР АВТО» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2016 року №0020331202 задоволено позов та визнано протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 року №0020331202 про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі 46 177,08 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 230 885,40 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року по справі №805/1739/17-а за позовом ТОВ «СЕВЕР АВТО» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2016 року №0020331202 залишено без змін.

01.08.2018 року постановою Верховного суду залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 року.

Однак, податковим органом не вилучено з облікової картки платника податків суму податкового боргу.

Відповідач надав суду пояснення, щодо зазначених вище адміністративних справ № 805/1739/17-а та 805/1097/16-а, в яких зауважив, що посилання на ці адміністративні справи є безпідставними оскільки рішення за цими адміністративними справами ніяким чином не впливає на правомірність податкової вимоги №828-47 від 24.01.2018 року, оскільки рішення суду не зобов’язує контролюючий орган вчинити дії щодо сторнування податкового боргу платника податку з орендної плати, про що зазначено у Рішенні про результати розгляду скарги від 16.04.2018 №1321016/99-99-17-05-15 (арк.спр 47).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що станом на момент прийняття рішення № 38 від 07.02.2018 та вимоги № 828-47 від 24.01.2018 заборгованість позивача з орендної плати за землю була відсутньою, вимога на загальну суму заборгованості 37 377,45 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, відповідно: наслідком відсутності податкового боргу є протиправність контролюючого органу в прийнятті рішення про опис майна в податкову заставу №38 від 07.02.2018 року, і відповідно його скасування.

Для ефективного способу відновлення порушеного права позивача, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу суд доходить висновку про зобов’язання відповідача здійснити корегування податкового боргу зі сплати орендної плати за землю за 2014 рік і задовольнити позовні вимоги в цій частині (рішення Верховного суду від 16.09 2015 року справа №21-1465а15).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 524,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 3850 від 05 травня 2018 року.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 3 524,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВЕР-АВТО” до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 січня 2018 року № 828-47 про сплату податкового боргу в сумі 37 377,45 грн. з орендної плати з юридичних осіб, у тому числі основний платіж – 36 668,19 грн., пеня – 709,26 грн.

Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 07 лютого 2018 року № 38 про опис майна у податкову заставу.

Зобов’язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028) здійснити корегування податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВЕР-АВТО” (адреса: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Торгова, буд. 60, код ЄДРПОУ 30354146) з орендної плати за землю за 2014 рік, шляхом внесення відповідних змін до облікової картки платника податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВЕР-АВТО” (адреса: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Торгова, буд. 60, код ЄДРПОУ 30354146) судовий збір у розмірі 3 524 (три тисячі п’ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 вересня 2018 року. Повний текст рішення складено та підписано 27 вересня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.